Постанова № 31952260, 20.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 915/98/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.04.13у справі№915/98/13господарського судуМиколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївгаз"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення сумиза участю представників від:позивачаПанфілова О.В. (дов. від 29.12.12)відповідачаОСОБА_6 (дов. від 05.03.13)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Миколаївгаз" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 14194,34 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.02.13 (суддя

Семенов А.К.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Шевченко В.В., судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М.), позов задоволено та стягнуто заборгованість на суму 14 194,34 грн. за договором на постачання та транспортування природного газу від 01.12.11 за №П/2011-ПГ-Г-2204. Судові акти мотивовані тим, газовий лічильник МКМ G-6 № 249569, який належить відповідачці і за справність якого вона документально відповідальна, виявився несправним, на підставі чого відповідачу була нарахована заборгованість, яка зважаючи на попередні переплати на період звернення до місцевого суду остаточно склала 14194,34 грн.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач, ФО-П ОСОБА_4, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення яким відмовити в позові повністю за необґрунтованістю.

Касаційна скарга мотивована тим, що обидві інстанції не взяли до уваги, що донарахована сума не може бути заборгованістю, як визначено ПАТ "Миколаївгаз" у прохальній частині позову, оскільки зважаючи на приписи ст.16 ЦК України та ст.224 ГК України, це є збитками, а тому визначений спосіб захисту позивачем обраний не вірно. Крім того, на думку скаржника, рішення судів попередніх інстанцій винесені без повної та об'єктивної перевірки всіх обставин у їх сукупності, а саме: експертний висновок не містить причин невідповідності лічильника експлуатаційній документації, а також не вказує на вину споживача; причинний зв'язок між невідповідністю лічильника та виною споживача і завданими збитками не прослідковується.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 01.12.11 сторонами укладено договір на постачання та транспортування природного газу №П/2011-ПГ-Г-2204, за умовами якого позивач зобов'язався постачати та транспортувати до об'єктів відповідача природній газ, а останній оплачувати його вартість та здійснювати інші платежі. Пунктом 4.1 договору встановлено, що облік газу ведеться згідно Правил обліку природного газу. Фактична кількість поставленого позивачем газу визначається згідно даних комерційного вузла обліку газу, при відсутності комерційних приладів, при їх несправності, неатестованості або при визначенні недійсними діаграм приладів кількість газу визначається по паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи. Перерахунок проводиться з моменту останнього відвідування представником позивача або по результатам роздрукувань обчислювачів коректорів об'єму газу.

22.02.12 уповноваженими представниками позивача проведена перевірка на об'єкті відповідача розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в результаті якої виявлений факт порушення останнім Правил та встановлено, що газовий лічильник МКМ G-6 №249569 не обраховує обсяги спожитого природного газу, про що складений акт №0000245, який підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та відповідач був повідомлений про те, що розгляд зазначено акту відбудеться 28.02.12.

Експертним висновком від 24.02.12 №107 встановлено, що за результатами визначення основної відносної похибки побутового газового лічильнику МКМ G-6 №249569 останній не відповідає експлуатаційній документації.

Зважаючи на такі обставини, позивачем здійснено перерахунок протранспортованих відповідачу обсягів природного газу в лютому 2012 (а.с.17). В загальному обсязі нараховано 6 065 м3 природного газу. Позивачем відповідачу надано технічний акт від 29.02.12 про обсяг споживання природного газу разом із додатками - реєстром за спожитий природний газ. Станом на 31.01.12 у відповідача перед позивачем рахувалася переплата в сумі 6 400,45 грн. За лютий 2012 року, відповідно до вищезазначеного перерахунку, відповідачу нараховано 6 065 м3 природного газу на суму 28 610,39 грн., але з урахуванням переплати, заборгованість станом на 01.03.12 склала 22 209,94 грн. В березні 2012 року відповідачу поставлено 1 068 м3 природного газу на суму 5 038,07 грн. 14.03.12. відповідачем сплачено 13 053,67 грн., остаточний розмір заборгованості станом на час подання позовної заяви склав 14 194,34 грн. Станом на день подання позовної заяви сума заборгованості відповідачем оплачена не була.

Отже, предметом спору є стягнення зазначеної заборгованості у лютому 2012 року за постачання та транспортування природного газу.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за змістом п.5.9 Правил обліку природного газу, саме власник комерційного вузла обліку газу (відповідач) відповідає за технічний стан вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем вищенаведених заходів матеріали справи не містять та в порушення вимог ст.33 ГПК України скаржником суду не надано. А тому не заслуговують на увагу твердження скаржника про те, що експертний висновок не містить даних про вину відповідача та втручання нього в роботу лічильника.

На підставі вищевикладеного, судами зазначену суму стягнуто з відповідача. Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне підтримати такі висновки судів попередніх інстанцій та відхилити доводи скаржника з огляду на те, що згідно п.12.10 Правил - у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу, в тому числі, в разі відсутності чи виходу з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоку газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше, - представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки.

Згідно п.5.13. Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться, зокрема, у випадку непридатності до застосування (несправності) ЗВТ (засіб вимірювальної техніки) за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу. Перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період несправності ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача

Відповідно до п. 4.10 договору, зазначені в актах дані є підставою для проведення розрахунків по договору. При відсутності комерційних приладів, при їх несправності або при визначенні недійсними діаграм приладів кількість газу визначається по паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання розрахунок його цілодобової роботи. Перерахунок проводиться з моменту останнього відвідування представником позивача.

На підставі зазначених норм Правил і договору, позивачем здійснено перерахунок за лютий місяць 2012 року та нараховано 6 065 м3 природного газу, що склало 28 610,39 грн., однак зважаючи на попередню переплату і відповідний перерахунок остаточна не погашена сума заборгованості на час звернення до суду склала 14 194,34 грн., яка обгрунтовано була стягнута судами попередніх інстанцій.

Отже, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та ніяким чином не спростовують викладених в ній висновків суду, а тому її слід залишити без змін, оскільки вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.13 у справі №915/98/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій