Постанова № 31934594, 18.06.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 червня 2013 р. Справа № 802/2578/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

до: ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, а саме по пені, нараховані в автоматичному режимі, в сумі 144,56 грн., яка у встановлений законом строк не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 18.06.2013 року до суду надійшла заява про розгляд справи за участі представника Крижопільської МДПІ та підтримання позовних вимог повністю (а.с. 19).

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялась належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у 2010 році ОСОБА_1 отримав спадщину і, відповідно до поданої ним декларації про доходи за період з 1 січня по 31 грудня 2010 року, сума оподатковуваного доходу, у зв'язку з цим, становила 36603,72 грн. (а.с. 5-7).

Згідно із п.п. 13.2.1 п. 13.2. ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", чинного на час виникнення спірних правовідносин, при отримані спадщини спадкоємцями, що є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою 5 % вартості об'єкта власності.

На виконання вищезазначених вимог закону, відповідачем у поданій декларації самостійно визначено суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету внаслідок прийняття ним спадкового майна, а саме у розмірі 1830,19 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а/0270/941/12, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 8), з ОСОБА_1 стягнуто суму вказаного податкового боргу.

Пунктом 179.7 статті 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітнім, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій нею податковій декларації.

Як слідує із зворотнього боку облікової картки ОСОБА_1 (а.с. 10), сума даного грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, згідно платіжного доручення № U928905 від 06.06.2012р., погашена відповідачем 06.06.2012р.

Однак, в зв`язку з тим, що сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, яка самостійно визначена відповідачем у декларації про доходи, була погашена останнім з порушення строку, йому нараховано пеню в автоматичному режимі в сумі 144,56 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб, а саме по пені, нараховані в автоматичному режимі, становить 144,56 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (24500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 144,56 грн. (сто сорок чотири гривні 56 копійок) на рахунок № 33210801700723, код платежу: 11010500, одержувач: УКС у Ямпільському районі, банк: ГУ ДСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 37840876.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна