Вирок № 31951197, 04.06.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2013 рокуСправа №607/3731/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Яцині О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №607/3731/13-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні 3 малолітніх дітей, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю: прокурора Нестера М.Б.

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Так, 12 грудня 2012 року близько 10 год. 40 хв. обвинувачений ОСОБА_1, як водій, керуючи технічно справним тролейбусом «Шкода 14ТР», інвентарний №101, рухався по маршруту №8 «Л.Курбаса - Центральний ринок» та проїжджаючи по вул.Л.Курбаса в напрямку вул.Морозенка м.Тернополя - ділянкою вказаної вулиці, яка має спуск, ОСОБА_1 наближався до заїзного карману зупинки громадського транспорту «Морозенка», дорожнє покриття якого на той час було у стані ожеледиці, необробленим антиожеледною сумішшю. У цей момент у заїзному кармані згаданої зупинки стояв маршрутний автобус «БАЗ-А 079.14», д.н.з. НОМЕР_1, який забуксував у снігу та біля якого було скупчення людей.

Під час подальшого руху обвинувачений ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови» та «дорожня обстановка») та 12.1 Правил дорожнього руху України, не ураховував дорожні умови та обстановку, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом і швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Унаслідок цього і в порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України та вимог пунктів 1.2, 1.3, 3.1, 3.11, 3.17, 4.2 (2), 5.1, 5.3.2, 5.3.3, 5.3.5, 5.5, 5.10, 6.1, 6.4 Посадової інструкції водія тролейбуса (затвердженої директором КП «Тернопілелектротранс» у 2010 році), обвинувачений ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не застосував безпечні методи керування, які б забезпечували безпеку дорожнього руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрям руху праворуч та розпочав заїжджати в заїзний карман зупинки «Морозенка», знаючи, що дорожнє покриття у стані ожеледиці та необроблене антиожеледною сумішшю, що йому робити було заборонено. Вищевказані порушення призвели до втрати поперечної стійкості тролейбуса та виникнення його заносу і втрати контролю над його управлінням.

Своїми діями, які не відповідали вищенаведеним вимогам пунктів ПДР України та Посадової інструкції, обвинувачений ОСОБА_1 рухаючись в стані юзу, поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та допустив стиснення пішохода ОСОБА_4, який знаходився впритул до задньої частини автобуса, між тролейбусом та автобусом.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми грудей та живота із переломами правих ребер, ушкодженням пристінкового листка плеври, розміжченням правої долі печінки, від яких настала його смерть.

Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням обвинуваченим ОСОБА_1 як водієм вищенаведених вимог ПДР України та Посадової інструкції водія тролейбуса.

Допитаний під час судового розгляду як обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що дійсно 12 грудня 2012 року близько 10 год. 40 хв. він, як водій, керував тролейбусом «Шкода 14ТР», інвентарний №101 та рухався по маршруту №8 «Л.Курбаса - Центральний ринок». Так, проїжджаючи по вул.Л.Курбаса в напрямку вул.Морозенка м.Тернополя - ділянкою вказаної вулиці, яка має спуск, він, ОСОБА_1, наближався до заїзного карману зупинки громадського транспорту «Морозенка», дорожнє покриття якого на той час було у стані ожеледиці. Враховуючи вищенаведене та помітивши те, що у цей час у заїзному кармані згаданої зупинки стояв маршрутний автобус «БАЗ-А 079.14», д.н.з. НОМЕР_1, який забуксував у снігу та біля якого було скупчення людей, він, ОСОБА_1, почав вживати заходів до зупинки керованого ним тролейбусу. Проте, незважаючи, на вжиті ним заходи, тролейбус він так і не зміг зупинити внаслідок ожеледиці на дорожньому покритті, через що в'їхав ним у маршрутний автобус «БАЗ-А 079.14», д.н.з. НОМЕР_1, між яким та керованим ОСОБА_1 тролейбусом знаходився ОСОБА_4, затиснувши таким чином останнього між вказаними транспортними засобами. Крім цього, доповнив, що за вищенаведених обставин, причиною даного ДТП, крім інших, могло стати те, що він не мав достатніх навичок керування тролейбусом у зимовий період.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, що за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні 3 малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4, думку потерпілої ОСОБА_2, яка просила суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_1, призначивши йому покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення та повне добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди.

На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді мінімального терміну позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_1 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п.п. 2, 3 ст.76 КК України обов'язки.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведені експертизи №5-663/12 від 20 грудня 2012 року, вартість якої становить 490, 40 грн., №5-664/12 від 24 грудня 2012 року, вартість якої становить 613 грн. та №5-71/13 від 27 лютого 2013 року, вартість якої становить 611, 8 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУДКУ в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, з відповідними призначеннями платежів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені експертизи: автотехнічну №5-663/12 від 20 грудня 2012 року в сумі 490, 40 грн., транспортно-трасологічну №5-664/12 від 24 грудня 2012 року в сумі 613 грн. та автотехнічну №5-71/13 від 27 лютого 2013 року в сумі 611, 8 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУДКУ в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463, з відповідними призначеннями платежів.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан