Рішення № 31916455, 10.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2013р. Справа № 905/3565/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю«Альянс Донбасса», м. Донецьк

про стягнення 50 000грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Кононенко Т.М. - представник по довіреності вих.№234/ЮРО-101/2014 від 05.08.11р.

від відповідача - не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю«Альянс Донбасса», м. Донецьк грошових коштів у сумі 50 000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 1212 ЦК України, намагається відшкодувати вартість безпідставно набутих грошових коштів в сумі 50 000грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію платіжного доручення №384124 від 01.11.2010р., копію листа вих.№523/393 від 15.04.2013р.

На виконання вимог суду, позивачем надані витребувані документи, які приєднані до клопотання від 07.06.2013р.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження.

Проте, поштовий конверт був повернутий підприємством зв»язку на адресу суду з підстав його не розшуку.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 10.06.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

Позов мотивовано тим, що 01 листопада 2010р. Позивач здійснив перерахування грошових коштів у сумі 100 000грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю«Альянс Донбасса», м. Донецьк платіжним дорученням №384124 з наступним призначенням платежу: «Передоплата за листовий металопрокат по рахунку №СФ-27.10 від 27.10.2010р. у т.ч. ПДВ 16666,67грн.»

Як пояснив позивач вказаний рахунок йому не виставлявся.

Факт перерахуванням спірної суми підтверджено розрахунковими документами, зокрема: платіжним дорученням, банківською випискою.

Як вбачається з листа вих.№523/393 від 15.04.2013р. відносно взаємних розрахунків та повернення грошових коштів, надісланого на адресу відповідача 17.04.2013р., позивач просив помилково перераховані кошти в якості передоплати по рахунку №СФ-27.10 від 27.10.2010р. віднести наступним чином:

- сума платежу у розмірі 22 650грн. по платіжному дорученню №384124 від 01.11.2010р. вважати оплатою за листовий металопрокат (№РН-0000005 від 20.10.2010р.);

- сума платежу у розмірі 22 350грн. по платіжному дорученню №384124 від 01.11.2010р. вважати оплатою за листовий металопрокат (№РН-0000006 від 26.11.2010р.).

Свої вимоги позивач обґрунтовує приписами статті 1212 ЦК України, і вважає що вказані грошові кошти придбанні та збережені відповідачем без достатньої правової підставі, а тому підлягають поверненню на його розрахунковий рахунок.

Надіслана на адресу відповідача вимога вих.№523/393 від 15.04.2013р. відносно повернення грошових коштів залишена останнім без відповіді.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку, що доводи позивача відносно відшкодування вартості безпідставно набутого майна, загальною вартістю 50 000грн., обґрунтовані виходячи із наступного:

Так, у спірних відносинах обов'язковому застосуванню підлягають вимоги статті 1212 ЦК України де вказано, що особа, яка набула майно чи грошові кошти або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно чи грошові кошти.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

ЦК України припускає можливість двох видів зобов'язань з безпідставного збагачення: перший вид - зобов'язання, що виникли внаслідок безпідставного придбання (майно набувача збільшується, майно потерпілого зменшується); другий вид - зобов'язання, що виникли внаслідок безпідставного збереження (збереження майна з боку набувача і зменшення або не збільшення майна з боку потерпілого).

За своїми ознаками факт придбання або зберігання майна (цінності) без відповідних правових підстав одним суб'єктом правовідносин за рахунок інших суб'єктів правовідносин передбачає виникнення зобов'язань особливого виду, які мають назву кондиційні, які мають мету поновлення майнового положення того суб'єкту, за рахунок котрого інший суб'єкт безпідставно збагатився.

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належність і допустимість доказів визначається господарським судом, з урахуванням необхідності їх значення для справи, як це зазначено у статті 34 ГПК України.

Позивачем надано суду розрахункові документи про перерахування на адресу відповідача грошових коштів в сумі 50 000грн., які він вважає коштами отриманими останнім без достатньої правової підстави. Доказами підтверджено момент придбання та збереження майна відповідачем майна, за родовими ознаками якого є - грошові кошти, а тому обґрунтовано позивач застосовує до спірних правовідносин приписи статті 1212 ЦК України.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю«Альянс Донбасса», м. Донецьк суми грошових коштів у розмірі 50000грн., отриманих без достатньої правової підстави слід визнати обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.530, 1212 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю«Альянс Донбасса», м.Донецьк про стягнення 50 000грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю«Альянс Донбасса», м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області грошові кошти у сумі 50 000грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.06.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна