Ухвала суду № 31935925, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17789/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Насіннєвої Торгівлі» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Насіннєвої Торгівлі» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Насіннєвої Торгівлі» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004662250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Насіннєвої Торгівлі» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ «Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 23/16-30/34585332 від 20.11.2012 р., в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість в сумі 129 067 грн., в т.ч. за червень 2011 р. в розмірі 45 669 грн. та за липень 2011 р. в розмірі 83 398 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 р. № 0004662250, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 149 917,50 грн., з яких сума основного платежу - 129 067,00 грн., сума штрафних санкцій - 20 850,50 грн.

Однак, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді (з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року) позивач ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» мав взаємовідносини із контрагентом ТОВ «Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012).

03 червня 2011 року було укладено договір № 030611, згідно якого ТОВ «Даймонд-Телеком» зобов'язалося здійснити поставку насіння томатів загальною вартістю 774 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 129 066,67 грн., а ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» зобов'язалося прийняти та оплатити такий товар.

На виконання зазначеного Договору ТОВ «Даймонд-Телеком» було виписано на адресу позивача ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» податкову накладну № 27 від 09.06.2011 р. на загальну суму 774 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 129 066,67 грн.

Таким чином, на підставі зазначеної податкової накладної, виписаної контрагентом ТОВ «Даймонд-Телеком», позивачем в перевіряємому періоді були включені до складу податкового кредиту суми ПДВ: - за червень 2011 р. в розмірі 45 669 грн.;- за липень 2011 р. в розмірі 83 398 грн.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами по справі заперечено позивачем, при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів з використанням АРМ «Система обробки податкових зобов'язань», контролюючим органом було виявлено розбіжності (по додатку 5 до податкової декларації за червень, липень 2011 року), а саме те, що контрагентом позивача ТОВ «Даймонд-Телеком» не були визначені податкові зобов'язання по правовідносинах із ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» для їх подальшої сплати, внаслідок чого було завдано шкоди Державному бюджету.

Також, згідно наданих пояснень слідчому відділу Управління СБ України в Київській області, ОСОБА_6 (засновник та директор контрагента позивача ТОВ «Даймонд-Телеком»), останній зазначив, що 17.11.2010 р. з метою прикриття незаконної діяльності, на підставі договору про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Даймонд-Телеком» від 17.11.2010 р. придбав суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ Даймонд-Телеком» (код ЄДРПОУ 32827012).

Крім того, ОСОБА_6 пояснив, що 25.11.2010 р. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, останній у Печерській районній у м. Києві державній адміністрації зареєстрував зміни до установчих документів юридичної особи ТОВ «Даймонд-Телеком».

У ході проведеної слідчим відділом Управління СБ України в Київській області перевірки було встановлено, що ТОВ «Даймонд-Телеком» має ознаки фіктивності і придбане без мети зайняття підприємницькою діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності із переведення безготівкових коштів у готівку, що підтверджується поясненнями ОСОБА_6, який зазначив, що фінансово-господарську діяльність ТОВ «Даймонд-Телеком» він не вів, реєстрацію вказаного суб'єкта господарювання, а саме ТОВ «Даймонд-Телеком» не проводив та довіреність на реєстрацію від свого імені нікому не давав, бухгалтерський та податковий облік не вів, звітність до податкових та інших державних органів не подавав, жодної податкової декларації ТОВ «Даймонд-Телеком» не бачив і не підписував, на загальних зборах ТОВ «Даймонд-Телеком» участі не приймав та ніколи не був присутній, статутний фонд вказаного товариства не формував, банківських рахунків ні в яких банківських установах не відкривав, свідоцтво платника ПДВ та печатку ТОВ «Даймонд-Телеком» не отримував, рахунками та печаткою не користувався.

Також, проведеним почеркознавчим дослідженням № 505/1 від 05.12.2011 р. встановлено, що ОСОБА_6 не підписував договори та фінансово-господарську документацію, в тому числі видаткові та податкові накладні по взаємовідносинах із позивачем ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі».

Крім того, відповідно до Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва № 2038/22-2/32827012 від 21.06.2012 р., операції ТОВ «Даймонд-Телеком» за період з 01.11.2010 р. по 30.04.2012 р. не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності технічного та управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ТОВ «Даймонд-Телеком» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки, не встановлено факт отримання товарів (послуг) ТОВ «Даймонд-Телеком» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних засобів, трудових ресурсів, - здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Доказів, щодо укладення ТОВ «Даймонд-Телеком» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності основних фондів (складських приміщень), а також транспорту та трудових ресурсів для здійснення такого роду діяльності - позивачем до суду надано також не було.

З огляду на вищезазначене вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Даймонд-Телеком» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Даймонд-Телеком», а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Даймонд-Телеком» та контрагентами - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Однак, як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, вся первинна документація по правовідносинах позивача із ТОВ «Даймонд-Телеком» від імені останнього підписувалась невідомою особою, оскільки при наданні пояснень працівникам слідчого відділу Управління СБ України в Київській області, засновник та директор ТОВ «Даймонд-Телеком» ОСОБА_6 пояснив, що він не має жодного відношення до здійснення діяльності цього суб'єкта господарювання, підприємство зареєстрував за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, розрахунки з підприємствами за перевіряємий період не здійснював, документів, що підтверджують господарські операції ТОВ «Даймонд-Телеком», а саме: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних-робіт, актів прийому-передачі та інших документів не формував та не підписував, і нікого на це не уповноважував, що підтверджується також почеркознавчим дослідженням № 505/1 від 05.12.2011 р.

Таким чином, при здійсненні ТОВ «Даймонд-Телеком» фінансово-господарської діяльності була відсутня дійсна воля і волевиявлення директора Товариства, а відповідно всі операції на підставі первинних бухгалтерських документів, та будь-які угоди та податкові декларації ТОВ «Даймонд-Телеком» підписані від імені ОСОБА_6 є, згідно ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивними правочинами, які вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися такими правочинами.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Даймонд-Телеком» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, податкові зобов'язання по правовідносинах із ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» не були визначені його контрагентом ТОВ «Даймонд-Телеком» для подальшої сплати, внаслідок чого за такими правовідносинами позивача із зазначеним контрагентом було завдано шкоди Державному бюджету.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Зважаючи на наведене, посилання апелянта на те, що норми ПК України не містять такої підстави для відмови у формуванні податкового кредиту платника податків як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, їх відсутність за юридичною адресою та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, - не є обґрунтованими та правомірними, оскільки і законодавством і судовою практикою з даного питання визначено, що приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи (підписані уповноваженою особою), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що відповідно передбачає необхідність наявності основних фондів, устаткування, виробничих та технічних можливостей, робочого персоналу, інше, для здійснення певного виду господарської діяльності.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна позиція викладена у Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі № 826/1296/13-а. Даною постановою скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва, прийняте на підставі перевірки відповідачем ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Даймонд-Телеком» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 рік в результаті якої відповідачем встановлено порушення ст.ст.14, 138, 139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток. Позивач наголошує, що дана постанова підтверджує правоту та законність дій позивача та протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення.

Колегія суддів з таким твердженням ТОВ «Компанія Насіннєвої Торгівлі» не погоджується і вважає його необґрунтованим з огляду на те, що у даній справі інший предмет дослідження та фактичні обставини, а преюдиціальних фактів вищезазначеною Постановою КААС від 22 травня 2013 року для даної справи не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду допустимих доказів щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Насіннєвої Торгівлі» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.