Ухвала суду № 31964100, 15.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1й інстанції Гальченко І.В.

Категорія 42 Доповідач Гаврилова Г.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі Кузнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення зі службового приміщення, за апеляційною скаргою комунального підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 05 грудня 2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011р.позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, яким просить виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з належної їм службової квартири без надання іншого житлового приміщення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка ОСОБА_1 з 01.04.2008року працювала у них директором комунального підприємства і рішенням Вугледарської міської ради №66 від 18.02.2009р. їй на сім'ю із двох осіб була надана в користування житлова квартира в АДРЕСА_1, в яку відповідачка вселилася і живе дотепер. Згідно рішення міської ради №259-д від 14.09.2011року і наказу №02-01/86 від 14.09.2011року ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади у зв'язку із закінченням дії трудового контракту, але не звільняє службове житлове приміщення. Просили виселити її та її дочку ОСОБА_2 з вказаного службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 05 грудня 2012 року в заявлених позовних вимогах комунального підприємства "Керуюча компанія по житлово-комунальним послугам Вугледарської міської ради" відмовлено.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із службового приміщення. В обґрунтування доводів скарги апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги , що відповідачка ОСОБА_1 приймала участь в приватизації квартири АДРЕСА_2, частина якої їй належить їй на праві приватної власності, а її дочка ОСОБА_2 є повнолітньою особою.

Відповідачка ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, надала заяву про слухання справи у її відсутність, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача КП «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради» Буцьку С.М., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, заперечення ОСОБА_1, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до трудових контрактів працювала у позивача на посаді директора комунального підприємства «Керуюча компанія з житлово-

комунальних послуг Вугледарської міської ради» з 02.04.2008року по 14.09.2011 року.

Рішенням Вугледарської міської ради №66 від 18.02.2009р. відповідачці була надана в користування житлова квартира АДРЕСА_1 на склад сім'ї у дві особи, в яку відповідачка вселилася разом із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження на підставі ордеру №1-с від 27.02.2009року.

Згідно з розпорядженням голови міської ради №259-д від 14.09.2011року відповідачка була звільнена з займаної посади з 14.09.2011 року у зв'язку із закінченням дії останнього трудового контракту від 11.08.2011року відповідно до ст.36 ч.2 КзпП України.

За своїм соціальним статусом позивачка є одинокою, при вселенні мала неповнолітню дитину ОСОБА_2, яка з 18.08.2009 року, на період навчання у вищому учбовому закладі у місті Дніпропетровську, знята з реєстрації в даній квартирі. З лютого 2013 року ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком при неповному пільговому стажі за списком № 1 та отримує пенсію. ( а.с.118,119, 287)

Згідно статтям 124 ,125 Житлового кодексу України законодавцем встановлено вичерпний перелік умов, за яких особа може бути виселена зі службового житла без надання іншого жилого приміщення, а саме: 1) наявність у такого приміщення статусу службового 2) у особи, що підлягає виселенню, повинні бути припинені трудові відносини з підприємством установою, організацією 2) особа, що підлягає виселенню, не віднесена до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службового приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до статті 118 ЖК України та п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. № 2 жилі приміщення вважають службовими з моменту винесення рішення виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради про включення їх до числа службових, а не з дня прийняття будь-якого акта (клопотання, наказу, розпорядження) підприємством, установою або організацією.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР, від 12.04.1985, № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про виселення зі службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що спірна квартира набула статусу службового приміщення, оскільки відповідне рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради про включення його до числа службових - відсутнє.

Відповідачем не надано таких доказів як суду першої інстанції так і апеляційному суду.

Частиною першою статті 122 ЖК України передбачено, що єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на підставі рішення про надання службового жилого приміщення.

Разом з цим, ні спільним рішенням адміністрації та профкому позивача, ні рішенням виконкому місцевої ради не вирішувалося питання про надання ОСОБА_1 службового жилого приміщення, а також відповідачці не видавався і спеціальний ордер на зайняття службового житла.

Наявність Вугледарського районного суду Донецької області від 19.08.2008 року про визнання відумерлої спадщини у вигляді спірної квартири АДРЕСА_1 та передання її у власність територіальної громади міста Вугледара не може слугувати доказом надання даної квартирі статусу службового приміщення.(а.с. 38)

Крім того, згідно досліджених судом документів вбачається, що спірна квартира була виділена відповідачці на загальних підставах, оскільки у рішенні виконавчого комітету Вугледарської міської ради 18.02.2009 року за № 66 питання про надання службового приміщення ОСОБА_1 не ставилось ( а.с. 7), а ордер, виданий на сім'ю ОСОБА_1 для вселення у спірну квартиру, за своєю формою та змістом не є спеціальним ордером на вселення до службового приміщення та не свідчить про надання їй службового приміщення( а.с. 162), тому підстави для її виселення разом із сім'єю на підставі статті 124 ЖК України відсутні.

Доводи апеляції щодо наявності у відповідачки іншого житла не спростовують висновків суду, оскільки згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 є співвласницею 1/8 частки даної квартири, та їй належить 6,7 кв. м. у даній квартирі разом із 8 співвласниками, що не забезпечує її житлових потреб.( а.с. 206)

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволені позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради" відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 05 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді