Рішення № 31923450, 11.04.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2/263/560/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року. м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді: Кулика С.В., при секретарі Антоненко К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку», -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою в обґрунтування вимог зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 11.09.1992 р. по 20.09.2012 р. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.09.2012 р. шлюб між ними було розірвано. До шлюбу з відповідачем вона мала доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку відповідач усиновив у 1995 р. Позивачка, відповідач і донька мешкали в двокімнатній квартирі, загальною площею 42,8 кв.м., яка належала на праві особистої власності відповідачу і знаходилась за адресою: АДРЕСА_1. 16.10.2003 р. відповідач подарував доньці зазначену квартиру. Літом 2006 р. вони прийняли рішення купити нову квартиру. Так як грошей на придбання квартири не вистачало 16.06.2006 р. у банку було взято кредит в сумі 200 000 грн., проти чого відповідач не заперечував. Відповідно до умов кредитного договору № 408 строк виконання кредитних зобов'язань встановлено до 31.05.2026 р. 07.07.2006 р. за рахунок грошових коштів, отриманих як кредит банку, було укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, загальною площею 56,9 кв.м., жилою площею 33,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Квартира була зареєстровано на ім'я позивачки. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між нею та Банком було укладено договір іпотеки № 159, предметом якого стала придбана квартира. Відповідно до кредитного договору саме на позивачку було покладено зобов'язання сплатити борг по кредитному договору.

Придбана квартира потребувала капітального ремонту, проживання в такій квартирі було не можливим. Саме тоді їх донька запропонувала продати її квартиру № 56 в будинку № 209, що по пр. Металургів, а на отримані гроші зробити ремонт та облаштувати придбану квартири. Гроші в сумі 126 250 грн., за які була продана квартира доньки були витрачені на ремонт і облаштування квартири. Ремонт квартири здійснювався не лише за рахунок позичених грошей, але і за рахунок заробітної платні позивачки та відповідача. Відповідно до висновку експерта-оцінщика нерухомості від 03.12.2012 р. ринкова вартість квартири на цей час складає 443 365 грн.

За рахунок коштів, що були спільними з відповідачем, до 2006 р. сторонами було придбане рухоме майно, а саме: телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., у 2006-2007 роках були придбані 1 вбудована шафа вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовка, плитка, витяжка на кухню вартістю 5 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні вартістю 5 000 грн., меблі до прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка вартістю 4 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., 3 кондиціонери вартістю 7 500 грн., у 2008 р. мотоцикл Yiper ZS50 F вартістю 5 000 грн., а всього на суму 90 255 грн.

Мотоцикл Yiper ZS50 F був вкрадений у відповідача, але вже після припинення фактичних шлюбних відносин відповідач отримав вартість мотоциклу Yiper ZS50 F. Всього вартість майна, що було набуто під час шлюбу з відповідачем, що включає ринкову вартість квартири та іншого майна, складає 533 620 грн. (443 365 + 90 255). З 27.07.2007 р. по цей час донька зареєстрована в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

У 2011-2012 роках позивачка самостійно повернула доньці борг за договором позики у сумі 126 250 грн. і отримала відповідну розписку. Більше ніж половину з 126 250 грн. для повернення боргу доньці позивачці прийшлось позичити.

З 2006 р. по 2009 р. позивачка і відповідач сплачували спільно грошові кошти за кредитним договором. З 2009 р. сторони перестали вести спільне господарство і не мали спільного бюджету, а тому з цього часу сторони щомісячно погашали борг за рахунок коштів, що є особистою власністю кожного з них, так як набуті за час окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. У 2009 році відповідач передавав половину суми для погашення боргу по кредиту та відсоткам по кредитному договору. Остаток суми по кредитному договору позивака сплачує самостійно. Просить суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; збільшити частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя, визнавши за нею право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 443 365 грн., а також на вбудовану шафу вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовку, плитку, витяжку на кухню вартістю 5 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., 3 кондиціонера вартістю 7 500 грн., а всього на суму 44 500 грн.; зменшити частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя та присудити йому грошову компенсацію за частку у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 79 805,70 грн. у зв'язку з виконанням ОСОБА_1 умови попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а також визнати право власності за ОСОБА_2 на телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні 5 000 грн., меблі для прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка 4 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., вартість мотоциклу Yiper ZS50 F 5 000 грн., а всього на суму 45 755 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю. Наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Не заперечувала проти винесення заочного рішення суду у разі неявки відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі. Наполягав на задоволені вимог позивачки у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду підстав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку.

Представника третьої особа ПАТ «Промінвестбанк» в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутністю.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.09.1992 року по 20.09.2012 року. В період шлюбу подружжям було придбане майно: телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., у 2006-2007 роках були придбані 1 вбудована шафа вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовка, плитка, витяжка на кухню вартістю 5 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні вартістю 5 000 грн., меблі до прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка вартістю 4 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., 3 кондиціонери вартістю 7 500 грн., у 2008 р. мотоцикл Yiper ZS50 F вартістю 5 000 грн., та двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 за 202 000 грн.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 2598998 від 07.07.2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11161517 від 07.07.2006 року спірна квартира зареєстрована на ім'я ОСОБА_1.

З кредитного договору № 408 від 16.06.2006 року вбачається, що ОСОБА_1 зі згоди свого чоловіка ОСОБА_2 отримала кредит на суму 200 000 грн. в ПАТ «Промінвестбанк». Відповідно до графіку погашення кредиту, позивачка зобов'язана до останнього числа кожного місяця вносити суму основної заборгованості та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. Строк дії договору до 31.05.2026 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком і позивачкою 07.07.2006 року був укладений договір іпотеки № 159. Згідно з цим договором ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 56, 9 кв.м., житловою площею 33, 3 кв. м, яка належить позивачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2006 року, зареєстрованому в реєстрі № 2987.

Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.09.2012 року шлюб між сторонами розірвано, оскільки з 2009 року відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї та створення нормальних сімейних стосунків.

Відповідно до висновку експерта про вартість майна від 30.11.2012 року ринкова вартість спірної квартири становить 443 365 грн. без урахування ПДВ.

З квитанції № 1854.70.6 від 11.04.2013 року вбачається, що позивачкою на депозитний рахунок суду внесена сума в розмір 79 805 грн. 70 коп., що відповідає 18 % вартості спірної квартири.

З відповіді голови садового товариства «Світлана» вбачається, що рішенням загальних зборів садівничого товариства «Світлана» ОСОБА_2 у користування була надана земельна ділянка № 61 площею 0, 06 га. В наслідок угоди з попереднім власником садового будинку на права власності к ОСОБА_2 перейшов садовий будинок, розташований на зазначеній земельній ділянці.

З копії розписки від 30.06.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 отримала від позивачки суму в розмірі 126 250 грн., яку надавала останній в борг. Претензій до позивачки не має.

З пояснень свідка ОСОБА_3, наданих в судовому засіданні вбачається, що вона є донькою позивачки. У 2006 році ОСОБА_4 отримала в банку кредит в сумі 200 000 грн. для придбання квартири. Суму за кредитним договором ОСОБА_1 сплачує самостійно. Її мати ОСОБА_1 отримала від неї у борг суму в розмірі 126 250 грн., за продану квіартиру для проведення в квартирі ремонтних робіт та придбання в квартиру речей першої необхідності. Гроші позивачки повернула в червні 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України (надалі також СК України) та ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України (надалі також ЦК України) все майно, набуте подружжям під час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Як передбачено ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним з подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Частиною 1 ст. 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Також, ч. 4 ст. 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності, зокрема, на квартиру, допускається за його згодою, крім випадків передбачених Цивільним Кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 365 ЦК України права особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, а відповідно до ч. 2 цієї статті суд припиняє право особи на частку у спільному майні за умов попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України 1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. 2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. 3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно до ст. 71 Сімейного кодексу України 1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. 2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. 3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. 4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. 5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

В п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Відповідно до ст. 365 Цивільного кодексу України 1. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. 2. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З метою визначення розміру компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 в рахунок припинення права на частку в квартирі АДРЕСА_2 суд вважає за необхідне врахувати наявну на час вирішення справи суму заборгованості за кредитом, що залишилася не сплаченою на користь ПАТ «Промінвестбанку», а також платежі, які зроблено кожним з подружжя в рахунок погашення боргу з моменту припинення шлюбних відносин, факт сплати боргу позивачкою донці за які зроблено ремонтні роботи ніким не спростовано.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам слід враховувати, що відповідно до правил кредитування приватного житлового будівництва позичальник до закінчення виплати одержаної позички не має права відчужувати збудований або капітально відремонтований за рахунок позички будинок без дозволу банку або підприємства (організації), що видали позичку. При вирішенні спору про право власності на будинок обов'язок виплатити заборгованість по позичці за згодою позикодавця може бути покладено на інших співвласників - учасників будівництва. При відсутності такої згоди обов'язок виплати позички лежить на особі, яка її одержала. Ця обставина має прийматись судом до уваги при визначенні частки кожного учасника спільної власності і при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами. Згідно зі ст. 108 ЦПК банк, підприємство (організація), що надали позичку, повинні притягатись до участі в справі (п. 14 Постанови в редакції від 25.05.1998р.).

Згідно п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11 до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).

З урахуванням того, що відповідач має інше житло, з 2009 року належним чином не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї, про всі поліпшення житлових умов дбала позивачка, несла відповідні витрати, крім того враховуючи і той факт, що під час розгляду справи позивачкою були внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти за частку квартири, то суд вважає можливим зменшити частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя на відповідну частину квартири АДРЕСА_2.

Керуючись ст. ст. 3, 10,11,60,61,88,208,209,213,215, 224-226 Цивільного Процесуального Кодексу України, ст. ст. 60, 68 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя, третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» задовольнити.

Визнати майно: телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., у 2006-2007 роках були придбані 1 вбудована шафа вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовка, плитка, витяжка на кухню вартістю 5 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні вартістю 5 000 грн., меблі до прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка вартістю 4 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., 3 кондиціонери вартістю 7 500 грн., у 2008 р. мотоцикл Yiper ZS50 F вартістю 5 000 грн., та двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 за 202 000 грн. спільною сумісною власністю подружжя.

Збільшити частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності подружжя, визнавши за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 вартістю 443 365 грн., а також на вбудовану шафу вартістю 5 500 грн., кухонні вбудовані меблі вартістю 10 000 грн., духовку, плитку, витяжку на кухню вартістю 5 000 грн., кухонний куток вартістю 5 000 грн., м'які меблі (диван, кресли) вартістю 9 500 грн., 2 люстри вартістю 2 000 грн., 3 кондиціонера вартістю 7 500 грн., а всього на суму 44 500 грн.

Зменшити частку ОСОБА_2 у спільній сумісній власності подружжя та присудити йому грошову компенсацію за частку у квартирі АДРЕСА_2, у розмірі 79 805,70 грн., а також визнати за ним право власності на телевізор Panasonic вартістю 2 000 грн., відеомагнітофон Panasonic вартістю 1 000 грн., диван вартістю 5 000 грн., меблі для вітальні 5 000 грн., меблі для прихожої вартістю 3 000 грн., пральна машинка 4 000 грн., холодильник вартістю 2 755 грн., телевізор для кухні вартістю 3 000 грн., стінка італійська вартістю 15 000 грн., вартість мотоциклу Yiper ZS50 F 5 000 грн., а всього на суму 45 755 грн.

Стягнути з розрахункового рахунку № 37317004001000 Управління Державної казначейської служби України м. Донецьк (код ЄДРПОУ 26288796) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) у якості компенсації за 18 % загальної вартості квартири АДРЕСА_2 79805, 70 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення, особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеного рішення.

Суддя С.В. Кулик