Постанова № 31943512, 19.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року , об 11-20 годині,Справа № 808/4934/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя - місто ХХІ століття» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 25 804,91 гривень по орендній платі з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованих податкових зобов'язань.

У судове засідання представник ДПІ не з'явився, надав клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта».

Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв'язку із цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

Судом встановлено, що відповідачем було подано до ДПІ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9005901920 від 16.02.2012, № 9002944505 від 29.01.2013 та № 9086086913 від 29.01.2013, якими він самостійно визначив суми податкових зобов'язань, що підлягають до сплати.

Відповідно до декларації № 9005901920 від 16.02.2012, за грудень 2012 позивачем нараховано 562,53 гривень плати за землю.

Судом встановлено, що 29.01.2013 позивач подав уточнюючу декларацію №9086086913 за 2012 рік, відповідно до якої донарахував 10707,64 гривень зобов'язання з плати за землю за 2012 рік.

Відповідно до декларації № 9002944505 від 29.01.2013, позивачем нараховано 15097,38 гривень зобов'язання з плати за землю за січень - березень 2013 року.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки податкові зобов'язання не сплачені, а тому, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Кодексу, визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового зобов'язання з плати за землю, самостійно визначена відповідачем вищевказаними деклараціями, з урахуванням переплати в сумі 562,64 гривень, проте не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом та складає 25 804,91 гривні.

Відповідно до п.п. 95.1.- 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідачу було направлено податкову вимогу, форми Ю, № 08 від 08.02.2013 на суму 10707,53 гривень. Зазначена в вимозі сума погашена не була, а у зв'язку із несплатою у встановлені строки наступних платежів з плати за землю податковий борг виріс та становить 25 804,91 гривні.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

Відповідно до п. 95.2. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, а відповідно до п.95.3, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Пункт 95.4 цієї статті передбачає можливість стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя - місто ХХІ століття» (код ЄДРПОУ 33961449, 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А) на користь державного бюджету (код платежу 13050200, одержувач - УДКСУ у Комунарському районі, код ЄДРПОУ одержувача 38025435, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 25 804 (двадцяти п'яти тисяч восьмиста чотирьох) гривень 91 копійки.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови направити сторонам.

Суддя О.В. Матяш