Постанова № 31932651, 18.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. Справа № 918/348/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - представник Піхоцький А.Л., дов.№45 від 13.05.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» на рішення господарського суду Рівненської області від 23.04.13 р. у справі №918/348/13 (суддя Мамченко Ю. А.)

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго»

про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 129843,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» про стягнення відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 128310,20 грн., з яких: 23564 грн. матеріального збитку, 54746,20 грн. вартості відновлювального ремонту, 486,78 грн. вартості проведення експертизи, 50000,00 грн. недоотриманого прибутку.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним: 01.10.2008 року о 16 годині на дорозі Київ - Чоп в селі Крупець Радивилівського району Рівненської області водій автомобіля НОМЕР_1, який належить ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» - ОСОБА_5, рухаючись крайньою лівою полосою, приступив до виконання маневру повороту праворуч з головної на другорядну дорогу, не переконавшись, що в попутному напрямку правою полосою рухається пасажирський автобус «СЕТРА» державний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_6, і належить позивачу на праві приватної власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, видане 05.04.2006 року УДАІ ГУМВС України в місті Києві. В наслідок порушення п.п. 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 відбулося зіткнення автомобіля УАЗ - 3909 ВПАХ, державний номер НОМЕР_1 з пасажирським автобусом «СЕТРА» державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_6. Вину водія автомобіля УАЗ ОСОБА_5 підтвердили ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які в своїх поясненнях працівнику міліції ОСОБА_9 засвідчили про те, що водій УАЗа рухався по лівій полосі від автобуса Сетра, не подаючи попереджувальних знаків, почав маневр вправо і як результат відбулося зіткнення. Крім цього, ОСОБА_5 пересік суцільну лінію під час здійснення маневру вправо. Скоєння ДТП з вини водія автомобіля УАЗ - 3909 ВПАХ, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 також доводиться висновком №4599 транспортно-трасологічної експертизи та висновком №4600 судової автотехнічної експертизи, і стверджується Постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 24.04.2009 року про закриття адміністративної справи за відсутності в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Позивачем було подано до суду першої інстанції заяву, у якій ПП ОСОБА_4 просив суд визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк на звернення до господарського суду. Вказана заява мотивована наступним: спір між фізичною особою ОСОБА_4 та ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» з 2011 року розглядався судами загальної юрисдикції. 26.12.2011 року Рівненським міським судом винесено рішення у справі №2-1158/2011року за позовом фізичної особи ОСОБА_4 до ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», третя особа ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 23.02. 2012 року постановлено ухвалу апеляційного суду Рівненської області рішення Рівненського міського суду у справі №2-1158/2011 р..

22.08.2012 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Рівненського міського суду від 26.12.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23.02.2012 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП закрито у зв'язку з порушенням судами юрисдикційного розгляду спору.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.04.2013 року - позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» (код ЄДРПОУ 05424874) на користь Приватного підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) шкоду в розмірі 78310,20 грн., з яких: 23564 грн. матеріального збитку та 54746,20 грн. вартості відновлювального ремонту, 1584,09 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, місцевим господарським судом визнано причину пропущення строку позовної давності поважною.

Відповідач Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати. Прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права. А саме:

Вважає, що місцевим господарським судом порушено частину 4 статті 267 Цивільного кодексу України, від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі - ЦК).

Ч.4 ст. 267 ЦК "сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові".

ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" 15.04.2013 року подавало до суду заяву про застосування позовної давності. Дана заява подавалася у зв'язку із тим, що Позивач звернувся до господарського суду із позовом після спливу позовної давності.

Дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю водія Позивача та Відповідача (далі - ДТП) трапилася 01.10.2008 року.

Додавши до вказаної дати 3 роки, можна визначити, що Позивач має право звертатися із вимогою про відшкодування шкоди до 02.10.2011 року.

Враховуючи ту обставину, що 24.04.2009 року постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, закрито провадження у справі по притягненню водія Позивача до відповідальності, то можна припустити, що строк позовної починається не 01.10.2008 року, а 24.04.2009 року.

Виходячи із останньої дати, вимоги до ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" можуть пред'являтися до 25.04.2012 року.

ОСОБА_4, будучи підприємцем, звернувся до суду, не як підприємець, а як фізична особа.

За результатом розгляду справи Рівненським міським судом, а в подальшому і апеляційним судом Рівненської області відмовлено у задоволенні позову через недоведеність позовних вимог.

Ухвалою ВССУЦКС від 22.08.2012 року рішення Рівненського міського суду та ухвалу апеляційного суду Рівненської області скасовано по тій причині, що судами порушено юрисдикційність, а провадження у справі - закрито.

У частині 2 статті 264 ЦК України значиться, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Частина 2 статті 68 Конституції України встановлює правило, згідно із яким незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Із викладеного вище можна прийти до висновку, що ОСОБА_4 слід було звертатися до господарського суду протягом трьох років з моменту завдання шкоди.

