Постанова № 31953250, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К-37763/10

№ К-37763/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., розглянувши у порядку письмовому провадженні

касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010

у справі № 2а-1743/08 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Львіввугілля»

до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані висновком про те, що позивач всупереч нормам підпункту 2.1.3 пункту 2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) не повідомив податковий орган про сплату консолідованого податку, а тому філія позивача шахта «Червоноградська» мала сплачувати свої податкові зобов`язання до бюджетів територіальних громад за їх місцезнаходженням, а оскільки цього не було здійснено, податковий орган правомірно визначив суму податкових зобов'язань з доходу, отриманого філією, позивачу.

У касаційній скарзі ДП «Львіввугілля» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій у межах оскаржуваних сум, згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.04.2005 за № 200/23-136/32323256, про порушення ДП «Львіввугілля» норм підпункту 2.1.3 пункту 2.1 ст.2, підпунктів 4.1.1 та 4.1.6 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 ст.5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР, внаслідок чого донараховано податок на прибуток в загальній сумі 3615780,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2003 року - 642720,00 грн., а саме: шахта «Великомостівська» - 393300,00 грн., шахта «Межирічанська» - 249420,00 грн.; за ІV квартал 2003 року у сумі 1198310,00 грн., а саме: шахта «Червоноградська» - 368400,00 грн. та шахта «Межирічанська» - 829910,00 грн., за І квартал 2004 року - 1774750,00 грн., а саме: шахта «Великомостівська» - 111400,00 грн., шахта «Межирічанська» - 1194050,00 грн., шахта «Червоноградська» - 469300,00 грн. - та збільшено збитки за ІІІ, IV квартали 2003 року та І квартал 2004 року на суму 11485190,00 грн. Вказані порушення, за висновком ДПІ, мали місце у зв`язку з тим, що позивач не повідомив податковий орган про сплату консолідованого податку, а тому кожна з філій мала звітувати та сплачувати податок за своїм місцезнаходженням, при цьому, однак, філії позивача не подавали податкову звітність та не сплачували податкові зобов`язання, а позивач, у свою чергу, подавав податкову звітність консолідованих податкових зобов`язань по всіх філіях без сплати податкових зобов`язань.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема від 07.09.2005 № 000248231/2 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1256550,00 грн., у т.ч. 837700,00 грн. - основний платіж та 418850,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, з доходів, отриманих шахтою «Червоноградська».

У судовому процесі встановлено, що ДП «Львіввугілля» створено внаслідок реорганізації ВАТ ДХК «Львіввугілля» шляхом перетворення на підставі наказу Мінпаливенерго України від 24.12.2002 № 751 «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Львіввугілля»; до складу позивача входять 20 відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи, які розташовані на території інших територіальних одиниць.

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону № 334/94 (втратив чинність з 1 січня 2011 року) визначено, що платниками податку є, зокрема, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Згідно з абзацами 2 і 3 цього підпункту платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту (абзац 4 підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону № 334/94).

У судовому процесі встановлено, що у ІІІ, IV кварталах 2003 року та І кварталі 2004 року позивач подавав податкові декларації з податку на прибуток, визначаючи консолідовану суму податкових зобов`язань з врахуванням усіх філій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач порушив норми підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону № 334/94, не повідомивши податковий орган про вибір порядку звітності та оподаткування (консолідована сплата або окрема сплата кожним із структурних підрозділів), подавав податкові декларації за місцезнаходженням головного офісу про доходи підприємства в цілому.

Разом з тим, вказане порушення позивачем норм Закону № 334/94 у частині вибору порядку звітності та сплати податкових зобов`язань не призвело до заниження податкових зобов`язань позивачем, оскільки, як свідчить акт перевірки від 14.04.2005 за № 200/23-136/32323256, в рядку 03 декларацій про доходи підприємства за ІІІ, IV квартали 2003 року та І квартал 2004 року позивач декларував суми валового доходу з врахуванням сум доходу, вказаних в рядку 03 декларацій за ці звітні періоди по структурному підрозділу шахті «Червоноградська». При цьому, суми доходу шахти, включені позивачем до сум валового доходу підприємства, вищі за суми, з яких, як із заниженого доходу, позивачу визначені податкові зобов'язання. Так, по шахті «Червоноградська» позивач задекларував за ІІІ, IV квартали 2003 року та І квартал 2004 року доходи в сумах 17358,7 тис. грн., 28528,1 тис. грн.., 10679,5 тис. грн. відповідно, тоді як за даними перевірки доходи шахти, які підлягали включенню до валових доходів і суми яких податковим органом взяті для визначення скоригованого валового доходу позивача при визначенні податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07.09.2005, за ці звітні періоди склали 6911,2 тис. грн., 10451,1 тис. грн., 9976.9 тис. грн. Крім того, в акті перевірки встановлено заниження показників валових витрат та амортизаційних відрахувань, що у консолідованому розрахунку не могло призвести до заниження податкових зобов`язань.

Суди попередніх інстанцій, однак, не взяли до уваги фактичне визначення позивачем податкових зобов`язань з врахуванням доходів шахти «Червоноградська», обмежившись лише оцінкою факту неповідомлення позивачем в установленому законом порядку податковий орган про вибір консолідованої сплати податку.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність подвійного оподаткування доходів позивача за ІІІ, ІУ квартали 2003 року, І квартал 2004 року внаслідок прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 07.09.2005 № 000248231/2 з огляду на реструктуризацію рішенням ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 07.07.2006 № 1 податкового боргу позивача із розстроченням його сплати з 07.07.2006 по 07.07.2016, суперечить нормам пункту 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо змісту податкового зобов'язання та частини 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (обидва закони втратили чинність з 1 січня 2011 року) щодо припинення податкового обов'язку юридичної особи.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» задовольнити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010; позов задовольнити: скасувати податкове повідомлення-рішення Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції від 07.09.2005 № 000248231/2.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко А.О. Рибченко