Рішення № 31964123, 08.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Ковальов І.П.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі Кузнецові А.О.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Аккорд» на рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року у справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року Кредитна спілка «Аккорд» (далі КС «Аккорд») звернулася з зазначеним позовом до відповідачки та просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 29 343,01 грн.

Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року у задоволені позову КС «Аккорд» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

За заявою позивача справа розглянута у відсутності представника КС «Аккорд».

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти скарги ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог КС «Аккорд» за таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими

3) невідповідність висновків суду обставинам справи

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Зі справи вбачається, що 20 червня 2007 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_2 було укладено договір № ДО-07/500. За умовами зазначеного договору кредитна спілка надала ОСОБА_2 кредит у розмірі 5 500 грн., а відповідачка зобов'язалася щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,13151 за кожний день користування кредитом. При порушенні строків сплати кредиту відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

Оскільки ОСОБА_2 порушувала умови кредитного договору, станом на день подача позову - 4 липня 2012 року, утворилася заборгованість в сумі 29 343,01 грн., яка за даними позивача складалася з залишку кредиту - 5 500 грн., залишок процентів - 12 504,73 грн., нараховані штрафні санкції 950 грн., інфляційна складова та 3% річних - 10 388,28 грн.

Відмовляючи КС «Аккорд» у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів того, що в день підписання кредитного договору 20 червня 2007 року він надав ОСОБА_2 кредит в сумі 5 500 грн.

З висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі,виникає спір. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування своїх вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, СК «Аккорд» надало суду розрахунки заборгованості за кредитом, інфляції та 3 % річних, витяг з протоколу засідання кредитного комітету КС «Аккорд» від 14 грудня 2010 року про зменшення розміру пені, нарахованої на заборгованість за кредитом до 1300 грн., заяву ОСОБА_2 про видачу кредиту, копію паспорту та ідентифікаційного номеру відповідачки та довідку з її місця роботи (а.с.4-13).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечувала того, що кредит в сумі 5 500 грн. вона отримала, підписала видатковий касовий ордер на отримання суми, яку використала на власні потреби. Кредитні кошти вона повертала тільки протягом 2007 року, а потім припинила виконання своїх зобов'язань перед спілкою (а.с.73).

Таким чином, з урахуванням обставин справи, представлених доказів та норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що КС «Аккорд» надала належні та допустимі докази того, що кредитний договір між спілкою та ОСОБА_2 був укладений і відповідачка отримала грошові кошти в сумі 5 500 грн. в день підписання договору 20 червня 2007 року, а тому, рішення суду про відмову у позові КС «Аккорд», як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню.

Розглядаючи апеляційну скаргу КС «Аккорд», колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги кредитної спілки про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та відшкодування позивачу коштів за порушення виконання грошового зобов'язання підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлено, що за договором № ДО-07\500 від 20 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_3 і КС «Аккорд», спілка надала позичальнику кредит в сумі 5 500 грн. на соціальні потреби. Позичальник взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж відповідно до вказаного у рекомендованому графіку платежів. Проценти за користування кредитом нараховуються спілкою на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,13151 за кожний день користування кредитом. При порушенні строків сплати кредиту спілка має право нарахувати пеню, а позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення. Цей договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами (п.1.1,2.1,2.3, 3.2, 5.1).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечувала, що кредит вона брала на власні потреби, кредитні кошти не повернула, оплату процентів та повернення коштів припинила і погодилася з вимогами кредитної спілки про стягнення заборгованості в розмірі 4 500 грн.

Згідно представленого розрахунку заборгованості ОСОБА_2 на виконання умов кредитного договору оплатила у липні 2007 року 200 грн., у вересні 2007 року 200 грн. та листопада 2007 року 100 грн., грудні 2010 року 100 грн., січні 2011 року 150 грн. та лютому 2011 року 100 грн., які були враховані на погашення процентів та пені. Доказів про внесення решти коштів на погашення кредиту ОСОБА_2 ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надала.

Отже, до липня 2012 року ОСОБА_2 умови договору в повному обсязі не виконала і тому, дія договору, згідно з його умовами, не припинилася.

Таким чином, позовні вимоги КС «Аккорд» про стягнення з ОСОБА_2 суми кредиту 5 500 грн., процентів за користування кредитними коштами 12 504,73 грн. та пені в розмірі 950 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як вбачається з розрахунку пені за умовами договору, пеня в розмірі 82 192 грн. 55 коп. була нарахована позивачем за період з 27 липня 2007 року до 4 липня 2012 року. Проте, за рішенням кредитного комітету від 14 грудня 2010 року розмір пені було зменшено до 1 300 грн. (а.с.7).

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення пені в розмірі 950 грн. підлягають задоволенню з урахуванням вимог ст.11 ЦПК України, оскільки в межах річного строку позовної давності сума пені становила 5 378,11 грн.(1990,06+3388,05).

Відносно позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 в порядку ст.625 ЦК України, то ці вимоги КС «Аккорд» підлягають задоволенню частково - в межах строку позовної давності, а саме, з серпня 2009 року до 30 червня 2012 року.

Згідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Колегія суддів визначає до стягнення інфляцію за період з серпня 2009 року до липня 2012 року в розмірі 872 грн.30 коп. (5500х15,86 (індекс інфляції 2009 - 1,1 + індекс інфляції 2010 - 9,1 + індекс інфляції 2011 - 4,6):100. При цьому до розрахунку приймалися показники індексу інфляції за відповідний місяць, який перевішує 100%.

З розрахунку заборгованості відповідачки перед КС «Аккорд» вбачається, що станом на 1 серпня 2009 року заборгованість ОСОБА_2 становила 10 583 грн.80 коп.(а.с.4). Таким чином, сума до стягнення 3% річних становить - 926 грн.08 коп. (10 583,80х8,75(3:12х35(з серпня 2009 року до липня 2012 року):100).

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед КС «Аккорд» визначається в розмірі 20 753 грн. 11 коп. (5 500,00+12504,73+950,00+872,30+926,08) і підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ДО-07/500 від 20 червня 2007 року.

У зав'язку із викладеним, апеляційна скарга КС «Аккорд» підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі ст.88 ЦПК України апеляційний суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» документально понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 147,72 грн.(а.с.84).

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу Кредитної спілки «Аккорд» задовольнити.

Рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року скасувати.

Позов Кредитної спілки «Аккорд» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, проживає АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Аккорд» заборгованість за кредитом 5 500 грн., заборгованість по процентам 12 504 грн.73 коп., пеню 950 грн., інфляцію 872 грн.30 коп., три проценти річних від простроченої суми 926 грн. 08 коп., а всього 20 753 грн. 11 коп.(двадцять тисяч сімсот п'ятдесят три грн.11 коп.) та у відшкодування судових витрат 147 грн.72 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді