Ухвала суду № 31953101, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К-30946/10

№ К-30946/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010

у справі № 2а-3891/09/1370 Львівського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз»

до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання підтвердити суму бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 13.05.2009 № 0002121501/0 з тих мотивів, що заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість була фактично сплачена позивачем та не була відшкодована у попередніх податкових періодах, а тому позивач має право на її відшкодування незалежно від періоду виникнення сум податкового кредиту та від`ємного значення податку на додану вартість.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що заявлена сума бюджетного відшкодування вже заявлялась позивачем у податкових деклараціях за вересень 2008 року та січень 2009 року, що виключає можливість заявлення цієї суми у березні 2009 року.

У касаційній скарзі ТОВ «Верболіз» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення апеляційним судом норм Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача суми бюджетного відшкодування. за податковою декларацією за березень 2009 року на 196931,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки акту перевірки від 08.05.2009 № 438/15-0/35056429 про порушення позивачем норм підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, а саме: безпідставно заявлено до повернення суму бюджетного відшкодування, яка вже заявлялась до відшкодування у податковій декларації за січень 2009 року.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У судовому процесі встановлено, що заявлена до відшкодування сума бюджетного відшкодування 196931,00 грн. вже заявлялась позивачем у податкових деклараціях за вересень 2008 року у межах заявленої до відшкодування суми 320991,00 грн. та за січень 2009 року у межах заявленої суми 348493,00 грн., однак, за наслідками перевірок контролюючим органо була виключена у звязку з порушенням позивачем норм підпункту «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: задекларова позивачем обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців були менші, ніж заявлені за вересень 2008 року та січень 2009 року суми бюджетного відшкодування. При цьому неправомірність формування сум податкового кредиту, суми якого приймали участь у визначенні сум бюджетного відшкодування за ці податкові періоди, контролюючим органом не встановлено.

Наведені правові норми не ставлять у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від фактичного заявлення таких сум у попередніх податкових періодах, враховуючи те, що у таких попередніх періодах ці суми зменшувались податковим органом за наслідками проведених перевірок не з підстав встановлення факту відсутності надмірної сплати податку на додану вартість.

Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено строк у 1095 днів на подачу заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, з дня наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, правильно застосовані вищенаведені правові норми та зроблений правильний висновок про те, що відповідачем неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року з врахуванням того, що факт сплати цих сум податку на додану вартість контролюючим органом не оспорюється.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко А.О. Рибченко