Ухвала суду № 31958711, 18.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 63518/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський ліспромкомбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі за позовом державної податкової інспекції у м. Чернівці до державного підприємства «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі Чернівецького військового лісгоспу про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

22 жовтня 2011 року державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі - ДПІ у м. Чернівці) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з державного підприємства «Івано-Франківський ліспромкомбінат» (далі - ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат») податковий борг у сумі 49796,62 грн. в дохід Державного бюджету України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року вказаний позов задоволено та стягнуто з ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» 49796,62 грн. податкового боргу на користь Державного бюджету України

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» просить зазначене судове рішення скасувати. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні постанови судом першої інстанції не враховано того, що Чернівецьким військовим лісгоспом практично оплачено суму боргу. А посилання суду на те, що оплачену суму боргу податковою інспекцією зараховано на платежі лісгоспу за попередні періоди вважає неправомірним. Крім того, зазначає, що Чернівецький військовий лісгосп самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах майна, що йому належить, оскільки саме він зареєстрований як платник податку.

Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість поданої апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Представник апелянта на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно із положеннями п. 41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до приписів п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що Чернівецький військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у м. Чернівці з 24.02.1993 року за № БН (а.с. 25).

Як слідує з матеріалів справи, за Чернівецьким військовим лісгоспом рахується заборгованість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 року № 0000460232 та самостійно поданих до ДПІ у м. Чернівці декларацій по податку на прибуток.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що Чернівецьким військовим лісгоспом самостійно задекларовано суму з податку на прибуток підприємства на суму 21509,00 грн. (а.с. 9-12). Крім того, ДПІ у м. Чернівці прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 року № 0000460232 на підставі акта перевірки № 673/23-2/21417690 від 18.03.2011 року на суму 25102,50 грн., яке отримано відповідачем 01.04.2011 року. Окрім того, податковим органом нараховано пеню в сумі 3185,12 грн.

Відповідачу була направлена перша податкова вимога, яка ним отримана 10 жовтня 2001 року та друга податкова вимога № 2/749 від 12 листопада 2001 року (а.с. 22-23).

Можливість примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду передбачена пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Даючи оцінку покликанням апелянта на те, що Чернівецький військовий лісгосп є його відокремленим структурним підрозділом, а тому боржником перед ДПІ у м. Чернівці є саме Чернівецький військовий лісгосп, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таке ж визначення зазначено у Податковому кодексі України, пунктом 15.1 статті 15 якого встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

При цьому, виходячи із приписів ст. 50 КАС України, апеляційний суд вважає, що відповідачем за даним адміністративним позовом ДПІ у м. Чернівці може бути виключно юридична особа, а не її структурний підрозділ.

Як слідує з матеріалів справи, Чернівецький військовий лісгосп не є юридичною особою (а.с. 26), а лише структурним підрозділом ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат».

Крім того, посилання апелянта на ту обставину, що податковою інспекцією оплачену суму боргу неправомірно зараховано за платежі лісгоспу за попередні періоди, судом апеляційної до уваги не приймається з тих підстав, що пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державного підприємства «Івано-Франківський ліспромкомбінат» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі № 2а-3460/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 19 червня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба