Ухвала суду № 31953099, 18.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/51194/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Озацька О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року

у справі № 2а-16966/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Люботинський завод «Продтовари»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Люботинський завод «Продтовари» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» з питань правомірності формування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Сканто», ПП «Укр.Будпром-Сервіс» за період з 01.01.2011 року по 31.02.2011 року, за результатами якої складено акт № 1531/42-013/24486154 від 01.06.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000300842 від 04.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4249344,00 грн., з яких: за основним платежем 2832896,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1416448,0 грн.

За результатами адміністративного оскарження, вищевказане податкове повідомлення - рішення скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафної санкції), в іншій частині залишено без змін та прийнято нове податкове повідомлення - рішення № 0000470842 від 06.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2832 897 грн. та зменшено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1416447 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» (покупець) та ПП «Укр.Будпром-Сервіс» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 05/01 від 05.01.2011 року, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити сировину та комплектуючі для виробництва лікеро-горілчаних виробів.

Згідно додаткової угоди до вказаного договору від 10.06.2011 року розрахунок за товар, поставлений згідно договору купівлі-продажу № 05/01 від 05.01.2011 року здійснюється шляхом передачі покупцем простих векселів на загальну вартість таких товарів.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актом прийому-передачі простих векселів від 10.07.2011 року, згідно якого ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» на погашення заборгованості передав ПП «Укр.Будпром-Сервіс» векселів на загальну вартість 12694038,60 грн. Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлено відповідно до подорожніх листів.

Крім того, 25.01.2010 року між ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» (покупець) та ПП «Сканто» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №3/10, предметом якого є продаж сировини та комплектуючих для виробництва лікеро-горілчаних виробів.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлено відповідно до подорожніх листів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, підтвердженням реального отримання товарів від ПП «Сканто» та ПП «Укр.Будпром-Сервіс» та їх використання у господарській діяльності позивача є виробничі листи, купажні листи, купажні акти, які підтверджують реальність використання придбаних товаро-матеріальних цінностей за вказаними договорами купівлі-продажу №3/10 від 25.01.2010 року та № 05/01 від 05.01.2011 року у власній господарській діяльності ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари».

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки СДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року у справі №2а-2951/11/2070 визнано протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Сканто», за наслідками якої складено акт № 385/234/36875101 від 17.03.2011 року та дії щодо викладення в цьому акті висновків щодо неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року у справі №2а-2951/11/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду в частині визнання протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Сканто» залишено без змін.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 року у справі №2а-3884/11/2070 визнано протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Укр.Будпром-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 06.04.2011 року, за наслідками якої було складено акт № 664/234/34282032 від 06.04.2011 року.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов