Ухвала суду № 31965079, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16406/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан", за участі Прокуратури міста Києва, Прокуратури Святошинського району міста Києва про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13169844,20 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 08 жовтня 2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан" з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки і наявності торгових патентів та ліцензій, якою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 06 липня 2010 року № 0535/26/57/23/31720606, на підставі висновків якого позивачем прийнято рішення від 20 липня 2010 року № 0002592330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 13169844,20 грн.

Доводи апелянта про те, що сума штрафних санкції складає 12954284,20 грн. не є виправданими, адже відповідно до матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан" рішення позивача було оскаржене до Державної податкової адміністрації міста Києва, якою за результатами розгляду скарги було прийнято рішення про часткове скасування рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 20 липня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 215560,00 грн., а в іншій частині залишено без змін, тобто сума штрафної (фінансової) санкції, що підлягає сплаті до державного бюджету відповідно до рішення Державної податкової адміністрації міста Києва складає 12954284,20 грн. Однак, внаслідок оскарження відповідачем даного рішення Державної податкової адміністрації міста Києва до Державної податкової адміністрації України, Державною податковою адміністрацією України було прийнято рішення від 10 грудня 2010 року про залишення без змін рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 20 липня 2010 року, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій складає 13169844,20 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12954284,20 грн., проте 21 лютого 2011 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у зв'язку з прийняттям Державною податковою адміністрацією України за результатами розгляду скарги відповідача рішення про залишення без змін рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 20 липня 2010 року, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій складає 13169844,20 грн..

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2012 року було прийнято до вирішення заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Отже, відповідач має заборгованість в сумі 13169844,20 грн., яка виникла на підставі рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про застосування штрафних фінансових санкцій від 20 липня 2010 року № 0002592330.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Окружним адміністративним судом міста Києва у постанові від 18 квітня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таксі-Каштан» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, за участі прокурора Святошинського району міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року №0002892330, відмовлено в задоволенні позовних вимог, чим фактично визнано законність рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 20 липня 2010 року №0002892330. Постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про порушення відповідачем вимог пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та правомірність винесеного позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 липня 2010 року № 0002892330 не потребує повторного доказування.

Згідно статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було сплачено штрафні санкції на загальну суму 13169844,20 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таксі-Каштан" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.