Рішення № 3191894, 12.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.09 Справа № 22/250/08

Скиданова Ю.О.

За позовом відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9)

до відкритого акціонерного товариства “Автотехсоюз” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 1Г)

про стягнення 21699,39 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Діденко Є.В., довіреність № 16 від 17.09.2008 р.

Севастьянов Р.Ю. свідоцтво № 435 від 10.11.2003р.

від відповідача: Перекіна В.Ф. –довіреність № 18/04/08-1 від 18.04.2008р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 21699,39грн., з яких 19469,17грн. –витрат від інфляції, 2230,22грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 27.10.2008 р. порушено провадження у справі № 22/250/08, судове засідання призначено на 27.11.2008 р.

Ухвалою суду від 27.11.2008р., на підставі ст. 69, 77 ГПК України, продовжувався процесуальний строк розгляду спору, розгляд справи відкладався на 12.01.2009р.

У судовому засіданні 12.01.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 17.09.2008р. № 35/333. Суду пояснив наступне. 24 травня 2006 року між відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод “Перетворювач” (надалі позивач) та відкритим акціонерним товариством “Автотехсоюз” (надалі відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. (зареєстровано в реєстрі за № 534), відповідно до якого позивач продав і зобов'язався передати, а відповідач прийняти належне позивачу на праві власності нерухоме майно, за ціною визначеною сторонами у розмірі 2 092 654грн. 00 коп. Свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково, сплативши вартість проданого йому об'єкта на загальну суму 2 000 000 грн. 00 коп. У зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ВАТ “Автотехсоюз” про стягнення боргу за Договором купівлі-продажу нерухомості від 24.05.2006 року, пені, втрат від інфляції та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2007 року по справі № 22/271/07 на користь позивача з ВАТ “Автотехсоюз” було стягнуто 92 654,00 грн. основного боргу, 7 392,01 грн. пені по 27.12.2006 року, 7 454,98 грн. втрат від інфляції з липня 2006 року по травень 2007 року, 2 673,00 грн. 3 % річних по 16.06.2007 року. Всього з відповідача на користь позивача було стягнено 116 393 грн. 60 коп. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2007 року по справі № 22/271/07 рішення місцевого господарського суду від 09.08.2007 року було залишено без змін. Після набрання законної сили судовим рішенням, господарським судом Запорізької області було видано наказ, який був виконаний Жовтневим районним відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції частинами: 27.02.2008 року на суму 981,96 грн.; 29.02.2008 року на суму 36 363,64 грн.; 03.03.2008 року на суму 79 048,00. Таким чином за період з 17.06.2007 року по 03.03.2008 року сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання істотно збільшилась. Також збільшились і втрати від інфляції за період з червня 2007 року по березень 2008 року. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі стягнути з відповідача на користь позивача 21699,39грн., з яких 19469,17грн. –втрат від інфляції, 2230,22грн. –3% річних.

Представник відповідача проти позовних вимог, в частині стягнення 8695,23грн. заперечив, вважає, що 3% річних та витрати від інфляції необхідно нараховувати з 16.01.2008р., тобто з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2007 року по справі № 22/271/07 на користь позивача з ВАТ “Автотехсоюз” стягнуто 92 654,00 грн. основного боргу, 7 392,01 грн. пені по 27.12.2006 року, 7 454,98 грн. втрат від інфляції з липня 2006 року по травень 2007 року, 2 673,00 грн. З % річних по 16.06.2007 року. Всього з відповідача на користь позивача було стягнено 116 393 грн. 60 коп.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2007 року по справі № 22/271/07 рішення господарського суду від 09.08.2007 року було залишено без змін.

Отже, рішення господарського суду Запорізької області вступило в законну силу –08.11.2007р.

Після того, як рішення господарського суду набрало законної сили, вся сума заборгованості відповідача перед позивачем, з урахуванням судових витрат, стала грошовим зобов'язанням у розумінні Цивільного кодексу України та чинного законодавства. Отже, до набрання рішенням суду законної сили борг відповідача перед позивачем складав лише суму основного боргу — 92 654,00 грн., а після набрання рішенням суду законної сили, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем на суму 116 393,60 грн., правовою підставою виконання якого є вже не договір, а рішення господарського суду від 09.08.2007 року.

На виконання зазначеного рішення господарського суду Запорізької області 28.12.2007р. судом видано наказ № 22/271/07.

15.01.2008р. головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (копія в матеріалах справи).

11.03.2008р. головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із стягненням 116393,60грн. суми боргу в повному обсязі, та перерахуванням за належністю згідно платіжних доручень № 309 від 03.03.2008р., № 305 від 29.02.2008р. та № 282 від 27.02.2008р. (копія в матеріалах справи).

Отже, відповідачем заборгованість було погашено частинами: 27.02.2008 року на суму 981,96 грн.; 29.02.2008 року на суму 36 363,64 грн.; 03.03.2008 року на суму 79 048,00.

ч 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ч. 2 ст. 550 ЦК України передбачає, що проценти на неустойку не нараховуються.

А отже, суд вважає, що позивач не мав право нараховувати проценти на 7392,01грн. пені.

Сума боргу, на яку нараховується процент інфляції та 3% річних за користування чужими коштами складає 102781,98 грн., без урахування держмита, витрат на ІТЗ судового процесу та витрат на послуги адвоката, оскільки зазначені суми, на думку суду, фактично не є грошовим зобов’язанням відповідача в розумінні ст.. 625 ЦК України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 19469,17грн. –витрат від інфляції та 2230,22грн. –3% річних підлягають задоволенню частково.

Судом перераховано витрати від інфляції та 3% річних виходячи із суми боргу 102781,98грн.

Таким чином, судом задовольняються витрати від інфляції в сумі –14863,96грн. та 3% річних в сумі –970,05грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2230,22грн. 3% річних за період часу з 17.06.2007р. по 03.03.2008р. та 19469,17грн. збитків від інфляції за період часу з червня 200р. по березень 2008р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що нарахування збитків від інфляції на 3% річних слід здійснювати не з 17.06.2007р., а лише з 09.11.2007р., тобто з дня наступного після набрання рішенням господарського суду по справі № 22/271/07 законної сили.

Перерахувавши зазначені суми за період часу з 09.11.2007р. по 03.03.2008р. та на суму 102781,98грн., суд встановив, що стягненню підлягає 970,05грн. –3% річних та 14863,96грн. –збитків від інфляції.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2500,00грн., в підтвердження надання зазначених послуг позивач надав договір № 2/08 про надання правової допомоги від 17.09.2008р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 435, рахунки № 1,№34к, № 33к на загальну суму 10765,00грн. та платіжне доручення № 2194 від 02.10.2008р. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п. 12 роз’яснень ВАС України № 02-5/78 від 04.03.1998р. вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи ціну позову, той факт, що суд в ході судового засідання дійшов висновку, що вимоги про нарахування процентів та збитків від інфляції на суму пені та судових витрат є необґрунтованими, а нарахування на іншу суму зроблено не вірно, суд вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2500,00грн. задовольняє частково в сумі 600,00грн.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Автотехсоюз” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 1-г, п/р 26001301310247 в Комунарському відділенні “ПІБ” м. Запоріжжя, МФО 313344, код ЄДРПОУ 23283383) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9, п/р 2600794111 в ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 05755571) 970(дев’ятсот сімдесят)грн. 05 коп. 3% річних; 14863(чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три)грн. 96коп. –збитків від інфляції; 158(сто п’ятдесят вісім)грн. 34коп. державного мита, 84(вісімдесят чотири)грн. 96коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процессу та 600(шістсот)грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.02.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова