Рішення № 31933273, 26.03.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1594/13 -ц

Провадження № 2/201/877/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.

при секретарі - Нижник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/099734/3161/73 від 30 червня 2006 року та судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 30 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 014/099734/3161/73, згідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 19 802,00 долара США строком на 84 місяці з 30 червня 2006 року по 29 червня 2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних відповідно до платіжного календаря. Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, видавши кошти в розмірі 19 802,00 долара США відповідачу. 04 грудня 2009 року на підставі виконавчого напису нотаріуса АНД відділом ДВС ДМУЮ було відкрито виконавче провадження в ході якого заставне майно було реалізовано, а кошти отримані від реалізації майна направлені на погашення заборгованості за кредитним договором. В той же час, відповідач не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря. Таким чином, станом на 26 грудня 2012 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 242 549,82 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце призначення справи до розгляду повідомлявся належним чином, згідно письмової заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Крім того, враховуючи викладене у позовній заяві прохання представника позивача про розгляд заяви без його участі, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини та визначив відповідні до них правовідносини. Дійсно, 30 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на підставі п.1.4 Статуту (а.с. 19-20), та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 014/099734/3161/73 (а.с. 5-6), згідно пунктів 1.1.-1.4. якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 19 802,00 долара США строком на 84 місяці з 30 червня 2006 року по 29 червня 2013 року, а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних відповідно до платіжного календаря (а.с. зворот 6 - 7). Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, видавши кошти в розмірі 19 802,00 долара США відповідачу, що підтверджується видатковим касовим ордером №161/282-123 від 30 червня 2006 року (а.с. 8). 04 грудня 2009 року на підставі виконавчого напису нотаріуса АНД відділом ДВС ДМУЮ було відкрито виконавче провадження (а.с. 14) в ході якого заставне майно було реалізовано, а кошти отримані від реалізації майна направлені на погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 15). В той же час, відповідач не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря, що підтверджується копією детального розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 014/099734/3161/73 від 30 червня 2006 року. Таким чином, станом на 26 грудня 2012 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 242 549,82 гривень, з яких: 60 613,24 гривень (7 583,29 доларів США) - непогашена сума кредиту, 43 135,90 гривень (5 396,71 доларів США) - заборгованість за відсотками, 67 369,80 гривень - нарахована пеня за прострочку кредиту, 71 430,88 гривень - нарахована пеня за прострочку відсотків.

Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного Кодексу України, а також укладеним між ними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися. відповідач за первісним позовом, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 передбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, у разі чого він відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.6.5. Кредитного договору «Кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання Позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту».

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору «за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в цьому договорі».

При подачі позовної заяви Позивачем дотримана процедура, передбачена ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та, відповідно до п. 6.5 Кредитного договору Відповідачу особисто вручено вимогу про виконання порушеного зобов'язання (а.с. 9-10), але відповідач своїх зобов'язань не виконав.

Таким чином, відповідач не виконує свої зобов'язання за договором належним чином, тому, станом на 26 грудня 2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції становить 242 549,82 гривень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2425,50 гривень, що підтверджується квитанцією.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК ст.ст. 212, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 632, 1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити.

1. Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/099734/3161/73 від 30 червня 2006 року в сумі 242 549,82 гривень (двісті сорок дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень вісімдесят дві копійки), з яких:

- 60 613,24 гривень - непогашена сума кредиту;

- 43 135,90 гривень - заборгованість за відсотками;

- 67 369,80 гривень - нарахована пеня за прострочку кредиту;

- 71 430,88 гривень - нарахована пеня за прострочку відсотків.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» витрати, пов'язані з поданням позовної заяви, а саме судовий збір у сумі 2425,50 гривень (дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень п'ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська .

Суддя:С.С. Федоріщев