Справа № 1715/22124/12
2/1715/1533/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді - Музичук Н.Ю.
при секретарі - Швець А.Л.
за участю
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі Рівненського відділення ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки,
в с т а н о в и в :
В грудні 2012 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до ПАТ «АЛЬФА-БАНК», ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки від 07.08.08, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ «АЛЬФА-БАНК» за кредитним договором від 07.08.08.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову та додаткових поясненнях до них представник відповідача ПАТ «АЛЬФА-БАНК», адвокат ОСОБА_4, проти позову заперечив, зазначаючи, що доводи позивача є незаконними та необґрунтованими, - такими, що спростовуються матеріалами кредитної справи, у зв'язку із чим просив суд у задоволенні позову відмовити, додатково звертаючи увагу суду, що право ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на грошові суми за договором поруки захищене третейським судом.
В порядку підготовки справи до судового розгляду за клопотанням представника позивача ухвалою суду про забезпечення доказів від 02.01.2013 року витребувано у Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» належним чином засвідчену копію матеріалів цивільної справи №4012-11/09, яка надійшла до суду 27.02.13 вх.№8719/13, а також у ПАТ „АЛЬФА-БАНК" належним чином засвідчену копію кредитної справи за кредитним договором №SME0016351, позичальник - ОСОБА_6, яка надана до суду на виконання ухвали представником ПАТ «АЛЬФА-БАНК», адвокатом ОСОБА_4
Позивач та представник позивача підтримали повністю позовні вимоги в судовому засіданні. В позовній заяві, додаткових поясненнях та усних уточненнях до таких пояснень, поданих до суду, представник позивача, адвокат ОСОБА_2, зазначала, що договір поруки, укладений між ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1, на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ «АЛЬФА-БАНК» за кредитним договором, припинив свою дію 27.09.2009 року, тобто через шість місяців від дати виконання основного зобов'язання - 27.03.2009року, протягом яких ПАТ «АЛЬФА-БАНК» як кредитор не пред'явило вимоги до ОСОБА_1 як поручителя, звернувшись із позовом до третейського суду лише 02.12.2009 року. Окрім того, представник позивача додатково повідомила суд, що ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі №751/4358/13-ц від 29.05.13 ОСОБА_1 поновлено строк, встановлений процесуальним законом для подання заяви про скасування рішення третейського суду, а судовий розгляд такої справи призначено на 23.07.2013 року Новозаводським районнимо судом міста Чернігова. Просили суд позовні вимоги про визнання припиненим договору поруки задовольнити, розподіливши судові витрати пропорційно задоволенню позовних вимог.
Представник відповідача ПАТ «АЛЬФА-БАНК», адвокат ОСОБА_4, в судове засідання не з»явився, 13.06.2013 року подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином двічі, про що свідчать повідомлення про вручення йому судової кореспонденції у вигляді поштових відправлень, заяв клопотань суду не надав, причитну ненявки в судове засідання не повідомив.
З урахувваннням думки сторони позивача, керуючись ч.1 ст.168 ЦПК України, за відсутності підстав для відкладення, передбачених ст.169 ЦПК України, суд ухвалив слухати справу за наявними матеріалами, без участі у встановленому порядку відповідачів, представника ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_3, на підставі наявних в справі доказів.
Оцінюючи пояснення, досліджені надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, із наступних підстав.
Встановлено на підставі досліджених доказів, що 07.08.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АЛЬФА-БАНК» було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_1 поручився за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань перед ПАТ «АЛЬФА-БАНК» за кредитним договором №SME0016351 від 07.08.2008 року, зокрема щодо повернення ОСОБА_3 ПАТ «АЛЬФА-БАНК» у строк до 06.08.2010 року включно взяту у кредит, на строк 24 місяці, грошову суму, у розмірі 50 000, 00 грн., з урахуванням відсотків за користування нею.
Як вбачається із матеріалів кредитної справи, вказаний вище кредитний договір було забезпечено також і договорами поруки від 07.08.2008 року, укладеними із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не залучалися судом до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в силу ч.1 ст.35 ЦПК України, так як рішення у даній справі не може вплинути на їх права та обов'язки, оскільки вони не виступали сторонами договору поруки від 07.08.2008 року, про визнання якого припиненим просить у суду позивач ОСОБА_1
02.12.2009 Року ПАТ«АЛЬФА-БАНК», керуючись наявним, як у кредитному договорі, так і у договорі поруки третейським застереженням, звернулось до третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, у сумі 82 014, 75 грн.
23.12.2009 Року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ» було винесено рішення у цивільній справі №4012-11/09 від 23.12.2009 року про стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованостей за кредитними договорами та договорами поруки, штрафних санкцій, а також судових витрат, всього на суму 82 014, 75 грн. 05.12.2011 Року, на примусове виконання вказаного вище рішення третейського суду, Новозаводським районним судом міста Чернігова було видано виконавчий лист №6-4348. Державним виконавцем ВДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_9 за заявою ПАТ «АЛЬФА-БАНК» як стягувача було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню із ОСОБА_1 сум, згідно виконавчого листа від 05.12.2011року, а 11.10.2012 року державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника.
Не погоджуючись із вказаним вище рішенням третейського суду та вважаючи безпідставним стягнення заборгованості із нього за кредитним договором, на підставі договору поруки, дія якого, на думку ОСОБА_1, на той момент уже припинилася, останній звернувся до суду із цим позовом та подав заяву про скасування рішення третейського суду до Новозаводського районного суду міста Чернігова, у зв'язку із чим ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі №751/4358/13-ц від 29.05.13 ОСОБА_1 поновлено строк, встановлений процесуальним законом для подання заяви про скасування рішення третейського суду,та призначено судовий розгляд такої справи на 23.07.2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року N 1701-IV "Про третейські суди", справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), не підлягають розгляду третейськими судами, навіть за наявності третейського застереження у таких договорах.
Оскільки договір поруки є правочином по забезпеченню виконання зобов'язання за кредитним договором, то питання про стягнення будь-яких сум із поручителя відбувається у тому ж процесі, що і розгляд питання стягнення заборгованості за кредитним договором. Така ж позиція підкріплена і на даний час абз.2 п.2, п.3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5.
З урахуванням наведеного вище, а також, згідно ч.1 ст.113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача, дана справа підсудна Рівненському міському суду Рівненської області.
Так, звертаючись до суду з позовом за захистом, позивач ОСОБА_1 посилається на невизнання ПАТ «АЛЬФА-БАНК» його права, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, на припинення договору поруки, у зв'язку із тим, що протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання ПАТ «АЛЬФА-БАНК» як кредитор не пред'явив до ОСОБА_1 вимоги як до поручителя.
Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, із завершенням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно ч.1 ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Згідно ч.2 ст.251, ч.2 ст.252 ЦК України, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З п.3.1. договору поруки вбачається, що строк, після якого порука припиняється, встановлено у ньому в особливий спосіб: порука діє протягом двадцяти чотирьох місяців від дати укладення договору, однак до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
Суд вважає, що умова договору поруки про його дію до повного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед ПАТ «АЛЬФА-БАНК» за договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки не є подією, що повинна неминуче настати, а, отже, суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України.
Суд вважає, що у цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
За загальним правилом, днем настання строку виконання основного зобов'язання, тобто, - датою остаточного повернення всієї суми кредиту та відсотків за користування ним, є узгоджена сторонами у графіку повернення кредиту, який є додатком до договору, дата останнього платежу. Такою датою, у даному випадку, було 06.08.2010 року.
Однак, згідно п.3.2.1. кредитного договору, у випадку виникнення простроченої заборгованості з повернення кредиту або прострочення сплати процентів за користування кредитом, згідно з графіком, або сплати штрафних санкцій, тривалістю більше ніж три календарних дні, банк мав право вимагати дострокового повернення кредиту та інших платежів, передбачених договором. При цьому, договором не встановлено строк, який би слідував за датою пред'явлення вимоги, протягом якого боржник повинен був би повернути суму кредиту.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання договором не визначено або визначено моментом пред'явлення вимоги, то такий строк наступає протягом семи днів, що слідують за датою пред'явлення вимоги.
Отже, якщо, як заявляє ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та не заперечується іншими учасниками судового процесу, вимогу було пред'явлено ним ОСОБА_3 20.03.2009 року, то днем настання строку виконання основного зобов'язання із дострокового повернення усієї суми кредиту було 27.03.2009 року (дата пред'явлення вимоги + 7 календарних днів).
Згідно ч.3 ст.60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Оскільки щодо факту направлення ОСОБА_3 вимоги від 20.03.2009 року у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, спору не виникає, суд вважає, що датою пред'явлення ОСОБА_3 вимоги про дострокове повернення суми кредиту є 20.03.2009 року.
Слідуючи правилу, встановленому ч.4 ст.559 ЦК України, порука припинилася через шість місяців від вказаної вище дати, а саме 27.09.2009 року (23.03.09 + 6 місяців).
Для того, щоб припинення поруки не відбулося, ПАТ «АЛЬФА-БАНК» повинне було пред'явити вимогу до ОСОБА_1 як до поручителя до 27.09.2009 року включно.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.58, 59 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими.
Так, посилаючись на обставину пред'явлення ОСОБА_1 вимоги від 20.03.2009 року за допомогою поштового зв`язку, ПАТ «АЛЬФА-БАНК» повинен був надати суду доказ відправлення йому такої вимоги - поштовий чек, яким стверджується факт надання поштової послуги по відправленню рекомендованого листа із присвоєним йому тринадцяти значним номером відправлення на ім`я ОСОБА_1, а також доказ отримання ОСОБА_1 такої вимоги - повідомлення про вручення поштового відправлення із присвоєним йому тринадцятизначним номером відправлення на ім`я ОСОБА_1 та відміткою про отримання його особисто ОСОБА_1 або уповноваженою ним особою, або повідомлення про те, хто і коли отримав відправлення за відповідним номером, або витягу із журналу видачі поштових відправлень із відміткою про ОСОБА_1 або уповноважену ним особу як про одержувача відправлення та підписом одержувача такого відправлення.
Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини, справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, ПАТ «АЛЬФА-БАНК» не виконало обов'язку, покладеного на нього ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, не довівши факту пред'явлення ОСОБА_1 вимоги у шестимісячний строк від дати виконання основного зобов'язання. При цьому суд критично оцінює посилання ПАТ «АЛЬФА-БАНК» на реєстр від 20.03.2009 року, як на єдиний доказ направлення ОСОБА_1 вимоги від 20.03.2009 року, без залучення до матеріалів справи належним чином засвіченої копії чеку та повідомлення про вручення, із яких, на виконання ч.3 ст.58 ЦПК України, вбачався б зв'язок із предметом доказування, ознака чого відсутня у наявної в матеріалах справи незасвідченої копії документу, зміст якого неможливо прочитати, схожого на поштовий чек.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позовна заява про стягнення, у тому числі із ОСОБА_1, заборгованості за кредитним договором та договором поруки, була подана ПАТ «АЛЬФА-БАНК» до третейського суду 02.12.2009 року, а, отже, датою пред'явлення відповідачем вимоги позивачеві як поручителеві стало 02.12.2009 року, що майже на три місяці довше від встановленого законом шестимісячного строку для пред'явлення вимоги та дати, якою закінчувався цей строк - 27.09.2009 року.
Таким чином суд приходить до висновку, що договір поруки від 07.08.2008 року, укладений між ПАТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1, припинив свою дію 27.09.2009 року.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.559, ч.2 ст.530 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 79,88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Договір поруки № SME0016351/1 від 07 серпня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, визнати припиненим.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі Рівненського відділення ПАТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відшкодування судових витрат в справі у вигляді судового збору в розмірі 107,30 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук
Судове рішення № 31929019, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 13.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1715/22124/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: