Постанова № 3191574, 19.01.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.01.2009 р. № 13/256

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»м. Київ

про стягнення податкової заборгованості у сумі 101470,82 грн.

На підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У позовній заяві Позивач вказує, що у звязку з нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки, Відповідач заборгував до бюджету кошти у сумі 101470,82 грн. Просить суд стягнути активи з останнього в рахунок погашення зазначеного боргу.

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому вважає, що визначена в податковому повідомленні-рішенні Позивача від 14.08.06 р. №0010572309/0 сума не є податковим зобовязанням, а рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО-ВІКТОРІЯ»зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 18.05.99 р. на присвоєно ідентифікаційний код юридичною особи 30407788.

Відповідно до довідки №9 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: діяльність з організації азартних ігор;видовищно-розважальна діяльність; допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями ат тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

З 09.06.2006 р. по 21.07.2006 р. Позивачем була проведена виїзна планова перевірка Відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2006 р.

В ході перевірки Позивачем встановлено порушення, а саме: видача коштів під звіт без повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами та перевищення строків використання виданої під звіт готівки у розмірі 405883,30 грн.

На думку Позивача такі дії Відповідача суперечать приписам п.2.11 Положення НБУ.

За результатами перевірки складено акт від 04.08.2006 р. № 668-23-9-30407788 в якому зазначені вище вказані порушення.

На підставі п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України»та п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. №436/95 Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010572309/2 від 04.12.06 р. яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки розмірі 101470,82 грн. (405883,30х25%=101470,8 грн.)

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

В ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» закріплені права органів державної податкової служби де, в пункті 11 вказано, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (саме законами України).

Частина 2 ст. 238 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Отже, суд вважає, що Позивач неправомірно застосував до Відповідача норму ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.95 р., №436/95, оскільки законодавець передбачив можливість застосування штрафних санкцій виключно на підставі законів України.

Приписом ч.3 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат … судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Судом враховується, що Відповідачем не заявлено судових витрат до відшкодування.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено і підписано 24.01.2009 р.