Ухвала суду № 31965088, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17294/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (правонаступник Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Українська іноваційно-фінансова компанія» до міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (правонаступник Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, міжрегіональне головне управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (правонаступник Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за І квартал 2012 року в частині проведення операцій з цінними паперами.

За результатами перевірки складено акт № 907/39-20/25198262 від 04.09.2012 року, в якому встановлено порушення п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.5 ст. 135, п. 150.1 ст.150, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2012 року №2755-УІ, що призвело до завищення у І кварталі 2012 року збитків від операцій з векселями на суму 45028627,00 грн. та до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2012 року на суму 122286251,00 грн., а також до заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року у сумі 34375763,00 грн.

Перевіркою зроблено висновок про те, що у І кварталі 2012 року ПАТ «УІФК» в порушення п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України неправомірно відображені доходи від операцій з векселями, які отримані від відчуження векселів у якості об'єктів інвестиційної діяльності в сумі 250 287 012,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000503920 від 25.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 42969704,00грн. та №0000513920 від 25.09.2012 року, яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 122286251,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, проте вони були залишені без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за II-IV квартали 2011 року з додатком ЦП (уточнююча) (далі - додаток). В рядку 1 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, у тому числі (рядок 1.1 - рядок 1.2 - рядок 1.3)» - (-) 126389756грн. В рядку 2 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з облігаціями, у тому числі: (2.1-2.2-2.3)» відображена сума у розмірі - (-) 32504323 грн., з них в рядку 2.1 - 56446518 грн., в рядку 2.2 - 35528 145 грн., в рядку 2.3 - 53752 696 грн. В рядку 3 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з векселями, у тому числі: (3.1-3.2-3.3)» відображена сума у розмірі - (-) 51550 294грн.. з них в рядку 3.1 - 467278 485грн., в рядку 3.2 - 442732 646грн., в рядку 3.3 - 76096133. В рядку 7 додатку «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з іншими цінними паперами, у тому числі: (7.1-7.2-7.3)» відображена сума у розмірі - (-) 71 676190 грн., в рядку 7.1 «доходи звітного періоду» - 1340683998грн., рядок 7.2 «витрати звітного періоду» - 123027046,00грн. та рядок 7.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року» - 182089842,00 грн.

Також податковим органом прийнято податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року з додатком ЦП (уточнююча).

Положеннями ч.5 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено групи цінних паперів, які можуть бути у цивільному обороті, серед яких зазначено боргові цінні папери (боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплати у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання), до яких Законом віднесено вексель.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особливості обігу векселів в Україні визначено Законом України «Про обіг векселів в Україні», відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язань осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту. Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов'язаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником.

Відповідно до п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

На підставі викладеного та враховуючи досліджені документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що облік фінансових результатів операцій з цінними паперами вівся позивачем з дотриманням вставленого законодавством, що відображалось в бухгалтерському обліку та в декларації з податку на прибуток за відповідний звітний період.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (правонаступник Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 11.06.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.