Рішення № 31963663, 12.06.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/21933/12

Провадження по справі № 2/752/844/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Сімаченко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_2, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_2, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 24.04.2012 року в м. Києві по бульв. Перова, на перехресті вул. Кібальчича відбулася дорожньо-транспортна пригода за устаю автомобіля «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля «Фольцваген Поло» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача. Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження, позивач також зазнав тілесних ушкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Власником автомобіля «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1 є відповідач ОСОБА_2.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована НАСК «Оранта» відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/2161167 від 01.12.2011 року.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, в ході розгляду якої спеціалістами ВАТ НАСК «Оранта» було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольцваген Поло» д.н.з. НОМЕР_2 складає 102 752,72 грн., дійсна вартість транспортного засобу складає 67 876,66 грн., внаслідок чого транспортний засіб було визнано фізично знищеним.

За результатами маркетингового дослідження, проведеного ВАТ НАСК «Оранта», вартість залишків транспортного засобу складає 36 000,00 грн., розмір матеріального збитку, завданого позивачу визначено у сумі 66 326,00 грн..

Зазначає, що розраховуючи суму страхового відшкодування, ВАТ НАСК «Оранта» зменшив розмір завданих збитків на суму вартості залишків транспортного засобу.

Зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого, водночас ВАТ НАСК «Оранта» здійснено страхову виплату в розмірі 31 366,66 грн., таким просила стягнути залишок суми страхового відшкодування в розмірі 18 213, 34 грн..

Крім того, просила стягнути з власника транспортного засобу «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 9 280,00 грн., витрати на проведення експертних дій з оцінки майна в розмірі 1 600,00 грн. та завдану моральну шкоду, яка була завдана внаслідок втрати можливості вільно пересуватися за допомогою транспортного засобу та перебуванні в лікарні після ДТП.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Зазначив, що позивач не згодна з сумою страхового відшкодування, виплаченою відповідачем ВАТ НАСК «Оранта», оскільки та є заниженою. Зазначив, що наполягає на стягненні саме з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, витрат на проведення експертизи та моральної шкоди. Посилався на положення ст. 1187 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правові підставі володіє транспортним засобом. Вказав, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1, а тому саме з нього, а не з ОСОБА_3, який під час дорожньо-транспортної пригоди перебував за кермом автомобіля, необхідно стягнути різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, витрати на проведення експертизи та моральну шкоду.

Відповідач ВАТ НАСК «Оранта» свого представника в судове засідання не направив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Надав заперечення на позов, відповідно до яких зазначив, що проведеним ВАТ НАСК «Оранта» автотоварознавчим дослідженням встановлено, що матеріальний збиток, завданий автомобілю «Фольцваген Поло» д.н.з. НОМЕР_2 складає 67 876,66 грн., ринкова вартість автомобілю «Фольцваген Поло» д.н.з. НОМЕР_2 складає 67 876,66 грн., таким чином було встановлено, що ремонт автомобіля є недоцільним. Позивач погодилася на визнання автомобілю фактично знищеним, про свідчить її підпис на протоколі проведення аукціону на визначення вартості пошкодженого автомобіля від 25.05.2012 року. За результатами проведення аукціону було визначено ціну реалізації пошкодженого автомобіля - 36000,00 грн., з урахуванням чого ВАТ НАСК «Оранта» 05.07.2012 року було проведено розрахунок страхового відшкодування та здійснено страхову виплату в розмірі 31 366,66 грн., з вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн.. 06.08.2012 року ВАТ НАСК «Оранта» була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 31 366,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №52064 від 06.08.2012 року. Таким чином, ВАТ НАСК «Оранта» повністю виконала свої забов'язання, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в части вимог до ВАТ НАСК «Оранта».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до законодавства. В наданих суду раніше запереченнях зазначив, що є неналежним відповідачам, оскільки за кермом автомобіля «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди перебувала інша особа - ОСОБА_3, чия вина в ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В судовому засіданні достовірно встановлено, 24.04.2012 року в м. Києві по бульв. Перова, на перехресті вул. Кібальчича відбулася дорожньо-транспортна пригода за устаю автомобіля «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля «Фольцваген Поло» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням позивача. Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» відповідно до Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/2161167 від 01.12.2011 року.

06.08.2012 року ВАТ НАСК «Оранта» було здійснено страхову виплату в розмірі 31366,66 грн., з вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн..

Позивач зазначає, що відповідно до положень ст . 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Водночас, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем ВАТ НАСК «Оранта» сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 31366,66 грн., з відповідача підлягає стягненню також різниця в виплаті суми страхового відшкодування в розмірі 18 213, 34 грн..

Разом з тим, позивачем ставиться вимога щодо стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 9 280,00 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 1600,00 грн..

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2012 року ОСОБА_3, який на момент транспортної пригоди керував автомобілем «Тойота Камрі» д.н.з. НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні стороною по справі ОСОБА_2 було заявлено про доцільність заміни його на належного відповідача, а саме на особу, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода ОСОБА_3.

Дане клопотання ставилося на обговорення в судовому засіданні 05.12.2012 року, проте представник позивача проти його задоволення заперечував та наполягав на стягненні різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 9 280,00 грн., витрат на проведення експертизи в розмірі 1600,00 грн. саме з власника транспортного засобу ОСОБА_2.

Враховуючи, що відповідно до положень чинного законодавства, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, а відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2012 року шкода була заподіяна ОСОБА_3, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, витрат на проведення експертизи з ОСОБА_2.

Також, позивачем було заявлено позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

Судом достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, оскільки вона була на довгий час позбавлена права керувати транспортним засобом, що спричинило зміни в її емоційному стані.

Вказана обставина підтверджується показаннями матері позивача ОСОБА_4, допитаної в судовому засіданні як свідка, відповідно до яких дорожньо-транспортна пригода значно змінила звичний порядок життя позивача, оскільки внаслідок заподіяної травми остання була позбавлена можливості активно займатися спортом, витримувати значні фізичні навантаження. Крім того, відсутність автомобіля погано позначилася на роботі позивача, також позивач була позбавлена можливості надавати допомогу хворій матері та відвозити до лікарні.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд приходить до висновку, що позивачеві ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, проте, враховуючи, що позивач просить стягнути моральну шкоду з ОСОБА_2, який не є особою, з вини якої заподіяно шкоду, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» на користь позивача судовий збір в розмірі 214, 60 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 6,22,34,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ,ст.ст. 23,509,526, 979, 992, 1194, 1167 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_2, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", ідентифікаційний номер 00034186, місцезнаходження м. Київ, вул. Жилянська, 75 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в розмірі 18 123 (вісімнадцять тисяч сто двадцять три) гривні 34 коп..

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", ідентифікаційний номер 00034186, місцезнаходження м. Київ, вул. Жилянська, 75 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 в відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.