Вважає, що порушення правил судової підвідомчості справ не є підставою для переривання позовної давності в контексті ч.2 ст. 264 ЦК України і не є поважною причиною для відновлення пропущеного строку.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом порушено вимоги ст.1188 ЦК України.

Стаття 1187 ЦК України встановлює обов'язок особи, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки відшкодувати її незалежно від вини.

Однак, в даному випадку Позивач зазнав шкоди внаслідок взаємодії двох автомобілів (джерел підвищеної небезпеки).

Виходячи з цього відшкодування повинно здійснюватися у відповідності із статтею 1188 ЦК України. Згідно із даною статтею шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Виходячи з того, що Позивачем не надано жодного доказу, який би підтвердив факт наявності вини ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" у ДТП, то ці вимоги є недоведеними.

Невинуватість працівника ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" підтверджується наступним:

- стосовно нього не складався протокол та не виносилася постанова в справі про адміністративне правопорушення;

- наявний у матеріалах справи висновок №4600 судової експертизи наводить два найбільш імовірних варіанти розвитку подій, згідно із якими винним у ДТП може бути, як водій ОСОБА_4, так і водій ПАТ "АЕС Рівнеобленерго". Однозначної відповіді експертизою не надано, що у свою чергу спростовує твердження про наявність вини водія ПАТ "АЕС Рівнеобленерго".

- ДТП сталося вже практично по закінченню виконання маневру (повороту праворуч) водієм ПАТ "АЕС Рівнеобленерго", що підтверджується механічними пошкодженнями лише задньої частини транспортного засобу Відповідача. У тому разі, якби порушення було б допущене водієм ПАТ "АЕС Рівнеобленерго", то автомобіль був би пошкоджений передньою частиною. Це означає, що водій ОСОБА_4 не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення із транспортним засобом, що закінчував здійснювати маневр.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач підтримує доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В установленому порядку повідомлений про час і місце судового засідання. Явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Дослідивши докази у справі судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду встановила.

01.10.2008 року на 423 км. автодороги Київ-Чоп відбулося зіткнення автобуса марки "СЕТРА" д/н НОМЕР_2, належного позивачу ОСОБА_4, під керуванням водія ОСОБА_6, з автомобілем НОМЕР_1, належним ПАТ "АЕС" Рівнеобленерго", під керуванням водія останнього ОСОБА_5 Зіткнення відбулося на смузі для розгону транспортних засобів на перехресті вище зазначеної автомобільної дороги з другорядною дорогою, яка веде в село Крупець Радивилівського району Рівненської області.

Інспектором Рівненської роти ДПС Пянтковським О.П. складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схему ДТП., крім того складено Протокол серії РВ 134703 про адміністративне правопорушення від 01.10.2008 року, у якому зазначено, що водій ОСОБА_6 01.10.2008 року на 423 км. автодороги Київ-Чоп керуючи автобусом не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_6 в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.2. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автобус марки "СЕТРА" д/н НОМЕР_2 та автомобілем НОМЕР_1, перелік пошкоджень автотранспортних засобів зазначено у Протоколі огляду місця події.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі №3-7/2009р. від 24.04.2009 року закрито провадження по адміністративній справі у зв'язку з наявністю обставин, що виключають провадження по справі, при цьому судом встановлено, що винність ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП матеріалами справи не стверджено належними доказами. Судом також встановлено, що ОСОБА_6 рухався по правій стороні проїзної частини, згідно правил дорожнього руху.

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення шкоди в розмірі 78310 грн. 20 коп. місцевий господарський суд керувався статтями 614, 1166 ЦК України, які передбачають презумпцію вини правопорушника. Місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не повинен доказувати вини правопорушника. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Місцевий господарський суд прийняв до уваги наявний Висновок спеціаліста Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №92-91 від 20.02.2009 року виконання якого доручено експерту Макаренко О.С, який має вищу технічну освіту, зареєстрований в державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво НОМЕР_8) та кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця (свідоцтво НОМЕР_9).

Врахував, що вказаний звіт незалежного експерта щодо визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, є письмовим доказом у справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи. Зміст звіту незалежного експерта не спростовано відповідачем та відповідає іншим документам, поданим до справи, а тому суд вважає, що звіт незалежного експерта-оцінювача є належним та допустимим доказом щодо тих обставин, на які покликається позивач, зокрема, щодо розміру завданої майнової шкоди.

Згідно Висновку спеціаліста Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №92-91 від 20.02.2009 року матеріальний збиток заподіяний власнику автобуса «Сетра», д.н. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП складає 23564,00 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 54746,20 грн..

Порядок визначення розміру матеріальних збитків, завданих пошкодженням колісного транспортного засобу, врегульовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (далі - Методика). Розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

На підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, місцевий господарський суд прийняв як доказ Висновок спеціаліста Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №92-91 від 20.02.2009 року.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права. А саме:

В судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2008 року на 423 км. автодороги Київ-Чоп відбулося зіткнення автобуса марки "СЕТРА" д/н НОМЕР_2, належного позивачу ОСОБА_4, під керуванням водія ОСОБА_6, з автомобілем НОМЕР_1, належним ПАТ "АЕС" Рівнеобленерго", під керуванням водія останнього ОСОБА_5.

Зіткнення відбулося на смузі для розгону транспортних засобів на перехресті вище зазначеної автомобільної дроги з другорядною дорогою яка веде в село Крупець Радивилівського району Рівненської області.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення від 01.10.2008 року, складеного відносно ОСОБА_6, зіткнення транспортних засобів відбулося в зв'язку з порушенням п. 12.1 ПДР України водієм ОСОБА_6, за що передбачена відповідальність згідно з ст. 124 КУпАП.

В п.12.1 ПДР України зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, від 24 квітня 2009 року, провадження по адміністративній справі відносно водія ОСОБА_6 закрито із-за наявності обставин, що виключають провадження по справі. В описовій частині постанови зазначено, що ОСОБА_6 рухався по правій стороні проїзної частини, згідно правил дорожнього руху, а його винність в ДТП матеріалами справи повністю не доведена, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП., що є обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з цим він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

На водія ПАТ "АЕС" Рівнеобленерго" протокол про адміністративне правопорушення не складався і він до адміністративної відповідальності не притягувався.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_6 розпочав обгін транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_5 з правого боку.

Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху України, п.14.6 ПДР України обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху, обгін заборонено на перехресті, а відповідно до схеми ДТП від 01.10.2008 року, зіткнення автомобілів відбулося на перехресті доріг, тобто обгін здійснювався на перехресті доріг, на смузі для розгону автомобілів, і не з лівої, а з правої сторони.

Таким чином не доведено, що дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія відповідача, оскільки останній не притягувався до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 1187,1188 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Норми вказаних статтей є спеціальними по відношенню до норми ст.1166 ЦК України.

Відповідно до ст.1188 ЦК України саме внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодування шкоди здійснюється при умові встановлення вини осіб. Місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що водій відповідача не притягувався до юридичної відповідальності, що було б необхідною умовою для встановлення вини.

Встановлення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (ст.124 КУпАП), має здійснюватися саме місцевим районним судом загальної юрисдикції, оскільки відповідно до ст.12 ГПК України розгляд таких справ не віднесено до підвідомчості господарських судів.

Таким чином, місцевим господарським судом не правомірно було покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на особу, вина якої у завданні такої шкоди не встановлена у передбаченому чинним законодавством порядку.

Адже, рішення господарського суду не може обгрунтовуватися тільки матеріалами слідчих органів, зокрема, довідкою ДАІ або постановою про відмову в порушенні кримінальної справи. Преюдиціальне значення для господарського суду можуть мати лише факти, встановлені рішенням суду в цивільній справі, яке набрало законної сили, або ж вироком суду з кримінальної справи по питаннях, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені (ч.ч.3,4 ст.35 ГПК України).

Вказана позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 12 лютого 2013 року №5011-71/2767-2012.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення шкоди в розмірі 78310 грн. 20 коп. підлягає скасуванню. В цій частині слід в позові відмовити.

Оскаржуване рішення в частині відмови в позові про стягнення з відповідача 50000 грн. недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) та 486 грн. 78 коп. вартості експертного дослідження залишити без змін, оскільки вказані вимоги є похідними від вимоги про стягнення шкоди.

Оскільки позов не підлягає задоволенню з підстав його необгрунтованості, то судова колегія не вбачає підстав для надання оцінки наслідкам спливу позовної давності. Вказана позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (підпункт 2.2).

Судові витрати за вирішення спору в суді першої інстанції та за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Судом першої інстанції позов задоволено частково. Судові витрати покладені на відповідача в розмірі 1584 грн. 09 коп.. Рішення в даній частині скасовується. Судове рішення оскаржується частково.

За подання апеляційної скарги слід було сплатити 50 відсотків від суми 1584,09 грн. тобто 792 грн. 05 коп.. Платіжним дорученням №2001898574 від 25.04.2013 року сплачено 861 грн.. Тобто на 68 грн. 95 коп. більше.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" слід повернути апелянту 68 грн. 95 коп. судового збору внесеному в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що винести ухвалу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» на рішення господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2013 року у справі №918/348/13 задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 23 квітня 2013 року у справі №918/348/13 скасувати в частині стягнення з відповідача 78310 грн. 20 коп. шкоди, з яких 23564 грн. матеріального збитку, та 54746 грн. 20 коп. вартості відновлювального ремонту, 1584 грн. 09 коп. судового збору, в даній частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з позивача Приватного підприємця ОСОБА_4 на користь відповідача Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» 792 грн. 05 коп. судових витрат за подання апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати наказ.

5. Винести ухвалу про повернення відповідачеві Публічному акціонерному товариству «АЕС Рівнеобленерго» з Державного бюджету України 68 грн. 95 коп. суми судового збору внесеному в більшому розмірі ніж встановлено законом.

6. Матеріали справи №918/348/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.