КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3846/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
12 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.
Суддів: Борисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пред'явили позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позивачами заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому вони просять суд, до набрання законної сили постанови суду, заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, Міністерству економічного розвитку, Державній митній службі України, Міністерству доходів і зборів України вчиняти будь-які дії на виконання Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08 «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту» (надалі - Рішення).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
На вказану ухвалу позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою вжити заходів забезпечення адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Способами забезпечення позову ст.117 КАС України визначає зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та забороною вчиняти певні дії.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Частиною 17 вищенаведеної Постанови визначено, що згідно з частинами 3 та 4 статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Позивачі в своєму клопотанні в якості способу забезпечення позову просять зупинити будь-які дії на виконання Рішення Комісії від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08.
Однак колегія звертає увагу на той факт, що чинним законодавством визначений спосіб забезпечення позову у формі заборони вчиняти певні дії.
За таких обставин, позивачем не надано вичерпного переліку дій, які потрібно заборонити Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі, Міністерству економічного розвитку, Державній митній службі України, Міністерству доходів і зборів України на виконання Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.04.2012 р. № СП-275/2012/4423-08.
Однією з підстав забезпечення адміністративного позову, позивачі зазначають протиправні дії Комісії та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо порядку здійснення публікації повідомлення про Рішення.
Однак, колегія суддів зазначає, що забезпечення позову у спосіб, в який просять позивачі, заздалегідь, на період розгляду справи, вирішує справу на їх користь. Таким чином, задовольнивши заяву про забезпечення позову, суд фактично ухвалив би рішення без розгляду справи по суті та вийшов би за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною 1 статті 117 КАС України, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Водночас, позивачами достатніх мотивів, за яких публікація повідомлення завдає істотної шкоди правам, свободам чи інтересам позивачів, або ж відновлення цих прав стане взагалі неможливим чи утрудненим, не наведено.
Таким чином укладення позивачами договорів купівлі-продажу автомобілів з ТОВ «Арма Моторс» свідчить про те, що позивачі свідомо погодились з можливістю настання у майбутньому обставин, передбачених п.3.3. цих договорів, та погодилися з наслідками настання таких обставин, тому колегія суддів не вбачає можливості завдання істотної шкоди їх інтересам.
Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких.
Крім того, висновки щодо очевидності ознак протиправності дій та/чи бездіяльності відповідачів можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів по справі у судовому засіданні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 71, 117, 118, 158, 160, 197, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.Й. Петрик
Судді: Л.П. Борисюк
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Судове рішення № 31935920, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3846/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: