Ухвала суду № 31925526, 04.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р.Справа № 820/1686/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/1686/13-а

за поданням Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державна податкова служба

до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням до Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства про стягнення з рахунків Ізюмського КВ ВКП у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 67257,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з розрахункових рахунків: р/р 37124007003237, 35448008003237, 35447010003237, 35447009003237, 35446011003237, 37128003003237, 35440006003237, 35433002003237, 35430005003237 в ГУДКСУ у Харківській області МФО 851011; р/р 26054060351764, 26004060384996 в Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м.Харків МФО 351533, р/р 26046010082419, 26002010082419 в АТ "Банк Золоті ворота" МФО 351931, р/р 260273011487 в Філії Харківського обласного АТ Ощадбанку м.Харків МФО 351823, Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства (вул. Калініна, буд. 11, м. Ізюм, Ізюмський район, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 24673063) суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 67257.00 грн. (шістдесят сім тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 00 копійок) до Державного бюджету України (одержувач: Ізюмське УДКСУ у Харківської області код отримувача - 3728392, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011, рахунок - 31110029700012, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погодившись з судовим рішенням відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про необ'єктивність оскаржуваної постанови, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення судом першої інстанції принципу безсторонності, повноти та всебічності, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 67257,00 грн. не сплатив, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, Ізюмське КВ ВКП надало до Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість №9008170935 від 20.02.2013 року, відповідно до якої задекларувало податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67257,00 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З наявної в матеріалах справи облікової картки Ізюмського КВ ВКП та довідок Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС від 04.02.2013 року, вбачається, що сума заборгованості, яка виникла на підставі самостійно поданої декларації від 20.02.2013 року №9008170935, станом на 04 березня 2013 року не сплачена, податковий борг підприємства з моменту направлення першої податкової вимоги №1/47 від 16.10.2001 року не переривався, перша податкова вимога від 16.10.2001 року №1/47 та друга податкова вимога від 21.11.2001 року №2/107 не скасовувались та на теперішній час є дійсними.

Статтею 95 Податкового кодексу України врегульовано питання щодо податкової вимоги, а саме у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, з огляду на наявність несплаченої суми податкових зобов'язань Ізюмського КВ ВКП, Ізюмською ОДПІ у Харківській області було винесено першу податкову вимогу №1/47 від 16.10.2001 року та другу податкову вимогу №2/107 від 21.11.2001 року, які були вручені секретарю Ізюмського КВ ВКП 25.10.2001 року та 27.07.2001 року, згідно повідомлень про вручення поштових відправлень.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Також, з матеріалів справи вбачається, що з метою погашення суми податкового боргу Ізюмського КВ ВКП 23.05.2011 року зареєстровано податкову заставу на майно Ізюмського КВ ВКП відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з пп. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, начальник державної податкової інспекції вправі звернутися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, право керівника державної податкової служби щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу передбачено пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно частини 2 статті 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. В даному випадку при зверненні до суду, податковим органом дотримано визначені ч.2 ст.183-3 КАС України строки звернення до адміністративного суду, а саме не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки сума податкового боргу в загальному розмірі 67257,00 грн. не сплачена відповідачем, тому вимога про стягнення коштів з розрахункових рахунків Ізюмського комунального виробничого водопровідно - каналізаційного підприємства в рахунок погашення податкового боргу є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно приписів ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст. 1 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 336,30 грн. (отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, , рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 ). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 5 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2013р. по справі № 820/1686/13-а залишити без змін.

Стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 336,30 грн. (отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.