Ухвала суду № 31964419, 12.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Шуляк Л.В. Доповідач Біляєва О.М.

Категорія 45

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Шевченко В.Ю.,

суддів Новосьолової Г.Г., Біляєвої О.М.,

при секретарі Жарій Н.М.,

за участю прокурора Гайфуліна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом прокурора міста Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради до ОСОБА_1, третя особа об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік", про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та приведення її в первісний стан за апеляційною скаргою відповідача на рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 грудня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що при ухваленні рішення суд не зважив на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, і спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території вказаного будинку й не входить до складу земель міста. У матеріалах справи відсутні документ про право власності Макіївської міської ради на спірну земельну ділянку та проект землеустрою щодо розмежування земель міста в частині віднесення їх до встановлених законом категорій. Суд не взяв до уваги, що власник нерухомого майна Колективне Макіївське спеціалізоване управління „Укренергочормет" надало дозвіл здійснити прибудову до квартири. Він визнає факт самочинного будівництва, проте оскаржене рішення суду унеможливлює реалізацію його права на визнання права власності на добудову відповідно до положень ч. 3 ст. 376 ЦК України. Посилання суду на приписи щодо наявності в діях відповідача складу земельного правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах. Крім того, в спірних правовідносинах Макіївська міська рада не здійснює делегованих державою повноважень, отже прокурор м. Макіївки не є належним позивачем.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Прокурор Гайфулін О.О. просив відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.

Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Позивач самовільно зайняв земельну ділянку, на якій здійснив самочинне будівництво прибудови до багатоквартирного житлового будинку. Приведення спірної земельної ділянки в первісний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, можливе шляхом знесення побудованої споруди.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до вимог статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст.125 ЗК).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

На підставі рішення відповідної ради земельна ділянка передається у власність або користування громадян шляхом відведення земля в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Рішення ради не замінює правовстановлюючий документ.

Судом встановлено відсутність у відповідача необхідних документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Цей факт не оспорюється ОСОБА_2 та підтверджується приписом від 09 липня 2010 року, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 серпня 2010 року, постановою про накладення на відповідача адміністративного стягнення від 30 серпня 2010 року (ас. 4, 5, 79 т. 1). Письмові докази підписані апелянтом.

За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

З урахуванням вимог процесуального закону суд правомірно визнав зазначені письмові докази належними та допустимими доказами. Доводи скарги в цій частині безпідставні.

Використання земельної ділянки без належних документів є самовільним зайняттям земельної ділянки, за що громадяни несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Статтею 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самостійно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 користувався земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, - без належних документів, суд зробив правильний висновок, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню зі знесенням прибудови.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були додержані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, згідно зі статтею 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді