Постанова № 31952112, 12.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 913/117/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Вугілля Донецького басейну" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі за позовомТОВ "Вугілля Донецького басейну" доТОВ "Автострой" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2012 року ТОВ "Вугілля Донецького басейну" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Автострой" 28 574,64 грн., як таких, що безпідставно набуті та підлягають стягненню згідно положень ст. 1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.03.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 05.06.2013 року порушено касаційне провадження у справі, за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, кошти у сумі 69 271 грн. перераховано відповідачу 08.10.2012 року для оплати залізничного тарифу при відвантаженні позивачу 621 тони вугілля марки АМ (13-40) мм. за його заявкою № 65 від 25.09.2012 року та частково, у сумі 28 574,64 грн. використано на оплату залізниці простою вагонів, що сталось внаслідок відмови позивача від отримання продукції за його заявкою № 65 від 25.09.2012 року, а тому висновок суду про те, що вчинені на спірну суму платежі не можуть вважатись такими, що вчинені відповідачем безпідставно є правильним.

З огляду на зазначене суди правомірно відмовили у стягненні з відповідача спірної суми за відсутності у нього зобов'язань відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко