Рішення № 31932748, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-42/13548-2012 10.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія

«Нафтогаз України»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс»

про стягнення 2 919 701,23 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Бернацька О.В. - предст. за довір.;

від відповідача: Синяк О.Б. - директор.

У судовому засіданні 10.06.2013, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» про стягнення 2 919 701,23 грн. боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов»язання.

Рішенням господарського суду міста Києва №5011-42/13548-2012 від 13.11.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013, провадження у справі в частині вимог про стягнення 2 303 007,98 грн. боргу припинено, в іншій частині позов ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 0,71 грн. боргу, 0,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 0,02 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 0,08 грн. - пені, 0,05 грн. - штрафу, 46 060,17 грн. - витрат по оплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 616 692,40 грн. штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох процентів річних, справу №5011-42/13548-2012 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи №5011-42/13548-2012, вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2013 №5011-42/13548-2012, справа прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 03.06.2013.

03.06.2013 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2013.

07.06.2013 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-1 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи.

Позивач в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти заявленого позову заперечував посилаючись на його безпідставність та необґрунтованістю.

В судовому засіданні 10.06.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (надалі-Продавець-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (надалі-Покупець-відповідач) було укладено договір №14/2326/11 на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір), згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача протягом жовтня 2011 по 31.12.2012 років природний газ в обсязі до 9540 тис. м3 для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Відповідно до умов п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл, постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки.

Строк дії договору відповідно до п.11.1 Договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 1 жовтня 2011 р. до 31 грудня 2012 р., в частині проведення розрахунків -до їх повного здійснення.

Як вбачається з пояснень представників сторін та наданими до суду актами приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2011, 30 листопада 2011, 31 грудня 2011, 31 січня 2012, 29 лютого 2012, 31 березня 2012, 30 квітня 2012, 31 травня 2012, 30 червня 2012 стверджується факт передачі позивачем відповідачу протягом жовтня 2011-червня 2012 років 5975,437 тис м3 природного газу вартістю 7 963 008,69 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов спірного договору одержаний природний був оплачений відповідачем розмірі 5 660 000,00 грн.

22 серпня 2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», Головним управлінням Державної казначейської служби України, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням енергетики, енергоефективності та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були укладені два договори про організацію взаєморозрахунків №№ 137/517 та 138/517, предметом яких була організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11 червня 2012 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Відповідно до умов вказаних договорів сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ 2011-2012 років за спірним договором у розмірі 1 748 714,98 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету м. Києва для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.

15 жовтня 2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», Головним управлінням Державної казначейської служби України, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладене протокольне рішення № 2715, предметом якого була організація та проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11 січня 2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

За своїм змістом дане протокольне рішення є домовленістю між сторонами, які його уклали, спрямованою на встановлення і зміну їх цивільних прав та обов'язкі, та за своєю правовою природою є багатостороннім договором (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно даного протокольного рішення сторони дійшли згоди щодо сплати відповідачем на користь позивача природного газу за 2012 рік за спірним договором у розмірі 554 293,00 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету м. Києва на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Відповідно до ст.604 Цивільного кодексу України зобов»язання припиняються за домовленістю сторін.

Зобов»язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов»язання новим зобов»язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація не допускається щодо зобов»язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

Новація припиняє додаткові зобов»язання, пов»язані з первісним зобов»язанням, якщо інше не встановлено договором.

Дана норма закону встановлює можливість припинення зобов»язань за домовленістю сторін. Вона може мати місце, коли сторони не приступили до виконання зобов»язання або виконання зобов»язання або виконання його частково.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України, визначаючи поняття договору, визначає його як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Отже, договір як домовленість може бути не лише підставою виникнення зобов»язання (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу, ст.11 Цивільного кодексу), а й підставою його припинення.

Новація - це угода про заміну первісного зобов»язання новим зобов»язанням між тими самими сторонами.

На відміну від інших правочинів сторін, які мають наслідком припинення зобов»язання, зокрема від відступного, новація не припиняє правового зв»язку сторін, оскільки замість зобов»язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов»язання.

Юридичною підставою для зобов»язання, що виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первісного зобов»язання, тому від дійсності останнього залежить дійсність нового.

Новація припиняє пов»язані з первісним (основним) зобов»язанням додаткові зобов»язання, що забезпечували виконання основного (неустойку, заставу, поруку тощо), якщо інше не встановлено договором.

Оскільки принцип свободи договору є одним з основних принципів зобов»язальних правовідносин, сторони вправі припинити існуюче між ними зобов»язання за домовленістю.

Вищезазначені Договори про організацію взаєморозрахунків укладені сторонами керуючись ст.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв»язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (надалі - Постанова №517)

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» установлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою №517 (пп.5 ч.4 постанови), зокрема зазначено, що відповідно до даних договорів провадяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій).

Укладення договорів про проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету в силу вимог чинного законодавства є диспозитивним правом його учасників, які останнім скористались.

З аналізу умов Договорів про організацію взаєморозрахунків від 22.08.2012 №№137/517 та №138/517 вбачається, що про факт припинення первісного зобов'язання свідчить погодження сторонами у п.п. 2 п. 10 обов»язку не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Отже, сторони по справі відповідно до вимог ст. 604 ЦК України замінили первісне зобов'язання про оплату природного газу на умовах договору на купівлю-продаж природного газу новими зобов'язаннями про оплату відповідачем на користь позивача обсягів газу вартістю 2 303 007,98 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, припинивши первісне зобов'язання в цій частині.

Строк виконання нового зобов'язання пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету.

Відповідно до виписок з рахунку відповідача за 1 жовтня та 4 жовтня 2012, платіжного доручення №4 від 17 жовтня 2012 грошові кошти на підставі Договорів про організацію взаєморозрахунків та протокольного рішення у загальному розмірі 2 303 007,98 грн. були сплачені відповідачем на користь позивача.

Таким чином заборгованість відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 Цивільного кодексу України становить 0,71 грн. боргу (7 963 008,69 грн. - 5 660 000,00 грн.-2 303 007,98 грн.).

Оскільки відповідач прострочив оплату вищевказаної суми за спірним договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню згідно розрахунку суду 0,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 0,02 грн. три проценти річних з простроченої суми, 0,08 грн. пені та 0,05 грн. штрафу, передбачених п. 7. 2 договору.

Враховуючи, що зобов'язання з оплати 2 303 007,98 грн. відповідачем на користь позивача на умовах договору на купівлю-продаж природного газу (здійснювати остаточний розрахунок до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки) припинене за угодою сторін, прострочення суми протягом заявленого позивачем періоду відсутнє, то у позові про стягнення решти заявлених штрафних та фінансових санкцій на підставі ст.ст. 622, 624 Цивільного кодексу України слід відмовити.

Судовий збір, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» втрат від інфляційних процесів, трьох відсотків річних, пені та штрафу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (03191, м. Київ, вул.. Академіка Вільямса, буд.9, 1-А, №124, ідентифікаційний код 35138553) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 0,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 0,02 грн. - 3% річних , 0,08 грн. - пені, 0,05 грн. - штрафу, 46 060,17 грн. - витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.06.2013

Суддя М.Є. Літвінова