Ухвала суду № 31922495, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. Київ К-36737/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010

у справі № 2-а-8114/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Агні? ЛТД

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської

області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ?Агні? ЛТД звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.12.2007 та складений акт № 323/23-0/31962532/0110 від 24.03.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, 5.9 от. 5, ст. 8 Закону України ?Про оподаткування прибутку підприємств?, та п.п. 7.4.5, п. 7.7.2, п. 7.4, п. 7.7. ст. 7 Закону України ?Про податок на додану вартість?

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.04.2008: № 00005823-01 яким позивачу визначено з податку на прибуток підприємства в сумі 18053 грн., в тому числі 12035грн. за основним платежем та 6018 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями та № 00005923-01, про визначення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10761 грн., в тому числі 7174 грн. за основним платежем та 3587 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Відповідно до п 1.5 Наказу ДПА України № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до вимог п 1.7 Наказу ДПА України № 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до вимог п. 2.3.2 Наказу ДПА України № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що акт № 323/23-0/31962532/0110 від 24.03.2008, складений за результатами перевірки діяльності позивача, не відповідає вимогам, встановленим нормами Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005, так як факти виявлених порушень податкового законодавства не викладені чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що не дозволило суду оцінити обґрунтованість встановлених податковою інспекцією порушень податкового законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірність своїх рішень, то податкові повідомлення - рішення відповідача були правомірно і обґрунтовано визнані недійсними.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 2-а-8114/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 2-а-8114/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко