Рішення № 31916451, 12.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2013р. Справа № 905/3633/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК», м.Дніпропетровськ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області

про стягнення 8 130,91грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Бондаренко О.В. - представник по довіреності від 03.01.2013р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама ВК», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області суми заборгованості у розмірі 5 913,04грн., штрафу у розмірі 1182,60грн., пені у розмірі 1 035,27грн. (Усього 8 130,91грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №Д01018 від 08.06.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію вимоги від 07.12.2012р., акт звірки з контрагентом, копію централізованої-кільцевої довіреності, копію додаткової угоди №1 від 08.07.2011р., копію видаткової накладної №55526090 від 02.03.2012р.

Відповідач в судове засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Разом з цим, поштовий конверт за поштовою адресою був повернутий підприємством зв»язку на адресу суду, з посиланням на розформування організації.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

8 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брама ВК», м.Дніпропетровськ (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір постачання №Д01018, згідно умов якого постачальник зобов"язався передати у власність, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір постачання №Д01018 від 08.06.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Додатковою угодою від 08.07.2011р. сторони змінили п. 4.1 договору та виклали у наступній редакції: «Покупець сплачує вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки».

Згідно п.12.9 даний договір набирає чинності з моменту його підписання строком на 1 рік.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковій накладній №55526090 від 02.03.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача на підставі центральної-кільцевої довіреності, отримала товар на загальну суму 6 363,04грн.

Станом на 31.10.2012р. відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем за спірною видатковою накладною, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

10.12.2012р. позивач вручив відповідачеві вимогу від 07.12.2012р. про сплату заборгованості у термін до 21.12.2012р. у сумі 5 913,04грн. Однак, претензія залишилась без відповіді відповідачем.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п.4.1 у редакції додаткової угоди до договору, отриманий товар не сплачений.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 5 913,04грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 1 035,27грн. пені, яка нарахована за періоди з 17.03.2012р.-17.05.2013р. за прострочення оплати товару відповідно до п.9.3 договору та 1182,60грн. штрафу в розмірі 20% від несплаченої суми.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.3 договору сторони встановили, що у випадку недотримання Покупцем термінів оплати згідно п.п.4.1 та 7.2 цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.

Разом з цим, п.9.6 договору, сторони досягли згоди про те, що загальний строк позовної давності за цим договором становить три роки, нарахування неустойки (пені, штрафу) за прострочення виконання зобов»язань також припиняється через три роки з дня, коли зобов»язання повинно бути виконане.

Отже, сторонами самостійно узгоджено, що пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов»язань. Таким чином, судом не застосовуються приписи п.6 ст.232 ГК України.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня за періоди з17.03.2012р.-17.05.2013р. складає 1 035,27грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Вищевказаним пунктом договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від несплаченої суми.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 1182,60грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області про стягнення 8 130,91грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа ЯМЗ», м.Макіївка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама ВК», м.Дніпропетровськ суму заборгованості у розмірі 5 913,04грн., штраф у розмірі 1182,60грн., пеню у розмірі 1 035,27грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.06.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна