Ухвала суду № 31976477, 18.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року справа №2а/1270/10176/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Сухарька М.Г., Карпушової О.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі № 2а/1270/10176/2012 за позовом Спільного підприємства «Інтерсплав» до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року позовні вимоги Спільного підприємства «Інтерсплав» до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2012 року №0000551520 Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 121945,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не врахував, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари (послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари (послуги) вважаються безоплатно отриманими та платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. В зв'язку з цим, якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів був сформований за придбаними товарами/послугами, які протягом терміну позовної давності є неоплаченими, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, оскільки за такими товарами відсутній факт їх придбання, а тому право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача.

Посадовими особами відповідача 16.11.2012 р. було проведено камеральну перевірку позивача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що було складено акт перевірки №428/15-10-05827201, яким встановлено завищення СП «Інтерсплав» суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 121945,00 грн. за період з січня по травень 2009 року та вересень 2009 року (далі Акт перевірки). Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що у разі, якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності 1095 днів згідно ст.102 ПКУ платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, оскільки за такими товарами відсутній факт їх придбання, а тому право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє.

30.11.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551520 про зменшення СП «Інтерсплав» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість 121945,00 грн. у зв'язку із встановленням порушень п.198.3 ст. 198 та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Також встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року №9063205952, поданої позивачем до ДПІ у м. Свердловську 16.10.2012, в рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 179053,00 грн., а в рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) зазначено суму податку на додану вартість у розмірі 179053,00 грн. (Том 1, а.с.97-98).

В довідці про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 16.10.2012 (Додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) позивачем зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду складає 179053 грн., у тому числі за період з січня по травень 2009 року та вересень 2009 року у загальній сумі 121945 грн. (Том 1, а.с.99).

З матеріалів справи вбачається, що між Всесоюзним науково -дослідним і проектним інститутом вторинних кольорових металів «ВНДІПвторкольормет», правонаступником якого є Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів (Орендодавцем) та Спільним радянсько - іспанським підприємством «Інтерсплав» (Орендарем), належним найменуванням якого на даний час є СП «Інтерсплав», у січні 1991 року укладено договір оренди (далі за текстом - Договір), відповідно з умовами п.1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду з правом викупу за остаточною вартістю будівлі, споруди, інженерні мережі, обладнання, розташовані за адресою: м.Свердловськ Луганської області, с.Луначарського (Том 1, а.с.44-47).

Сторонами договору в подальшому було укладено кілька додаткових угод до договору (Том 1, а.с.48-72).

У зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за укладеним Договором оренди нерухомого майна від 01.01.2009 р. та наявністю заборгованості зі сплати орендної плати рішенням господарського суду Луганської області від 15 липня 2009 року по справі №11/86 стягнуто з Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» на користь Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів заборгованість з орендної плати у розмірі 2141073 грн. 13 коп., 136371 грн. 40 коп. - пені, 16986 грн. 79 коп. - 3% річних, 168849 грн. 25 коп. - інфляційних нарахувань на суму заборгованості, витрати зі сплати державного мита у розмірі 24632 грн. 80 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 116 грн. 54 коп., у тому числі заборгованість за січені - лютий 2009 року. (Том 1, а.с.31-34).

Згідно ухвали Господарського суду Луганської області від 16.10.2009 року відстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 15 липня 2009 року по справі №11/86 до 01 лютого 2010 року (Том 1 а. с. 25-29).

Крім того встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 07.06.2010 по справі №8/95 стягнуто зі Спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» на користь Донецького державного науково - дослідного та проектного інституту кольорових металів заборгованість з орендної плати у сумі 2571164,52 грн., пеню у сумі 232175 грн. 38 коп., 3% річних у сумі 45315 грн. 89 коп., інфляційні нарахування у сумі 178448 грн. 22 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., у тому числі заборгованість за березень - травень 2009 року та вересень 2009 року. (Том 1, а.с.35-37).

Та обставина, що спір виник щодо сум ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту саме за господарськими операціями, пов'язаними із орендою позивачем майна у Донецького державного науково - дослідного та проектного інституту кольорових металів, сторонами не оспорюється.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок відповідача про завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду є безпідставним, оскільки на час проведення відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, строк позовної давності 1095 днів за спірний період не сплинув, тому що ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.10.2009 відстрочено до 01 лютого 2010 року виконання рішення Господарського суду Луганської області від 15 липня 2009 року по справі №11/86 та рішення Господарського суду Луганської області від 07.06.2010 по справі №8/95.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів тата незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового періоду) та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 цієї ж статті ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди у (тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а вразі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. «б» п. 200.4 цієї ж норми залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач послався на порушення позивачем п. 198.3 ПКУ, яке, виходячи зі змісту Акту перевірки, полягає у відсутності факту придбання товарів (послуг) як підстави для включення суми до складу податкового кредиту. Такий висновок відповідач пов'язує з безоплатним отриманням товару (послуги) у зв'язку із відсутністю факту оплати за товар (послугу) у межах строку позовної давності, які обчислюються відповідачем від дати набрання законної сили рішенням суду про стягнення вартості товару (послуги).

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача незаконним, оскільки згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, є такі, що набрали законної сили рішення суду про стягнення з позивача оплати за отримані ним від Донецького державного науково - дослідного та проектного інституту кольорових металів послуги з оренди майна, по яким позивач включав у відповідних податкових періодах до складу податкового кредиту суми, що є спірними у даній справі. При цьому орендодавець звертався до суду з позовом у межах строку позовної давності.

Законність включення позивачем спірних сум до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах відповідачем не оспорюється, а законних підстав для виключення цих сум зі складу податкового кредиту відповідачем не наведено.

Доводи апелянта про те, що трирічний строк позовної давності слід обраховувати від дати набрання судовим рішенням законної сили не ґрунтуються на вимогах законодавства, та суперечать визначенню строку позовної давності, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

При цьому колегія суддів зазначає, що поняття строк позовної давності та поняття строк пред'явлення до виконання виконавчого документа на підставі судового рішення не є тотожними.

За таких обставин висновок відповідача про відсутності факту придбання товарів (послуг) як підстави для включення суми до складу податкового кредиту через сплив строку позовної давності є незаконним.

Крім того, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач послався також на порушення позивачем пункту 102.5 ст. 102 ПКУ, яке за змістом Акту перевірки полягає у пропуску позивачем строку 1095 днів для заявлення до відшкодування ПДВ.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок також є незаконним з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Колегія суддів зазначає, що відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету та не звертався до відповідача із необхідною заявою, колегія суддів вважає, що ним і не порушувався строк 1095 днів, передбачений п. 102.5 ст. 102 ПК України, а тому відповідачем при проведенні перевірки безпідставно зроблено висновок про порушення цієї норми права, яка визначає строки на подання заяви про бюджетне відшкодування.

Таким чином, застосування відповідачем до вказаних правовідносин норм п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України є безпідставним, а зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість на суму 121945,00, що виникло за період з січня по травень 2009 року та вересень 2009 року, через пропущення строків давності - неправомірним.

Оскільки висновки про наявність порушень законодавства, які стали підставою для прийняття спірного рішення, є незаконними, то і рішення, прийняте на підставі цих висновків є протиправним.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі № 2а/1270/10176/2012 за позовом Спільного підприємства «Інтерсплав» до Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2012 р. №0000551520 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

М.Г. Сухарьок

О.В. Карпушова