Ухвала суду № 31976475, 19.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №805/6022/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Романенко Т.О.

за участю представників від:

позивача Дацко А.В.

відповідача -1 Хандогіна О.Ю., Чирикіна Н.В.

відповідача -2 не з'явився

відповідача-3 не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної держаної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м.Авдіївці підтримавши її вимоги, на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року по адміністративній справі № 805/6022/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м.Авдіївці Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» (надалі - позивач, ПАТ «АЗМК») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач-1, Ясинуватська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (надалі - відповідач-2), Управління Державної казначейської служби України у м.Авдіївці Донецької області (надалі - відповідавч-3) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 року №0000051501 та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року в загальному розмірі 2 406 322,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року позов ПАТ «Авдіївський завод металевих конструкцій» задоволений (а.с.39, 40-45).

Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 року №0000051501, відповідно до якого «Авдіївський завод металевих конструкції» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 406 322,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 1 203 161,00 грн..

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» (ЄДРПОУ 00130636, місцезнаходження: 86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Маяковського, 94) 2 406 322 гривні 00 копійок бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій»

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.47-49 том 3). Податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим, законним прийняте на підставі здійсненої перевірки, відповідно до якої встановлені відповідні порушення податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, у порушенні положень п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, абз.3 п.198.3 ст.198 ПК України, положення ст.11, 69, 79, 86, 159 КАС України. Придбане за імпортною операцією обладнання, яке ще не прийняте в експлуатацію, не використовується в господарській діяльності позивача, а тому позивач не мав права включати відповідні кошти у розмірі 484386 грн. до податкового кредиту, що є порушенням абз.3 п.198.3 ст.198 ПК України; вказують, що судом першої інстанції не у повному обсязі з'ясовані обставини щодо підтвердження сплати первинними банківськими документами позивачем суми в розмірі 1921936 грн., яка включена до рядку 21 декларації з ПДВ за звітний період липня 2012 року; вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування, з урахуванням положень п.200.15 ст.200 ПК України є передчасною. Судом не враховано висновків акту перевірки від 12.04.2013 року року, що є письмовим доказом по справі.

Представники відповідача - апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні вимог позивача.

Управління Державної казначейської служби України у м.Авдіївці, яке приєдналося до апеляційної скарги, підтримали її вимоги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» зареєстровано Виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 00130636, місцезнаходження: 86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Маяковського, буд.94), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №293425.

Згідно свідоцтва №100338177 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість від 21.07.1997р.

Позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2012 року за червень 2012 року із відповідними додатками, у якій у рядку 12.1 "обсяг придбання, податок на додану вартість сплачений митним органам" обсяг придбання (без податку на додану вартість) зазначена сума 2 421 932,00 грн., податковий кредит - 484 386,00 грн., у рядку 19 "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду" - 2 701 725,00 грн.; у рядку 20.2 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту" - 2 701 725,00 грн.

До вказаної податкової декларації також наданий реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період червень 2012 року.

17.08.2012 року позивачем надана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2012 року із відповідними додатками, у якій у рядку 21 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" зазначена сума - 2 701 725,00 грн.; у рядку 22 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - 2 701 725,00 грн.; у рядку 23 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" - 2 406 322,00 грн. та у рядку 23.1 "на рахунок платника у банку" - 2 406 322,00 грн.

Згідно додатку 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" до вказаної податкової декларації у графі 4 зазначена сума 2 406 322,00 грн. Згідно додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 2 406 322,00 грн. У додатку 4 "Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)" визначена сум 2 406 322,00 грн.

До вказаної податкової декларації також наданий реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період липень 2012 року.

Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої на рахунок платника у банку за липень 2012 року, по закінченню якої складено відповідний акт перевірки від 10.10.2012р. №716/15-211-1/00130636.

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено, що в порушення абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.5, пп.4.6.6 п.4.6 розділу V Порядку заповнення декларації, встановленого Наказом Міністерства Фінансів України, ПАТ «АЗМК» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2012 року на 2 406 322,00 грн. та занижено від'ємне значення у сумі 2 406 322,00 грн.

Позивач надав до Ясинуватської ОДПІ:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.10.2012р. (звітний період за який виявлено помилку липень 2012 року), відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 406 322,00 грн.;

- довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 25.10.2012р.;

- розрахунок суми бюджетного відшкодування від 25.10.2012р.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.08.2012р. (звітний період за який виявлено помилку липень 2012 року), відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 406 322,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 11.03.2013р. (звітний період за який виявлено помилку липень 2012 року), відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 2 406 322,00 грн.;

- довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 11.03.2013р.;

- розрахунок суми бюджетного відшкодування від 11.03.2013р.;

- заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 11.03.2013р.

За таких обставин, позивачем до бюджетного відшкодування заявлено суму ПДВ по декларації за липень 2012 року у розмірі 2 406 322,00 грн.

Ясинуватською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «АЗМК» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року, по закінченню якої було складено відповідний акт перевірки від 12.04.2013р. №179/15-211-1/00130636.

Згідно висновків вказаного акту на порушення:

- абз.3 п.198.3 ст.198 та абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2012 року на 2 406 322,00 грн.;

- пп.4.6.5, пп.4.6.6 п.4.6 Порядку заповнення декларації, встановленого Наказом Міністерства Фінансів України, позивачем занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 24 за липень 2012 року на 5 408 483,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки, акт перевірки від 12.04.2013р. залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 12.04.2013р. винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013р. №0000051501, відповідно до якого Публічному акціонерному товариству «Авдіївський завод металевих конструкції» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 406 322,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 1 203 161,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з наступного:

Фактичний вид діяльності позивача - виробництво металевої продукції. Позивач забезпечений власними виробничими потужностями, а саме: цех по виготовленню нестандартного обладнання, цех по виготовленню металоконструкцій та цех по виготовленню металевих опор. Має офісні та складські приміщення, трудові ресурси.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у червні 2012 року з сумою 2 406 322,00 грн. є:

- здійснення експортних операцій за червень 2012 року на суму 2 108 084,00 грн. - вивезення металевих конструкцій за межі митної території України, які оподатковуються за ставкою " 0"%;

- імпортні операції - поставка обладнання, сума ПДВ сплачена митним органам у червні 2012 року склала 484 386,00 грн.

Станом на 01.04.2013р. за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, не встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за червень-липень 2012 року податкових накладних не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. Перевіркою не виявлена наявність правових відносин позивача із платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, серед постачальників суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами. Станом на 12.04.2013 року серед постачальників не виявлено платників, якими надано ризиковий кредит.

Позивачем укладено контракт від 25.03.2011 року № 1103UA з нерезидентом Bisol S.p.A. (Італія) на поставку обладнання (агрегат для гарячого цинкування, що складається з окремих елементів) із додатками, загальна сума контракту - 4 380 000,00 ЄВРО, умови постачання FCA м.Пьеве-ди-Солиго, Італія.

На виконання контракту у червні 2012 року позивачем отримано 3 комплекти ванни травлення на загальну суму 2 263 488,13 грн., ПДВ 484 386,46 грн. відповідно до ВМД від 13.06.2012 року № 700140000/2012/011648, №700140000/2012/011651, №700140000/2012/011652 кожна на суму 754 852,71 грн., у т.ч. ПДВ 161 538,48 грн.

Як зазначив відповідач, на порушення абз.3 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ПАТ «АЗМК» до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо використання в господарській діяльності обладнання, отриманого ПАТ «АЗМК» по контракту від 25.03.2011р. за №1103 UA з нерезидентом Bisol S.P.A.(Італія) на поставку обладнання (мовою оригіналу) - агрегат для горячого цинкования, состоящий из: многопламенной печи цинкования, подъемно-транспортного оборудования, вспомагательного оборудования, станции мощности, установки горячего цинкования, сушилки; проектная и техническая документация. Загальна сума контракту 4 380 000,00 Євро. Умови постачання: FCA м.Пьеве-ди-Солиго, Італія. Обладнання поставляється автомобільним транспортом, місто перетину Ягодинська митниця. На виконання контракту у червні 2012 року отримано ємкості з чорних металів для рідини облицюванням (складові частини лінії; устаткування гарячого цинкування; секції хімічної обробки; 3 комплекти ванни травлення) на загальну суму 2 263 488,13 грн. (ПДВ 484 386,46 грн.), відповідно до наступних ВМД: від 13.06.2012р. №700140000/2012/011648, №700140000/2012/011651, №700140000/2012/011652, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 484 386,00 грн.;

- на порушення абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «АЗМК» по рядку 23.1 уточнюючого розрахунку суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених посилок (вх.. №9011897620 від 11.03.2013р.) за липень 2012 року по рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2 406 322,00 грн., в тому числі як сума ПДВ, що фактично не підтверджена підприємством первинними банківськими документами в оплату отриманих та сплачених товарів (робіт, послуг) за червень 2012 року у розмірі 1 921 936,00 грн. та сума ПДВ сплачена митним органом при ввезені імпортного обладнання у червні 2012 року, використання у господарський діяльності якого не підтверджено підприємством в ході проведення перевірки у розмірі 484 386,00 грн.

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів по рахункам 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», не підтверджено факт оплати ПАТ «АЗМК» за поставлені у червні 2012 року товари (роботи, послуги), а підтверджують тільки факт сплати кредиторської заборгованості станом на 01.06.2012 року.

Платником, що перевірявся не надано для перевірки первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт оплати отриманих у червні 2012 року платником товарів (робіт, послуг) та сплачених у червні 2012 року на суму ПДВ 1 921 936 грн. та сплачену митним органам у червні 2012 року за поставлене обладнання на суму ПДВ 484 386,00 грн., використання якого у господарській діяльності фактично підприємством не підтверджено. Загальна сума ПДВ, яка зазначена в гр..4 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року становить 0 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «АЗМК» завищено суму фактично сплачену постачальникам товарів (робіт, послуг) у червні 2012 року на 1 921 936,00 грн. та в порушення вимог абз.3 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ПАТ «АЗМК» завищено суму податкового кредиту з ПДВ за червень 2012 року, сплачену митним органам на суму 484 386,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2012 року на 2 406 322,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пп.4.6.6 п.4.6 розділу V Порядку заповнення декларації, встановленого Наказам Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. №1492, а саме заниження на суму 5 408 483,00 грн. ( з урахуванням актів перевірок за травень 2012 року №22/15-211-1/00130636 від 21.01.2013р. та за червень 2012 року №109/15-211-1/0013636 від 14.03.2013р.).

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 0 грн.

У відповідності до вимог ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст.198 ПКУ передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно з п.198.3. ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку,зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз наведеної норми доводить, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями (дата подання митної декларації для митного оформлення). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за відповідною ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями чи іншими документами. Платник податку може включити суму ПДВ у відповідному звітному періоді до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено під час судового розгляду справи судом першої інстанції, протягом зазначеного періоду суми податкових кредитів декларації сформовані за рахунок наступних контрагентів позивача, а саме: Публічне акціонерне товариство "Авдіївський завод Буддеталь", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АЛВІ", Приватне підприємство "Алекс-Дон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікант", Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідрошланг Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівізін", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізайн та Обладнання", Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Оіл", Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасавтолюкс», Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Карголіфт", Товариство з обмеженою відповідальністю "КІЙ-В", Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтехснаб", Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Утек-3000", Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський ЕКЗПТМ", Приватне акціонерне товариство "Донецький завод високовольтних опор", Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДіПі Ейр Газ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькій завод підіймально-транспортного устаткування", Донецька Торгово-промислова палата, Публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", Мале підприємство у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідне виробництво", Приватне підприємство «Соя-Віта», Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт СВ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Дизайн", Товариство з обмеженою відповідальністю "Метизтрейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест - СМЦ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель- М ЛТД", Приватне підприємство "Промекс -7", Товариство з обмеженою відповідальністю "Профстрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель- М ЛТД", Приватне підприємство "Промекс -7", Товариство з обмеженою відповідальністю "Профстрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель- М ЛТД", Приватне підприємство "Промекс -7", Товариство з обмеженою відповідальністю "Профстрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель- М ЛТД", Приватне підприємство "Промекс -7", Товариство з обмеженою відповідальністю "Профстрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Світ зварювання", Bisol S.p.A. , Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Комплектації «Солід».

Матеріали справи містять у повному обсязі первинні документи, якими підтверджується фактичне укладання та виконання договорів, а також сплату позивачем ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Так позивачем до матеріалів справи надані договори, укладені із вказаними контрагентами та первинні документи, які підтверджують виконання укладених договорів сторонами, а саме:

- видаткові накладні; - розхідні накладні; - накладні; - акти прийому - передачі майна; - акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт; - акти прийому-передачі виконаних робіт; - акти прийому виконаних підрядних робіт; - наряди-замовлення; - акти наданих послуг; - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; - ітогові відомості ресурсів; - переліки наданих послуг; - рахунки; - реєстри отриманих та виданих податкових накладних; - податкові накладні; - вантажно-митні декларації; - платіжні доручення.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо порушення з боку суду першої інстанції вимог 14.1.36 ст.14, абз.4 п.198.3 ст.198 ПК України та про відсутність права позивача на включення коштів до податкового кредиту за придбаним за імпортною операцією обладнання, яке ще не прийняте в експлуатацію, не використовується в господарській діяльності позивача, колегія суддів вважає їх безпідставними.

Абзацем 4 п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначалось вище, відповідач-1 дійшов висновку щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за імпортними операціями із придбання у Bisol S.p.A. обладнання - у зв'язку із невикористанням придбаного обладнання у межах господарської діяльності за звітний (податковий) період та на момент проведення перевірки.

До матеріалів справи позивачем надані договори, згідно вимог яких позивач повинен постачати власну оцинковану продукцію.

Позивач зазначає, що на теперішній час він не має можливості власними силами здійснювати оцинкування продукції та вимушений укладати договори із суб'єктами господарювання щодо оцинкування своєї продукції, зокрема із Приватним акціонерним товариством «Донецький завод високовольтних опор» (договір № 110 від 27.04.2010 року) та ТОВ «Мега-Дизайн» (договір № 04/01 від 04.01.2011 року). Позивачем було прийняте рішення щодо будування власного цеху гарячого цинкування та закупівлі необхідного обладнання, тобто обладнання від Bisol S.p.A. Введення в експлуатацію придбаного у Bisol S.p.A. обладнання дозволить позивачеві самостійно здійснювати вказані роботи щодо оцинкування.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надані наступні документи: дозвіл на виконання будівельних робіт № ДЦ 11512157232 від 05.09.2012 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, технічні характеристики обладнання від 22.09.2011 року, план-схема розміщення обладнання.

Колегія суддів також погоджується з доводами позивача, які суд першої інстанції прийняв до уваги, про доведеність обставин того, що отримане від Bisol S.p.A. обладнання придбано з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Це витікає не тільки із наданих документів, а також із самої сутності такого обладнання, яке необхідне для використання його у своїй господарській діяльності, що відповідає меті та господарській діяльності позивача.

Щодо твердження апелянта, що ПАТ «Авдіївський завод металевих конструкцій» завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 2 406 322 грн. 00 коп., в т.ч. як сума ПДВ, що фактично не підтверджена первинними банківськими документами в оплату отриманих та сплачених товарів (робіт, послуг) за червень 2012 року у розмірі 1 921 936 грн. 00 коп., та сума ПДВ сплачена митним органам при ввезенні імпортного обладнання у червні 2012 році, використання у господарській діяльності якого не підтверджено підприємством в ході проведення перевірки у розмірі 484 386 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.206.1 ст.206 ПКУ під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Позивачем надане платіжне доручення № 4579 від 13.06.2012 року, отримувач - Східна митниця, на суму 650 000,00 грн., призначення платежу: "Попередня оплата за митне оформлення ВМД, згідно наказу ДМСУ від 20.07.2007 року № 615 без ПДВ", тобто ПДВ сплачений позивачем належним чином.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1. ст.14 ПКУ бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, податковий кредит за червень 2012 року був зарахований до складу податкового кредиту за липень 2012 року.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина податкового кредиту, за якою суми ПДВ були фактично сплачені отримувачем постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх та звітному податкових періодах.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача-1 на те, що надані позивачем до перевірки первині банківські документи лише підтверджують сплату ним кредиторської заборгованості станом на 01.06.2012 року.

Аналіз наданих позивачем платіжних доручень доводить, що позивачем кошти були перераховані у якості передплати, здійснювалась оплата за надані послуги, роботи та за отриманий товар і лише частково була сплачена кредиторська заборгованість.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8. ст.200 ПКУ передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до п.200.11 ст.200 ПКУ за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до п.200.12 ст.200 ПКУ орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно пп. «б» п.200.14 ст.200 ПКУ, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Тобто, висновки податкового органу про не підтвердженість первинними банківськими документами про оплату отриманих та сплачених товарів (робіт, послуг) за червень 2012 року у розмірі 1 921 936 грн. 00 коп. не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки завірені належним чином платіжні доручення, які підтверджують факт оплати підприємством товарів та послуг на загальну суму ПДВ 2 406 322 грн., ПАТ «АЗМК» надало на адресу відділенні Ясинуватської ОДШ Донецької області ДПС в м. Авдіївці 22 серпня 2012р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції від 22.08.2012 року.

Таким чином, ПАТ «АЗМК» правомірно сформував податковий кредит, який заявлений до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції висновків акту перевірки від 12.04.2013 року, як письмовий доказ по справі. Висновки акту, які не відповідають фактичним обставинам справи, прийняті із наданням невірної правової оцінки таким обставинам, не може бути прийнятий як належний доказ, правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи апелянта, що вимога про стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування є передвчасною.

Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податків порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права може бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Зобов'язання органу державної податкової служби надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є вимогою про підтвердження наявності факту.

В даному випадку саме звернення до суду із позовом про стягнення суми ПДВ є належним способом захисту порушеного права.

На підставі викладеного, позовні вимоги у цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи УДКСУ у м.Авдіївка Донецької області, як особи, яка приєдналась до апеляційної скарги податкового органу з приводу не врахування судом першої інстанції сумісного наказу ДКУ та ДПАУ від 27.04.2004 року №82/245, не отримання держказначейської служби висновку податкового органу про бюджетне відшкодування. Метою зазначеного наказу є забезпечення взаємодії органів державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду позовних заяв платників податку на додану вартість, оскарження прийнятих господарськими судами рішень та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку спірним питанням є не те, у який порядок у майбутньому буде реалізоване питання щодо сплати на користь позивача коштів бюджетного відшкодування з ПДВ, а питання полягає у наявності у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ, правомірності прийнятого спірного податкового - повідомлення рішення, як таке, що вплинуло на право позивача на отримання таких коштів. Зазначений наказ не виключає можливості вирішення питання щодо повернення коштів за судовим рішенням у відповідному порядку.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у відповідача не було жодних законних підстав для зменшення Позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 406 322 грн. та як наслідок здійснити нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 203 161 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ясинуватської об'єднаної держаної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, до якої приєдналось Управління Державної казначейської служби України у м.Авдіївці - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року по адміністративній справі № 805/6022/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 червня 2013 року. У повному обсязі виготовлена 20 червня січня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар