Рішення № 31924551, 06.06.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 927/515/13

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Головеньківське Плюс", вул. Інтернаціональна, 30, с. Головеньки, Борзнянський район, Чернігівська область, 16413

Про стягнення 461 040,00 грн.

Суддя В.М. Репех

Представники сторін :

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 938 від 29.04.2013 року

від позивача: ОСОБА_3, посвідчення СВ № 01, від 05.11.2012 року - адвокат

від відповідача: не з'явився.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до господарського суду Чернігівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Головеньківське Плюс" 461 040,00 грн. боргу з яких з яких 240 000,00 грн. боргу, 218 400,00 грн. пені, 2 160,00 грн. процентів річних та 480,00 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору від 09 липня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні виклав позовні вимоги та надав документи витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 23.04.2013 року.

Представник позивача, 07.05.2013 року, у зв'язку з помилковим нарахуванням пені (без врахування подвійної облікової ставки НБУ), подав письмову заву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та просить стягнути з ТОВ «Головеньківське» 260 548,00 грн. заборгованості з яких 240 000,00 грн. боргу, 17 908,00 грн. пені, 2 160,00 грн. процентів річних та 480,00 грн. інфляційних нарахувань.

31.05.2013 року, позивач в зв'язку з сплатою відповідачем основної суми боргу в розмірі 240 000,00 грн. надав заяву про зменшення позовних вимог та стягнення з відповідача 17 908,00 грн. пені, 2160,00 грн. процентів річних та 480,00 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи з норм ст.22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог.

Розгляд справи проводиться з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог.

В зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог позивач надав клопотання про повернення частини судового збору в розмірі 8217,50 грн.

Подане клопотання прийнято до розгляду.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду справи, відзив на позов не надав. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з п.3.9.2 цієї ж постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

09 липня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір про надавання послуг, відповідно до якого позивачем (виконавцем) були надані відповідачу (замовнику) послуги по збиранню врожаю, а замовник зобов'язувався їх оплатити.

Згідно із п. 3.1 Договору, за збирання врожаю відповідач сплачує позивачу за кожний гектар 280,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 Договору, після проведення робіт по збиранню врожаю на наступний день сторони підписують акт виконаних робіт. Разом з тим, сторони не передбачили в договорі термін здійснення розрахунку за виконання роботи. (п. 3.3 Договору).

Позивачем були виконані роботи по збиранню врожаю на площі 959,36 га на загальну суму 268 620,80 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом приймання - передачі виконаних робіт від 20.08.2012 року (а.с. 10).

Разом з тим вказаним актом сторони погодили, що сплаті підлягає сума в розмірі 266 855,80 грн. (за мінусом вартості послуг столової відповідача в розмірі 1 765,00 грн.).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не визначено строк виконання зобов'язань, позивачем 10.10.2012 року було надіслано відповідачу претензію про сплату заборгованості по договору про надавання послуг від 20.07.2012 року.

07.11.2012 року, відповідач сплатив частину боргу в сумі 26 855, 80 грн., (довідкою банка від 30.04. 2013 року №; 09.301-11/126), а частину заборгованості в сумі 240 000,0 грн. було сплачено під час розгляду справи в суді 16.05.2013-17.05.2013 року (довідка банку від 30.05.2013 року № 09.301-11/154).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 5.5 Договору, за недотримання строків оплати Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення)

На підставі зазначеного пункту Договору позивач з врахуванням подвійної ставки НБУ було нараховано пеню в сумі 17 908,00 грн. за період з 21.10.2012 року по 21 квітня 2013 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з листопада 2012 року по березень 2013 року в сумі 480,00 грн. та 3 % річних в сумі 2160,00 грн., згідно розрахунку в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та розрахунок позивача, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в заявленій позивачем сумі.

Щодо клопотання позивача про повернення частини судового збору в зв'язку зі сплатою відповідачем основної суми боргу суд зазначає наступне.

Пунктом 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального» зазначено, що частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.

Так враховуючи вищевикладене оскільки спір в частині стягнення основної суми боргу до суду доведений з вини відповідача, (сплата боргу відбулася після порушення провадження у справі) витрати по сплаті судового збору в сумі 5210,96 грн. (пропорційно сумі задоволених вимог з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Разом з тим позивачем при поданні позову було сплачено за квитанцією № 9819614 від 19.04.2013 року судовий збір в сумі 9920,00 грн.

В зв'язку з вищевикладеним у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню з Державного бюджету 4709,04 грн. судового збору, надмірно сплаченого останнім при поданні позовної заяви до господарського суду згідно квитанції №9819614 від 19 квітня 2013 року (оригінал знаходиться в матеріалах справи - а.с. 7).

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Головеньківське Плюс» ( вул. Інтернаціональна, 30, с. Головеньки, Борзнянський район, Чернігівська область, 16413, код ЄДРПОУ 34275690, п/р 260080101671 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023) пені в сумі 17 908,00 грн., 3 % річних в сумі 2 160,00 грн. інфляційних втрат в сумі 480,00 грн., та судовий збір в розмірі 5 210,96 грн

2. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023) частину судового збору в розмірі 4 709,04 грн., сплаченого квитанцією № 9819614 від 19 квітня 2013 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №927/515/13 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення судового збору з державного бюджету

Повне рішення складено : 07.06.2013 року

Суддя Репех В.М.