Постанова № 31952261, 20.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 23/5005/780/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Оселя"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.13у справі№ 23/5005/780/2012господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оселя"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго"проскасування рішення за участю представників від:позивачаРогатинський М.В. (дов. від 10.03.11)відповідачаШвидкий Є.П. (дов. від 27.12.12)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування рішення засідання комісії публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж по розгляду акта про порушення від 01.12.11 Д№ 000828, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору від 06.01.12 № 4, яке полягає у нарахуванні товариству з обмеженою відповідальністю "Оселя" до сплати вартості недоврахованої електричної енергії у загальному розмірі 4303,27 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом нового розгляду справи рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.12 (суддя Мілєва І.В.) скасовано рішення комісії публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж по розгляду акта про порушення від 01.12.11 Д№ 000828, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору від 06.01.12 № 4, яке полягає у нарахуванні товариству з обмеженою відповідальністю "Оселя" до сплати вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 4303 грн. 27 коп. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" 1073 грн. судового збору.

За результатом апеляційного перегляду справи постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Дмитренко А.К., суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.) рішення скасоване частково, викладена його резолютивна частина в наступній редакції: "Скасувати рішення комісії Дніпродзержинського району електричних мереж по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом від 06.01.12 № 4, в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Оселя" за недовраховану електроенергію 3694 грн. 48 коп. В решті позову відмовити". Постанова мотивована посиланням на доведеність факту порушення ПКЕЕ позивачем та не невірність вихідних даних, взятих за основу при винесенні оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що в акті про порушення не визначена точка порушення, тому не можливо зробити однозначний висновок, до чиєї зони відповідальності відноситься місце виявлення порушення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж (перейменовано у публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") і товариством з обмеженою відповідальністю "Оселя" укладено договір про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 26.07.04 № 917.

01.12.11 представниками енергопостачальної організації проведено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією. Перевіркою встановлено порушення споживачем п.п. 3.34, 6.40 Правил користування електричною енергією - самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом від магістральної проводки житлового будинку з метою безоблікового споживання електроенергії. Самовільне підключення виконано відкрито. На момент перевірки навантаження відсутнє, дріт знаходиться під напругою.

За результатами перевірки складено акт про порушення від 01.12.11 Д№ 000828. В акті про порушення в графі 3 "Результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень" зазначено, що самовільне підключення проведено алюмінієвим проводом переріз проводу -2,26 ммІ. Виміри проводилися штангенциркулем інвентарний номер № 80904445, дата повірки 1/11. Позивач (споживач за договором) від підписання акту від 01.12.11 Д№ 000828 відмовився. Представник споживача - головний інженер Москаленко Ю.А. від підпису акта виміру зразка від 01.12.11 також відмовився, про що також зазначено в акті.

06.01.12 відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення Д№000828, за результатами розгляду якого комісією прийнято рішення, оформлене протоколом від 06.01.12 №4, про проведення нарахування за період з 12.03.11 по 01.12.11 згідно з п.2.9 та за формулою 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за недовраховану електроенергію 4303,27 грн.

Місцевий суд скасував оскаржуване рішення відповідача з посиланням на недоведеність факту порушення, так як акт порушення ПКЕЕ не був підписаний представниками споживача.

Апеляційний суд визнав доведеним факт порушення, але частково перерахував вартість донарахованої енергії, встановивши, що відповідач застосував невірний період при обрахунку оперативно-господарської санкції.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в своїй постанові від 06.09.12 зауважував на тому, що дефекти акти не спростовують факту порушення, а також на необхідності встановлення судами межі балансової відповідальності та періоду нарахування. Ці вимоги судами були виконані лише щодо періоду нарахування та не виконані щодо визначення межі балансової відповідальності.

Так, апеляційний судом безпідставно застосована межа відповідальності, визначена у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05 № 76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 за № 927/11207, оскільки за змістом частини 2 підпункту 2.3.7. пункту 2.3. "Технічне обслуговування жилих будинків" Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, точка розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій цими правилами визначається лише якщо інше не визначено договором. Втім, в даному випадку, точка розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій визначається додатками 2 та 6 до договору про постачання електричної енергії від 26.07.04 (а.с. 56,64 т.1), тому посилання на ці Правила є недоречним.

Апеляційним судом встановлено, що розрахунок кількості недоврахованої електричної енергії складений відповідачем з 12.03.11 (дата останньої технічної перевірки точки обліку) по 01.12.11 (дата виявлення порушення), тоді як нарахування, з урахуванням приписів п.2.9 та складових формули (2.6) Методики, слід було проводити з 24.10.11 (дата останнього контрольного огляду приладу обліку). Дати останнього контрольного огляду точки обліку і останньої технічної перевірки точки обліку вказані відповідачем у протоколі засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (т.1, а.с. 10).

Апеляційний суд на підставі аналізу встановлених обставин щодо періоду нарахування здійснив власний перерахунок вартості недоврахованої електричної енергії, та скасував рішення комісії частково. Втім, суд касаційної інстанції вважає помилковим такий висновок апеляційного суду про можливість перерахунку вартості недоврахованої електроенергії з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Таким чином зі змісту вищенаведених нормативних положень вбачається, що часткове скасування оперативно-господарської санкції є неправомірним.

Тому правильно встановивши невідповідність періоду нарахування, взятого за основу відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 06.01.12 (яке є предметом спору) вимогам законодавства, апеляційний суд, втім, прийняв помилкове рішення та скасував рішення комісії відповідача лише частково, в той час, як скасування оперативно-господарської санкції в частині є неможливим з врахуванням суті цієї санкції, як такої, що є волевиявленням сторони, а суд не може підміняти сторону та змінювати її волевиявлення, а має право лише його оцінювати на предмет законності.

В той же час, місцевий господарський суд, який не встановив обставин, необхідних для вирішення даного спору, та застосував законодавство, яке не підлягає застосуванню до даних правовідносин, прийняв рішення, яке є правильним по-суті.

Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що предметом спору є не стягнення заборгованості, а визнання недійсним рішення відповідача, то незважаючи на доведеність правопорушення, підставою (навіть єдиною) недійсності такого рішення може бути його невідповідність приписам законодавства (в тому числі, розрахунок за невірний період, який означає покладення в основу розрахунку неправильних вихідних даних). Рішення відповідача, яке містить вищевказані недоліки, є недійсним, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність скасування відповідної оперативно-господарської санкції.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, втім, з викладенням мотивувальної частини в редакції даної постанови, а постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" задовольнити. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.13 скасувати, рішення господарського суду від Дніпропетровської області від 15.11.12 у справі №23/5005/780/2012 залишити без змін з викладенням мотивувальної частини рішення в редакції даної постанови.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж (51931, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Васильєва, 43, код ЄДРПОУ 34367351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оселя" (51900, Дніпропетровська обл., м.Дніпродзержинськ, вул. Бойко, 14, код ЄДРПОУ 31523053) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 860,25 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій