Ухвала суду № 31964151, 15.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий 1 інстанції Помогайбо В.О.

Доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі Кузнецові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Можливість» на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 5 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Можливість» про стягнення зайво сплаченої суми за договором споживчого кредиту та за зустрічним позовом Кредитної спілки «Можливість» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кредитної спілки «Можливість» (далі КС «Можливість») про стягнення зайво сплаченої суми за договором споживчого кредиту.

У вересні 2012 року відповідач звернувся до позивачки з зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 3% річних в розмірі 2 810 грн., за період з 4 березня 2008 року по 17 вересня 2009 року, індекс інфляції 10 817,19 грн., а також понесені при звернені до суду витрати на оплату судового збору в розмірі 220 грн.40 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 5 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з КС «Можливість» на користь ОСОБА_1 зайво сплачену суму за договором споживчого кредиту № 683 від 21 вересня 2007 року в розмірі 28 434,48 грн. та судовий збір в розмірі 285 грн. У задоволені зустрічного позову КС «Можливість» до ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі КС «Можливість» просить рішення суду скасувати і позов кредитної спілки про стягнення суми задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Будь-яких підстав для скасування рішення, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в апеляційній скарзі не наведено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника КС «Можливість» ОСОБА_2 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, заперечення проти скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 21 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та КС «Можливість» був укладений договір споживчого кредиту № 683, згідно з яким позивачка отримала кредит в сумі 58 500 грн., строком на 24 місяця, зі сплатою 0,1260273973% за кожен день користування кредитом від залишку заборгованості за кредитом. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 21 вересня 2007 року між сторонами був укладений договір іпотеки, предметом якого був житловий будинок АДРЕСА_1.

21 липня 2008 року, за заявою КС «Можливість», приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1903, про звернення стягнення на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 87 087,93 грн.

17 вересня 2009 року ОСОБА_1, на виконання постанови державного виконавця про примусове виконання виконавчого напису № 1903 від 21 липня 2008 року, відшкодувала КС «Можливість» витрати по кредитному договору № 683 від 21 вересня 2007 року в сумі 87 087,93 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 листопада 2011 року, яке набрало чинності 9 грудня 2011 року, виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 липня 2012 року договір споживчого кредиту № 683 від 21 вересня 2007 року, укладений між КС «Можливість» та ОСОБА_1, визнано розірваним з 3 березня 2008 року.

Відмовляючи КС «Можливість» у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за порушення виконання грошових зобов'язань, пред'явлених в порядку ст.625 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що, в даному випадку, відсутній момент прострочення виконання позивачем грошового зобов'язання, а вимоги про стягнення суми з 4 березня 2008 року пред'явлені за межами строку позовної давності.

З висновками суду не можна не погодитися.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений між сторонами 21 вересня 2007 року.

У лютому 2008 року КС «Можливість» звернулася до Жовтневого районного суду м.Маріуполі із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 53 711 грн. 50 коп., заборгованості по відсотках за користування кредитом 25 518 грн.92 коп., додаткового відсотку 7 857 грн.51 коп. та судових витрат на загальну суму 87 128 грн.43 коп.(а.с.55).

Отже, з цього часу кредитна спілка була обізнана про те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує кредитні зобов'язання і має заборгованість по поверненню кредиту. Разом з тим, позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення інфляції та 3% річних від простроченої суми, в порядку ст.625 ЦК України, пред'явлені КС «Можливість» 14 вересня 2012 року і питання про поновлення строку для звернення до суду у позовній заяві не порушувалося.

Проте, 5 грудня 2012 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування до вимог КС «Можливість» про стягнення 13 627 грн.19 коп. строку позовної давності (а.с.91).

Таким чином, з урахуванням норм матеріального права та обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін, наданим доказам дав належну оцінку, правильно застосував матеріальний закон і дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги КС «Можливість» про стягнення з ОСОБА_1 інфляції та 3 % річних у зв'язку із розірванням кредитного договору та спливом строку позовної давності є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Наведені КС «Можливість» в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Посилання в скарзі на порушення судом ст.213 ЦПК України є непереконливими, оскільки суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тому, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для скасування рішення суду та задоволення позову КС «Можливість» про стягнення з ОСОБА_1 13 627 грн.19 коп. немає.

У зв'язку із відсутністю в апеляційній скарзі обставин, які є підставою для скасування рішення про задоволення позову ОСОБА_1, апеляційна скарга КС «Можливість» також не підлягає задоволенню.

При цьому, колегія враховує, що в суді апеляційної інстанції представник КС «Можливість» пояснила, що кредитна спілка погоджується з рішенням суду про задоволення позову ОСОБА_1 про повернення зайво сплаченої суми, оскільки підстави для стягнення з позивачки процентів з часу припинення кредитного договору в сумі 28 434 грн.48 коп. були відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Кредитної спілки «Можливість» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 5 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді