Ухвала суду № 31960903, 18.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 6512/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумак ЛТД» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000192301,-

встановила:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000192301.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що висновки податкового органу про завищення ТзОВ «Чумак ЛТД» податкового кредиту, внаслідок господарських операцій з ПП ОСОБА_1 по придбанню солі є безпідставними. Вважає, що не зазначення безпосередньо в податкових та видаткових накладних в номенклатурі товару поліпропіленових мішків, в яких реалізовувалась сіль не є порушенням податкового законодавства та не свідчить про завищення податкового кредиту на суму 5000 грн. в лютому 2012 р., оскільки мішки, в яких була сіль, віднесено до собівартості продукції, крім того мішки не є зворотною тарою і така тара не відображається в податковій накладній. Також вважає, що суму ПДВ правомірно віднесено до податкового кредиту в березні 2012 р. на підставі податкової накладної №23 від 23.03.2012 р., виписаної продавцем ПП ОСОБА_1, оскільки така включена до Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність в податкових накладних коду УКТЗЕД саме по собі не свідчить про безпідставність формування податкового кредиту. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області від 10.08.2012 року №0000192301.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Радехівському районі Львівської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 26.07.2012 р. ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС провела позапланову перевірку ТзОВ «Чумак ЛТД» з питань достовірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2012 р. по 30.04.2012 р., акт від № 17/22-00/36610467.

В основу висновку про завищення податкового кредиту покладено операції з придбання солі від ПП ОСОБА_1 Зокрема, при перевірці правильності визначення податкового кредиту.

Таким чином, було встановлено порушення ТзОВ «Чумак ЛТД» п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 49590,00 грн. (за січень 2012 р. - 14 820,00 грн., лютий 2012 р.- 19 820 грн., березень 2012 р. - 14 950 грн.).

ТзОВ «Чумак ЛТД» в адміністративному порядку заперечувала висновки акту перевірки від 26.07.2012 р. В результаті розгляду заперечень від 31.07.2012 р. на акт перевірки, ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС рішенням від 07.08.2012 р. частково задовольнила скаргу платника, врахувавши, що уточнюючий розрахунок по ПДВ за січень 2012 р. та лютий 2012 р., у зв'язку з самостійним виявленням помилок та нарахуванням штрафних санкцій визнані як податкова звітність та проведені в картці обліку рахунків з ПДВ.

10.08.2012 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000192301 про сплату 19 950 грн. ПДВ та 4 987,50 грн. штрафних санкцій, яке було також оскаржено платником до ДПС у Львівській області та ДПС України. Рішенням ДПС у Львівській області від 07.09.2012 р. та рішенням ДПС України від 08.10.2012 р. скаргу платника залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.08.2012 р. без змін. Відтак, платник звернувся до суду.

ТзОВ «Чумак ЛТД» є підприємством основним видом діяльності якого є добування солі та протягом лютого, березня та квітня ТзОВ «Чумак ЛТД» купувало в ПП ОСОБА_1 сіль виварочну «Екстра». В лютому 2012 р. на підставі податкової накладної № 12 від 15.02.2012 р. придбано сіль на суму 88 920 грн., ПДВ 14 820 грн. В березні 2012 р. сіль придбано на підставі податкових накладних №20 від 01.03.2012 р. на суму 89 700 грн., ПДВ 14 950 грн.; №23 від 23.03.2012 р. на суму 89 700 грн.., ПДВ 14 9590 грн.; № 28 від 29.03.2012 р. на суму 15 000 грн., ПДВ 2 500 грн. В квітні сіль придбано на підставі податкової накладної №30 від 02.04.2012 р. на суму 97 500 грн., ПДВ 16 250 грн.

Разом з тим, ТзОВ «Чумак ЛТД» купувало в ПП «Каре» мішки поліпропіленові на загальну суму 30 000 грн. згідно податкових накладних №32 від 09.02.2012 р. в кількості 6667 шт. на суму 10 000 грн., ПДВ 166,67 грн. та № 10 від 09.02.2012 р. в кількості 13333 шт. на суму 20 000 грн., ПДВ 3 333,33 грн. Відповідно ТзОВ «Чумак ЛТД» віднесло 25 000 грн. до складу валових витрат, а 5000 грн. до податкового кредиту.

З урахуванням часткового задоволення скарг платника податків, спір виник щодо правомірності включення ним до податкового кредиту в березні 2012 р. 14 950 грн. на підставі податкової накладної №23 від 23.03.2012 р. на суму 89 700 грн., ПДВ 14 950 грн. без зазначення в ній коду товару згідно з УКТ ЗЕД та щодо правомірності включення до податкового кредиту в лютому 2012 р. 5 000 грн. на підставі накладних про придбання в ПП «Каре» мішків поліпропіленових.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, відповідач вважає, що відсутність в податковій накладній №23 від 26.03.2012 р. такого обов'язкового реквізиту, як код товару (сіль виварочна вакуумна) згідно з УКТ ЗЕД, що є підакцизним товаром, ввезеним на митну територію України, позбавляє права позивача права на включення до податкового кредиту відповідної суми ПДВ.

Судова колегія Львівського апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що покупець ТзОВ «Чумак ЛТД» включив ПДВ до складу податкового кредиту в березні 2012 р. та сплатив ПДВ до бюджету. Податковим органом не встановлено будь-яких сумнівів в реальності операції купівлі-продажу солі між позивачем та ПП ОСОБА_1 Актом перевірки від 13.07.2012 р. № 27/1700/НОМЕР_2 «Про результати проведення зустрічної перевірки ПП ОСОБА_1» встановленого, в кого він придбав товар, одночасно підтверджено факт відображення ПП ОСОБА_2 в податковому обліку операцій з ТзОВ «Чумак ЛТД» по реалізації товарів за період січень-квітень 2012 р. на суму 469 740 грн., ПДВ 78 290 грн. Відтак, податковим органом підтверджено, що мало місце купівля-продаж солі, а відповідно і було сплачено ПДВ.

Таким чином, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (201.6 ПКУ).

Судова колегія звертає увагу про відсутність таких доказів щодо повідомлень ДПІ позивача про наявність у реєстрі розбіжностей з метою уточнення податкових зобов'язань. Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відсутність у податковій накладній відомостей про код товару за УКТЗЕД не призвела до будь-яких негативних наслідків для державного бюджету, а отже є формальним недоліком. Враховуючи наведене, а також надаючи перевагу змісту господарської операції над формою її фіксації, апеляційний суд вважає, що недоліки в заповненні реквізитів податкової накладної №23 від 26.03.2012 р., виявлені в результаті перевірки позивача, не свідчать про її недостовірність, недійсності та не свідчать про недопустимість її використання як доказу сплати податку на додану вартість у ціні придбання.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з розрахунком планова вартість 1 тонни солі таблетованої «Екстра» на лютий 2012 р. становить 1 429,09 грн. без ПДВ і 1714,91 з ПДВ. В лютому ТзОВ «Чумак ЛТД» придбало в ПП «Каре» мішки поліпропіленові на загальну суму 30 000 грн., з яких 25 000 грн. віднесено до валових витрат, а 5 000 грн. до податкового кредиту лютого 2012 р.

Матеріалами справи підтверджується, а саме податковими накладними №32 та № 10 від 09.02.2012 р., факт купівлі-продажу мішків. В ДПІ зауважень до цих накладних немає. Також не заперечується платником, що вже при реалізації солі ці мішки окремо в податкових накладних не відображались. Пояснюється це тим, що сіль продавалась в цих же поліпропіленових мішках і не була зворотною тарою, їх вартість вже була включена в собівартість солі. Крім того, в затвердженій формі податкової накладної не передбачено графи зворотної тари.

Разом з тим, правомірність доводів платника підтверджується, як самим розрахунком планової вартості 1 тонни солі на лютий 2012 р. в який вже включається вартість тари, так і тим, що даними головної книги підприємства, оборотно-сальдової відомості по бал. рах. № 22 «малоцінні та швидкозношувальні предмети» підтверджується їх відсутність на підприємстві. Також суд звертає увагу ДПІ на те, що суми витрат на придбання мішків позивачем віднесено до валових витрат відповідного періоду, а оскаржуваним рішенням нараховано лише податкові зобов'язання по ПДВ, і не нараховано по податку на прибуток. Це додатково свідчить про те, що мішки справді придбано, ПДВ в ціні товару сплачено, включено до податкового обліку, а тому й податковий кредит в лютому 2012 р. із зазначених підстав сформовано правомірно.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі №813/718/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.06.2013 року