Рішення № 3192433, 16.03.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.09

Справа № 15/483-08.

за позовом Українського державного підприємства поштового зв‘язку «Укрпошта» в особі ЦПЗ №1 Сумської дирекції, м. Суми

до відповідача Косівщінської сільської ради, Сумська область, Сумський район, с. Косівщина

третя особа на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв‘язку України, м. Київ

про визнання права власності

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Лебединець Н.І., довіреність №13-02-56 від 27.02.2009р.

Від відповідача: не з‘явився

Третя особа на стороні позивача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить визнати право власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв‘язку України на нерухоме майно (нежитлове приміщення) розташоване за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Косівщіна, вул. Шкільна, 16А, в двоповерховому будинку з вбудованими приміщеннями, зазначеному в технічному паспорті літерою «А» (площа приміщень становить 51,6 кв.м; основна площа приміщень – 51,6 кв.м).

Ухвалою суду від 29.01.2009р. та від 12.02.2009р. було зобов‘язано позивача подати докази, що підтверджують створення (придбання) об’єкта на яке визнається право власності.

Від позивача в дане судове засідання надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію договору про забезпечення опаленням від 19.02.1996р.

Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа письмове пояснення з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подала, в дане судове засідання не з‘явилася. Тобто, третя особа не скористалася своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі третьою особою отримано 29.12.2008р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Таким чином, враховуючи викладене, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ним експлуатується об‘єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Косівщіна, вул. Шкільна, 16А, в двоповерховому будинку з вбудованими приміщеннями, зазначеному в технічному паспорті літерою «А» (площа приміщень становить 51,6 кв.м; основна площа приміщень – 51,6 кв.м), а право власності на вищевказаний об‘єкт нерухомості належним чином не зареєстровано.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, покладено на Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Згідно з цим Декретом Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності; затверджують статути положення підприємств; здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Відповідно до п. 3 статті 73 Господарського кодексу України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789 затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого Міністерство є головним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі надання послуг поштового зв'язку та здійснює державне управління в галузі надання послуг поштового зв'язку. Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Таким чином, позивач вважає, що майно яке розташоване за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Косівщіна, вул. Шкільна, 16А, в двоповерховому будинку з вбудованими приміщеннями, зазначеному в технічному паспорті літерою «А» (площа приміщень становить 51,6 кв.м; основна площа приміщень – 51,6 кв.м) є державним і закріплюється за Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" на праві повного господарського відання. Отже, на думку позивача, власником майна є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, а Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" і його структурні підрозділи є суб'єктами господарювання, яким майно залежить на праві господарського відання.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р. (з наступними змінами і доповненнями), який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.

Пунктом 1.5 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.05.2002р. з наступними змінами і доповненнями, встановлено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності на підставі документів, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, перелік яких наведено у додатку 1 до Тимчасового положення, в тому числі за рішенням суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до пункту 6.1 Тимчасового Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.

Оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на спірне майно здійснюється і є компетенцією саме виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, отже, в даному випадку, на думку позивача, таким органом є Косівщінська сільська рада.

Позивач зазначає, що про факт правомірного володіння вказаним нерухомим майном свідчить акт вводу в експлуатацію, затверджений рішенням Сумської районної ради народних депутатів від 22.12.1983р. №457, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 23-24). Також позивачем як додаток до позовної заяви прикладено довідку виконавчого комітету Косівщинської сільської ради №36 від 21.02.2000р., яка підписана сільським головою, та в якій зазначено, що відділення зв‘язку знаходиться в двоповерховому приміщенні, яке належить ТОВ агрофірмі «Косівщинська», сільській раді, відділенню зв‘язку (а.с.27).

Крім цього, позивачем до матеріалів справи додано заключення експерта про оцінку майна, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Косівщіна, вул. Шкільна, 16А (а.с.31-33).

Інших доказів, що підтверджують створення (придбання) об’єкта на яке визнається право власності, позивачем подано не було.

Суд, розглянувши матеріали справи встановив, що на засіданні виконкому Косівщинської сільської ради було розглянуто заяву ТОВ агрофірми «Косівщинська» про оформлення права власності на об‘єкт нерухомості, контору на 25 робочих місць та винесено рішення №149 від 16.10.2007р. про відмову в наданні дозволу на оформлення прав власності на об‘єкт нерухомості, контору на 25 робочих місць, ТОВ агрофірмі «Косівщинська», оскільки частиною цього приміщення володіють Косівщинська сільська рада та Сумське районне відділення Укрпошти, на що мають відповідні документи та обліковують це нерухоме майно на своїх балансах (а.с. 25).

Суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.11.2008р. по справі №13/243-08 за позовом Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Косівщинська” про визнання права власності, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Косівщинська” до відповідача Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання права власності, первісний позов задоволено, визнано за Косівщинською сільською радою Сумського району Сумської області (Сумська область, Сумський район, с. Косівщина, вул. Шкільна, 16-А, код 04391405) право власності на частку в розмірі 24/100, що відповідає площі 173,3 кв. м в нежитловому приміщені загальною площею 722,1 кв. м –контори на 25 робочих місць, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Сумський район, с. Косівщина, вул. Шкільна, 16-А, зустрічний позов задоволено, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою “Косівщинська”(м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33, код 00855807) право власності на частку в розмірі 76/100, що відповідає площі 548,8 кв. м в нежитловому приміщені загальною площею 722,1 кв. м –контори на 25 робочих місць, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Сумський район, с. Косівщина, вул. Шкільна, 16-А.

В основу даного судового рішення покладені слідуючи факти:

23.10.1983 року між дирекцією радгоспу “Косівщинський” та виконкомом Косівщинської сільської ради було укладено договір на дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого радгосп “Косівщинський” зобов’язався побудувати дольовою участю адмінбудинок виконкому сільської ради, який складається з 14 кімнат загальною площею 249,67 кв. м, вартістю 35674,8 крб. та по закінченню будівництва передати вищевказане приміщення виконкому Косівщинської сільської ради, а останній, в свою чергу, зобов’язався провести оплату за вищевказану площу в сумі 35 674,8 крб.

На виконання умов зазначеного договору Косівщинською сільською радою платіжними дорученнями від 30.12.1983 року № 120 на суму 20000 крб., від 20.03.1985 року № 13 на суму 11536 крб. були перераховані кошти на загальну суму 31536,00 крб. в якості оплати за виконання робіт по капітальному будівництву будинку сільської ради, про що вказано в цих платіжних дорученнях в графі “призначення платежу”.

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів радгоспу “Косівщинський” початкова вартість контори склала 129948,93 крб. зі зменшенням балансової вартості на сплачені Косівщинською сільською радою суми 20000 крб. та 11 536 крб. Радгосп “Косівщинський” в 1996 році був перетворений в колективне сільськогосподарське підприємство “Косівщинське”, яке, в свою чергу, в 1998 році було перетворено в товариство з обмеженою відповідальністю агрофірму “Косівщинське”, що є правонаступником всіх прав та обов’язків радгоспу.

Також судом під час розгляду справи №13/243-08 було встановлено: з інвентарної картки обліку основних засобів радгоспу “Косівщинський” вбачається, що початкова балансова вартість контори на 25 робочих місць складала 129 948,93 крб. і була зменшена на суми відповідно 20000 крб. і 11536 крб., тобто на суми сплачених Косівщинською сільською радою коштів на будівництво контори.

Тобто, суд при розгляді зазначеної справи прийшов до висновку, що частка позивача за первісним позовом з урахуванням його вкладу у будівництво спірного приміщення складає 24/100 (31536,00 крб. від 129948,93 крб.), що відповідає площі 173,3 кв. м, оскільки загальна площа контори згідно технічного паспорту БТІ становить 722,1 кв. м, а відповідно частка відповідача за первісним позовом у зазначеному приміщення складає 76/100, що відповідає площі 548,8 кв. м.

Вказане рішення господарського суду Сумської області від 11.11.2008р. по справі №13/243-08, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набрало законної сили.

Частина 2 ст. 35 ГПК України передбачає, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Із матеріалів справи №13/243-08 вбачається, що позивачем по даній справі за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом в підтвердження своїх вимог про визнання права власності на частку в нежитловому приміщенні були подані наступні документи: інвентарна картка обліку основних засобів радгоспу «Косівщинський», перелік об‘єктів комунальної власності станом на 01.01.1999р. по Косівщинській сільській раді, договір безоплатної передачі державного майна радгоспу «Косівщинський» від 15.12.1995р., інвентаризаційний опис основних засобів радгоспу “Косівщинський”, а також акт приймання в експлуатацію державної прийомної комісії закінченої будівництвом будівлі житлово-цивільного призначення, затверджений рішенням Сумської районної ради народних депутатів від 22.12.1983р. №457, який також поданий позивачем по даній справі в обґрунтування його позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Відповідно до частини 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, ч. 1 ст. 392 “Визнання права власності” ЦК України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Таким чином, власниками нерухомого майна, на яке позивач просить визнати право власності по даній справі, є Косівщинська сільська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Косівщинська”, які володіють ідеальною часткою, а саме в розмірі 24/100, що відповідає площі 173,3 кв. м в нежитловому приміщені загальною площею 722,1 кв. м та в розмірі 76/100, що відповідає площі 548,8 кв. м в нежитловому приміщені загальною площею 722,1 кв. м –– контори на 25 робочих місць, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Сумський район, с. Косівщина, вул. Шкільна, 16-А.

А відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В позові - відмовити.

Суддя О.Ю. Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 17.03.09р.