Ухвала суду № 31973313, 06.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 р.Справа № 818/510/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/510/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби, в якому просив суд:

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 20.08.2012 р. № 0001071702 та № 0001081702.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/510/13-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 20.08.2012 р. №0001071702 на суму 9500,63 грн. та №0001081702 на суму 12667,48 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/510/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано в якості доказу акт Сокирянської ОДПІ № 131/013/37715853 від 26.03.2012р. про результати позапланової перевірки ТОВ «КПІ-Трейдінг», та не враховано того, що перевізні документи, якими підтверджуються факти поставки товарів, в т. ч. на залізничних станціях, відсутні. Таким чином, операції по взаємовідносинах ТОВ «КПІ-Трейдінг» з СПД ОСОБА_1 не мали реального характеру, тому позивач неправомірно сформував податковий кредит по господарських відносинах з ТОВ «КПІ-Трейдінг», та неправомірно нарахував податок на додану вартість за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Роменською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2011 р. (а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перевірки позивача були висновки акту Сокирянської ОДПІ №131/013/37715853 від 26.03.2012 р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «КПІ Трейдінг» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року (а. с. 134-141).

09.08.2012 р. Роменською ОДПІ за результатами перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 складно акт №273/1701962905172 (а.с.9-32).

За висновками акту перевірки встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 10133,99 грн., та п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, і донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8184,69 грн.

На підставі акта перевірки Роменською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001081702 від 20.08.2012р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 12667,48 грн., у тому числі 10133,99 грн. за основним платежем та 2533,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0001071702 від 20.08.2012р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 10230,86 грн., у тому числі 8184,69 грн. за основним платежем та 2046,17 грн. за штрафними санкціями (а.с. 100-101).

Позивач, не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями подав скаргу до ДПС у Сумській області.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою у Сумській області прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення №0001081702 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0001071702 скасовано в частині визначення до сплати грошових зобов'язань по податку на доходи з фізичних осіб за основним платежем в сумі 584,19 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 146,04 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на доходи з фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з матеріалів справи в період за який проводилась перевірка, між позивачем та «КПІ Трейдінг» укладено договір поставки комп'ютерних комплектуючих №30 від 01.09.2011р. (а.с. 35). Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник («КПІ Трейдінг») зобов'язується продавати покупцю (ФОП ОСОБА_1П.) за його заявками товар (комп'ютерні комплектуючі, побутову техніку) належної якості, а покупець зобов'язується придбавати товар та здійснювати його оплату на умовах і на протязі дії цього договору. Конкретний асортимент, кількість та вартість товару визначаються у заявках покупця, рахунках-фактурах та накладних на товар, які після їх складання становлять невід'ємну частину цього договору (п.1.2 договору). Згідно п. 2.3 договору, покупець зобов'язується сплатити вартість товару на умовах та в порядку, зазначеному в розділі 3 договору, прийняти товар за витратними накладними, виданими постачальником, оформивши довіреність на його отримання. Відпуск товару покупцеві проводиться на складі постачальника, якщо сторони не домовляться про інше, в такому випадку доставка товару до покупця здійснюється за його рахунок. Після підписання витратних накладних, зобов'язання постачальника по передачі товару вважаються виконаними. З цього моменту товар переходить у власність покупця (п.п. 2.4, 2.5 договору).

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивачем до матеріалів справи надані виписані на його адресу «КПІ Трейдінг» видаткові накладні №РН-0000071 від 08.09.2011 року на загальну суму 4158775 грн. в т.ч. ПДВ 693131 грн., №РН-0001020 від 03.10.2010 року на загальну суму 1921624 грн. в т.ч. ПДВ 320271 грн. (а.с.103,106-107), та податкові накладні № 73 від 08.09.2011р. на загальну суму 4158775 грн. в т.ч. ПДВ 693131 грн., № 65 від 03.10.2011р. на загальну суму 1921624 грн. в т.ч. ПДВ 320271 грн. (а.с. 104-105,108-109).

Оплата за придбаний товар (сканер, клавіатура, картридж, материнська плата, принтер) позивачем була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №70 від 31.10.2011р., № 69 від 24.10.2011р., № 68 від 19.10.2011р., № 65 від 10.10.2011р., № 64 від 06.10.2011р., № 63 від 04.10.2011р., № 62 від 30.09.2011р., № 61 від 26.09.2011р., № 58 від 14.09.2011р., №71 від 02.11.2011р. (а.с. 39,42,44,47,50,52, 54,56,61,64);

Поставка комплектуючих здійснювалась автопідприємством ТОВ «КПІ-Трейдінг», що підтверджується товарно - транспортними накладними №102/01 від 08.09.2011р. та № 2484408 від 03.10.2011р. (а.с. 110-111).

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані первинні документи щодо подальшої реалізації комп'ютерних комплектуючих, які укладені з ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» і ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів», а саме видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довіреності на отримання товару (а.с. 65-94).

Таким чином, надані позивачем податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні підтверджують факт отримання позивачем товару за вказаним договором, оплата за придбаний товар підтверджується наданими платіжними дорученнями, виписками з банку, тому висновок відповідача щодо незаконності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим.

З урахуванням наведенного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вартість придбаного у «КПІ Трейдінг» товару правомірно включена до складу витрат, а податок на додану вартість по вищезазначених господарських операція правомірно включено до складу податкового кредиту.

Крім того, відповідно до п.177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб -підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті цього Кодексу.

Пунктом 177.2 зазначеної статті передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Враховуючи, що реальність спірного правочину встановлена судом та підтверджена матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем помилково, встановлено завищення суми валових витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011р на суму 50669,97 грн.

Щодо посилання контролюючого органу на акт Сокирянської ОДПІ №131/013/37715853 від 26.03.2012 р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «КПІ Трейдінг» про неможливість встановлення факту сплати податку контрагентом - ТОВ «КПІ Трейдінг», колегія суддів вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Можлива несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності платника, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності. Доказів фактичної несплати контрагентами, а не припущення про це, відповідачем суду не надано.

Отже, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ТОВ «КПІ Трейдінг», та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договорів. Виходячи з вищенаведеного, колегією суддів не приймається довід відповідача про нікчемність здійснених правочинів між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/510/13-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.03.2013р. по справі № 818/510/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.