Ухвала суду № 31933174, 06.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7297/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т" (далі - ТОВ "Т+Т") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19.12.2011 №0002480701, №0002470701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 19.12.2011 №0002480701, №0002470701.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі проведено камеральні перевіркиу ТОВ "Т+Т" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок за серпень, вересень 2011 року, за результатами яких складено акти перевірок від 29.11.2011 №217/07-01/31812707 та №218/07-01/31812707.

Даними перевірками ДПІ у Печерському районі встановлено порушення позивачем вимог пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: позивач неправомірно задекларував суми до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за вересень 2011 року у розмірі 42 856,00 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 126 768,00 грн.

Такі порушення актів перевірки мотивовані тим, що зміна напрямку відшкодування податку на додану вартість шляхом подання уточнюючого розрахунку чинним законодавством не передбачено, тому платник податку на додану вартість не має права на складання уточнюючого розрахунку з метою зміни напряму відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватись як виправлення помилки.

На підставі актів перевірок ДПІ у Печерському районі 19.12.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002470701 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Т+Т" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року у розмірі 42 856,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 714,00 грн.;

- №0002480701 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Т+Т" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 126 768,00 грн., визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 63 384,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи, 20 вересня 2011 року ТОВ "Т+Т" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, зазначивши в рядку 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів" суму у розмірі 126 768,00 грн., разом з додатком 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" та додатком 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування".

При цьому в додатку 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування" сума у розмірі 126 768,00 грн. заявлена до перерахування на рахунок позивача.

З метою виправлення помилки, допущеної при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, 01 листопада 2011 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого сума у розмірі 126 768,00 грн. віднесена до рядка 23.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку".

ТОВ "Т+Т" 20 жовтня 2011 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року, зазначивши в рядку 23.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів" суму у розмірі 42 856,00 грн., разом з додатком 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" та додатком 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування".

При цьому в додатку 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування" сума у розмірі 42 856,00 грн. заявлена до перерахування на рахунок позивача.

З метою виправлення помилки, допущеної при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, 01 листопада 2011 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого сума у розмірі 42 856,00 грн. віднесена до рядка 23.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку".

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 200.6 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведеного слідує, що платник податку має право самостійно визначати напрям бюджетного відшкодування, як то зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, так і повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок.

Відповідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно пунктів 1, 3 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок)), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Таким чином, у випадку самостійного виявлення платником податку помилки в раніше поданій податковій декларації, подання уточнюючого розрахунку є обов'язком платника податку разом з відповідними додатками. При цьому, ні Податковий кодекс України, ні Порядок не встановлюють обмежень в залежності від характеру допущеної помилки та не містять заборони виправляти виявлену помилку шляхом зміни напряму бюджетного відшкодування.

Крім того, форма уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41, передбачає можливість коригування рядків 23.1 та 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач помилково вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 року суми бюджетного відшкодування в рядку 23.2 "у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів", замість рядка 23.1 "на рахунок платника у банку", про що свідчить подання з податковими деклараціями заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Виправлення такої помилки позивач здійснив шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 року, при цьому подання разом з уточнюючими розрахунками відповідних додатків в акті перевірки відповідачем не заперечувалось.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що виправлення ТОВ "Т+Т" помилки в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2011 року в частині способу бюджетного відшкодування шляхом подання уточнюючих розрахунків не суперечить нормам Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ТОВ "Т+Т" пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України є помилковими, а зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції - протиправним, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 19.12.2011 №0002470701 та №0002480701 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.