Постанова № 31930466, 17.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 червня 2013 р. Справа №820/2458/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова від 10.10.2012 року №0001671710, від 10.10.2012 року №0001681710, від 25.02.2013 року №0000021710, від 25.02.2013 року №0000011710.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2012 року позивач отримав від Індустріальної МДПІ м. Харкова податкові повідомлення-рішення від 10.10.2012 року №0001671710, у якому було зазначено про порушення ФОП ОСОБА_3 граничного строку сплати податку на додану вартість в розмірі 28302грн та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5660,40грн., та від 10.10.2012 року №0001681710, в якому було зазначено про порушення ФОП ОСОБА_3гранічного строку сплати податку на додану вартість в розмірі 1167грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 116,70грн. Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем були висновки акту камеральної перевірки від 10.10.2012 року №2389/17-109/2144914316. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення винесеними неправомірно, оскільки самостійно визначену суму податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 1167грн. він сплатив 30.05.2012р. Також 11.04.2012р. ФОП ОСОБА_3 було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року . В рядку 25 цього уточнюючого розрахунку від 12.04.2012 року була помилково зазначена позитивна різниця в сумі 28386грн. Для виправлення цієї помилки 31.05.2012 року ФОП ОСОБА_3 було подано ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року. В рядку 25 цього уточнюючого розрахунку він зазначив уточнений показник в сумі 6427грн. та від'ємне значення різниці між уточненим показником та показником, що уточнюється, в сумі 28386грн. Оскільки позивачем подавались уточнюючи розрахунки в порядку, передбаченому ПК України, то, як вважає позивач, штрафні санкції за затримку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання нараховані необґрунтовано, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Крім цього, відповідачем на підставі акту камеральної перевірки від 21.02.2013 р. №794/17-109/2144914316 було винесено податкові повідомлення-рішення від 25.02.2013 року №0000021710 та №0000011710, у яких зазначено про порушення ФОП ОСОБА_3 граничного строку сплати суми податку на додану вартість в розмірі 354,85грн. та 335,00грн. відповідно та застосовано штрафні санкції. Позивач вважає винесення вказаних податкових повідомлень-рішень неправомірними, оскільки ним своєчасно були здійснені всі оплати по податковим деклараціям за вересень та листопад 2012 року, що підтверджується платіжними дорученнями. У зв'язку з чим позивач просить скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначено, що 12.04.2012 ФОП ОСОБА_3 подано уточнюючий розрахунок грошових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року шляхом збільшення податкового зобов'язання на суму 28386,00грн, яке не було сплачено на момент надання зазначеного уточнюючого розрахунку, що призвело до виникнення на особовому рахунку податкового боргу у розмірі 28302,00грн. 16.05.2012 року ФОП ОСОБА_3 подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року, в якій визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі1167,00грн., яке по терміну сплати 30.05.2012р. оплачено не було, чим збільшено податковий борг з податку, який станом на 31.05.2012р. складав 29469,00грн. Позивачем 31.05.2012р. сплачено зазначене у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012р. зобов'язання у розмірі 1200,00грн., після чого податковий борг складав 28269,00грн. Крім того, 31.05.2012р. ФОП ОСОБА_3 надав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012р. щодо зменшення податкового зобов'язання на 28386,00грн., що призвело до погашення грошового зобов'язання, визначеного в уточненому розрахунку від 12.04.2012р. у повному обсязі з затримкою на 49 днів. Грошове зобов'язання, визначене у податкові декларації з ПДВ за квітень було погашено також із затримкою 22 календарних дні. Таким чином, податкові повідомлення-рішення винесено правомірно та відповідно до вимог діючого податкового законодавства.

Представник відповідача, Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець 18.08.2009 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, ідентифікаційний номер 2144914316, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.67).

Позивач узятий на облік в органах державної податкової служби 19.08.2009 року за №35421, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 116).

ФОП ОСОБА_3 є платником податку на додану вартість з 17.11.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_3 (а.с.68).

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та п.76.1.ст.76 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За матеріалами справи судом встановлено, що фахівцем Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена камеральна перевірка податкової звітності з розрахунку сплати податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 10.10.2012 року №2389/17-109/2144914316. (а.с.22-23)

Перевіркою були встановлені порушення п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість. Суми податкового зобов'язання, строки їх сплати та кількість днів затримки відображені у таблиці акту перевірки.(а.с.22)

На підставі акту перевірки від 10.10.2012 року №2389/17-109/2144914316 керівником Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення: №0001681710 від 10.10.2012р., яким за затримку на 22 календарних дні сплати грошового зобов'язання в розмірі 1167грн. ФОП ОСОБА_3 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 116,70грн. (а.с.20) та №0001671710 від 10.10.2012р., яким за затримку на 49 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 28302грн. ФОП ОСОБА_3 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5660,40грн. (а.с.21)

Також, фахівцем Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС була проведена камеральна перевірка податкової звітності з розрахунку сплати податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 21.02.2013 року №794/17-109/2144914316. (а.с.39)

Перевіркою були встановлені порушення п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата податку на додану вартість. Суми податкового зобов'язання, строки їх сплати та кількість днів затримки відображені у таблиці акту перевірки.(а.с.39)

На підставі акту перевірки від 21.02.2013 року №794/17-109/2144914316 керівником Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення: №0000021710 від 25.02.2013р., яким за затримку на 17 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 354,85грн. ФОП ОСОБА_3 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 35,49грн. (а.с.40) та №0000011710 від 25.02.2013р., яким за затримку на 59 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 335,00грн. ФОП ОСОБА_3 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 67,00грн. (а.с.41)

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_3 12.04.2012 року подано в електронному вигляді до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року, у якому позивач самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 28386,00грн. (а.с.24-27, 28)

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Судом встановлено, що в порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_3 не сплатив суму недоплати до подання зазначеного уточнюючого розрахунку. Доказів зворотнього представником позивача суду не надано.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно даних облікової картки платника податків за 2012 рік судом встановлено, що по ФОП ОСОБА_3 станом на 12.04.2012 року лічилася переплата з ПДВ у розмірі 84,00грн. (а.с.141-145)

Подача позивачем до податкового органу вказаного уточнюючого розрахунку, яким ФОП ОСОБА_3 самостійно збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на 28386,00грн., яке не було сплачено на момент подання даного розрахунку, з урахуванням переплати у сумі 84,00грн., призвела до виникнення по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 податкового боргу у сумі 28302,00грн.

16.05.2012 року ФОП ОСОБА_3 було подано до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року, у якій позивачем самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 1167,00грн. (а.с.29-31, 32)

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням №16 від 30.05.2012 року сплатив до бюджету суму ПДВ за квітень 2012р. у розмірі 1200,00грн. (а.с.38, 90)

Згідно даних виписки банку та відмітки банку на платіжному дорученні №16 від 30.05.2012р. сума ПДВ у розмірі 1200,00грн., перерахована ФОП ОСОБА_3, була проведена банком 31.05.2012 року. (а.с.126)

Оскільки по терміну сплати - 30.05.2012 року самостійно визначене грошове зобов'язання з ПДВ за квітень 2012р. у розмірі 1167,00грн. позивачем не було сплачено, по обліковій картці платника податків виник податковий борг у сумі 29469,00грн.

31.05.2012 року після сплати ФОП ОСОБА_3 суми ПДВ у розмірі 1200,00грн., податковий борг зменшився та склав 28269,00грн.

Також, 31.05.2012 року ФОП ОСОБА_3 було надано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2012 року щодо зменшення податкового зобов'язання на 28386,00грн., що призвело до погашення грошового зобов'язання, визначеному в уточненому розрахунку від 12.04.2012 року у повному обсязі із затримкою 49 календарних днів.

Грошове зобов'язання позивача, визначене у податковій декларації з ПДВ за квітень у розмірі 1167,00грн. було погашено в сумі 981,06грн., а в іншій частині в розмірі 185,94грн. грошове зобов'язання залишилось не погашеним.

Згідно даних виписки банку 21.06.2012 року ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням №19 було сплачено суму ПДВ у розмірі 185,94грн., податковий борг у зазначеній сумі було погашено із затримкою 22 календарних дні. (а.с.126)

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачена статею 126 Податкового кодексу України.

Згідно п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд зазначає, що наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Згідно п.4.3. розділу 4 вказаної Інструкції нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Відповідно до п.11.4 розділу 11 Інструкції під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом. Погашення податкового боргу може бути повним або частковим.

Таким чином, суд вважає доведеними факти порушень позивачем правил сплати (перерахування) податків, зафіксованих в акті камеральної перевірки від 10.10.2012 року, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було винесено відносно ФОП ОСОБА_3 оскаржувані податкові-повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 10.10.2012 року.

Аналогічна ситуація виникла у позивача в правовідносинах із податковим органом по податковим деклараціям з ПДВ за вересень та листопад 2012 року.

Так, ФОП ОСОБА_3 17.10.2012 року було подано до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, у якій позивачем самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 4179,00грн. Граничний термін сплати податкового зобов'язання - 30.10.2012 року (а.с.69-71, 72)

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням №40 від 24.10.2012 року сплатив до бюджету суму ПДВ за вересень 2012 року у розмірі 4179,00грн. (а.с.73)

Але, згідно даних облікової картки платника податків сума недоїмки з ПДВ станом на 20.10.2012 року складала 6112,11грн. (а.с.143)

Грошове зобов'язання позивача, визначене у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року у розмірі залишку в сумі 335,01грн. було погашено згідно даних облікової картки тільки 28.12.2012 року з затримкою на 59 календарних днів.(а.с.144)

Також, ФОП ОСОБА_3 17.12.2012 року було подано до Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, у якій позивачем самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 2501,00грн. Граничний термін сплати податкового зобов'язання - 30.12.2012 року.(а.с.74-76, 77)

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 платіжним дорученням №56 від 27.12.2012 року сплатив до бюджету суму ПДВ за листопад 2012р. у розмірі 2505,00грн. (а.с.78)

Згідно даних виписки банку та первісної відмітки банку на платіжному дорученні сума ПДВ у розмірі 2505,00грн., перерахована ФОП ОСОБА_3, була проведена банком 28.12.2012 року. (а.с.131)

Станом на 31.12.2012 року по обліковій картці платника податків - ФОП ОСОБА_3 лічилася недоїмка по платежу - податок на додану вартість у розмірі 354,85грн.(а.с.137), яка була погашена 16.01.2013 року із затримкою на 17 календарних днів.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеними факти порушень позивачем правил сплати (перерахування) податків, зафіксованих в акті камеральної перевірки від 21.02.2013 року, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було винесено відносно ФОП ОСОБА_3 оскаржувані податкові-повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 25.02.2013 року.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних вище правових актів індивідуальної дії.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено правомірність та обґрунтованість своїх рішень.

Суд вважає, що порушення, встановлені актами камеральних перевірок, підтверджується зібраними по справі доказами, рішення суб'єкта владних повноважень відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 20 червня 2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв