Ухвала суду № 31965081, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Національного банку України про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Ощадбанк», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України (далі - відповідач) про скасування постанови № 09-048/7318 від 28 листопада 2011 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24 травня 2012 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 08 серпня 2011 року до 12 серпня 2011 року Головним управлінням Національного банку України в Автономній Республіці Крим (далі - Головуправління Нацбанку) проведено перевірку філії - Кримського республіканського управління акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі - філія ПАТ «Ощадбанк») з приводу дотримання останньою вимог законодавства України під час проведення розрахунків за експортними та імпортними операціями клієнтів.

Результати проведеної перевірки зафіксовано в акті перевірки №09-048/4717БТ філії - Євпаторійське відділення № 4551 публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо дотримання вимог валютного законодавства України, який складений 12 серпня 2011 року.

Відповідачем встановлено, що позивачем порушено пункт 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, в результаті чого було винесено постанову від 28 листопада 2011 року № 09-048/7318 про притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства (далі - спірна постанова, постанова від 28 листопада 2011 року).

З матеріалів справи вбачається, що між клієнтом філії ПАТ «Ощадбанк» - державним підприємством «Євпаторійський морський торговий порт» (ЄДРПОУ 01125583) та нерезидентом - індивідуальним підприємством «Леван Гобадзе» (Грузія) укладено договір № 55 бербоутний - чартер (змішаний) від 27 лютого 2009 року про надання у повне управління рефулерної баржі «Ока» за певну плату - фрахт, для її використання у виробничій діяльності по видобутку та перевезенню піску (далі - договір № 55).

На копії договору № 55 містяться відмітки філії ПАТ «Ощадбанк» про суми купленої та перерахованої на користь нерезидента іноземної валюти за відповідні дати. Зазначені валютні операції зареєстровані у Журналі реєстрації зовнішньоекономічних операцій по наданню послуг та робіт по імпорту.

Відповідно до копій ліцензії серії «АВ» № 347578 від 19 червня 2008 року та спеціального дозволу на користування надрами від 12 квітня 1996 року № 500, виданих державному підприємству «Євпаторійський морський торговий порт», вбачається, що останній може надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом і добувати пісок.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Так, Законом України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року № 679-ХІV (далі Закон № 679), Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 (далі - Декрет № 15-93), Положенням про філії (територіальні управління Національного банку України, затвердженим 01 лютого 2010 року Постановою Правління Національного банку України за № 36 (далі - Положення № 36) визначені завдання, функції відповідача, а також - встановлено наявність повноважень, зокрема, щодо здійснення валютного контролю шляхом проведення перевірок щодо дотримання, у даному випадку - філії ПАТ «Ощадбанк», вимог валютного законодавства.

Аналізуючи спірну постанову від 28 листопада 2011 року, ліцензію ДП «Євпаторійський морський торговий порт», зміст та умови договору № 55, останній, як правомірно визначено відповідачем, є договором оренди транспортного засобу.

За укладеним між індивідуальним підприємством «Леван Гобадзе» (Грузія) та ДП «Євпаторійський морський торговий порт» договором, останньому (резиденту) надається судно укомплектоване екіпажем для його подальшого виробничого використання. Видобуток та перевезення вантажу (піску) здійснюється ДП «Євпаторійський морський торговий порт» самостійно на підставі отриманих ним дозволів та ліцензій, і жодна з умов договору № 55 не вказує на надання індивідуальним підприємством «Леван Гобадзе» (Грузія) будь-яких транспортних послуг резиденту з перевезення, видобутку піску на території держави. Вказане усуває застосування до спірних правовідносин положень статті 133 Кодексу торговельного мореплавства України, якою передбачено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Разом з тим, Постановою Правління Національного банку України «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» від 30 грудня 2003 року № 597 (з урахуванням відповідних змін на час виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова № 597) передбачено, що підставою для проведення операцій з послуг, робіт, якщо їх загальна вартість за договором перевищує 100000,00 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, окрім зазначених у пункті 1 вказаної Постанови документів, є акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, які є предметом договору, кон'юнктурі ринку.

Як встановлено судом першої інстанції, відмітки позивача на Договорі № 55 свідчать про перерахування державним підприємством «Євпаторійський морський торговий порт» іноземної валюти на користь нерезидента склала 347500,00 доларів США, що на грудень 2010 року перевищує еквівалент 100000,00 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

Позивачем не спростовувалося, що акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, на час здійснення відповідних переказів іноземної валюти був відсутній та до перевірки не надавався.

Водночас, суд першої інстанції вірно зазначив про необґрунтованість посилання ПАТ «Ощадбанк» на експертний висновок Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 18 серпня 2011 року за вих. № 1/6360, оскільки останній складений після переказу коштів нерезиденту.

Таким чином, Філія, здійснюючи перекази іноземної валюти у сумах, що перевищує 100000,00 євро, разом із сумою переказу 15.03.2011 року - 6000,00доларів США, за дорученням клієнта - резидента Державного підприємства «Євпаторійський морський торговий порт» на користь нерезидента - судновласника індивідуального підприємства «Леван Гобадзе» (Грузія), без наявності акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, не виконала функцію агента валютного контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що філією ПАТ «Ощадбанк» було порушено вимоги пункту 4 Постановою Правління Національного банку України «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» від 30 грудня 2003 року № 597 (з урахуванням відповідних змін на час виникнення спірних правовідносин, а тому відповідачем обґрунтовано застосовано пункт 2.5 розділу 2 Положення про валютний контроль та видано оскаржувану постанову.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.