Ухвала суду № 31914247, 12.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1867/13-а

12.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром"- Андруцький Олексій Миколайович, довіреність № б/н від 08.01.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № 349/10/10-24

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 03.04.13 у справі № 801/1867/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" (вул. Короленко, буд.4,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97408)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул.Дм.Ульянова буд. 2/40,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення, винесені 12.02.2013 року ДПІ у м.Євпаторія в АР Крим ДПС:

- № 0000201502 від 12.02.2013 року, яким ТОВ «Авиатехпром» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі: 966906,00 грн. (за основним платежем) та 241726,50 грн. (штрафні санкції);

- № 0000211502 від 12.02.2013 року, яким ТОВ «Авиатехпром» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 1394568,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авиатехпром" судові витрати в сумі 2294,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 12.06.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 08.01.2013 року по 21.01.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Євпаторія АР Крим ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Авиатехпром» з питань правомірності нарахування ТОВ «Авиатехпром» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт № 75/15-02/34050211 від 28.01.2013 року, яким встановлені порушення позивачем:

- п.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит вересня 2012 року підлягає зменшенню на 966906,00 грн. (відповідно, сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за жовтень 2012 року підлягає зменшенню на 966906,00 грн.), жовтня 2012 року на 345219,00 грн.

- п.200.4 ст. 20 Податкового кодексу України, значення рядка 24 декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2012 року завищено на 1049349,00 грн.

Відповідачем зазначено, що до складу податкового кредиту вересня, жовтня 2012 року було позивачем неправомірно віднесено суми ПДВ, що складаються з вартості робіт по перемодифікації авіаційних двигунів ТВ3-117 МТ в ТВ3-117 ВМ сер.02, капітального ремонту авіаційних двигунів АИ-20Д, послуг по договору комісії - в сумі 966905,99 грн., а також - робіт по перемодифікації авіаційного двигуна ТВ3-117МТ у ТВ3-117ВМ сер.02 в сумі 34529,00 грн. Дані послуги (роботи) надані позивачу його контрагентами - ДП «ЛАРЗ» та ВАТ «Мотор Січ». До даних висновків відповідач дійшов з огляду на те, що позивачем та його контрагентами не надані належні документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які б підтверджували фактичне здійснення вищезазначених робіт.

З вказаних обставин відповідачем було встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій, укладення нікчемних та безтоварних угод, без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у м.Євпаторія АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000201502 від 12.02.2013 року, яким ТОВ «Авиатехпром» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі: 966906,00 грн. (за основним платежем) та 241726,50 грн. (штрафні санкції);

- № 0000211502 від 12.02.2013 року, яким ТОВ «Авиатехпром» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у сумі 1394568,00 грн.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність з якими, на думку податкового органу, не підтверджена відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Як було встановлено судом попередньої інстанції та не заперечується сторонами, за перевіряємий період ТОВ «Авиатехпром», зокрема, мав взаємовідносини з контрагентами - постачальниками: ВАТ «Мотор Січ» та ДП «ЛАРЗ».

ПАТ «Мотор Січ» є юридичною особою, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію, видом діяльності якої в тому числі є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (основний), а також допоміжне обслуговування авіаційного транспорту. На момент взаємовідносин з позивачем ПАТ «Мотор Січ» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» (ДП «ЛАРЗ») є юридичною особою, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію, видами діяльності якої в тому числі є: виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (основний), а також допоміжне обслуговування авіаційного транспорту. На момент взаємовідносин з позивачем було зареєстроване як платник податку на додану вартість, згідно Свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ.

Позивачем були укладені наступні договори з контрагентами:

11 жовтня 2011 року ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» іменоване у подальшому «Виконавець», в особі директора підприємства Мостового О.І., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та TOB «Авиатехпром», іменоване у подальшому «Замовник», в особі директора Мончар А.О., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали договір №14/340 .

Згідно з умовами вказаного Договору ДП «ЛАРЗ» зобов'язується виконати роботи (надати послуги) по капітальному відновлювальному ремонту авіаційних двигунів з їх наступною перемодифікацією з ТВЗ-117МТ в ТВЗ-117ВМ сер. 02.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані ДП «ЛАРЗ» авіаційні двигуни ТВЗ- 117МТ №Н78МТ8843180, Н78МТ8833094, Н78МТ323015, Н78МТЗ13224, Н78МТ423255, Н78МТ443031, Н78МТ223206, Н78МТ013013, Н78МТ113003.

Судовою колегією встановлено, що усі вищезазначені двигуни були придбані раніше позивачем у ДП «ЛАРЗ», як ремфонд авіаційних двигунів, на підставі контракту №8/339 від 11.10.2011 року про що складена накладна №69-Д від 31.10.2011 року на придбання 9-ти авіаційних двигунів та банківська виписка від 13.10.2011 року. Відповідно до акту приймання-передачі від 31.10.2011 року вказані двигуни передані ДП «ЛАРЗ» для проведення робіт (надання послуг) по капітальному відновлювальному ремонту авіаційних двигунів з їх наступною перемодифікацією з ТВЗ-117МТ в ТВЗ-117ВМ сер. 02.

Актами приймання-передачі та виконаних робіт від 08.10.2012 року підтверджується приймання робіт позивачем від ДП «ЛАРЗ» щодо капітального відновлювального ремонту авіаційних двигунів з їх перемодифікацією з ТВЗ-117МТ у ТВЗ-117ВМ сер. 02.

Також, факт отримання позивачем від ДП «ЛАРЗ» даних послуг підтверджується накладною №47-Д від 08.10.2012 року про отримання від ДП «ЛАРЗ» вже перемодифікованих двигунів типу ТВЗ-117ВМ сер. 02, банківськими виписками від 03.09.2012 року, 07.09.2012 року, 13.09.2012 року, 19.10.2012 року, а також карткою рахунку 631 за період з 01.09.2012 року по 31.03.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що надалі авіаційні двигуни ТВЗ-117ВМ сер. 02 №Н78МТ423255 та №Н78МТ443031 у кількості двох одиниць на підставі контракту ЗЕД №17/08-12 (АТП) від 22.08.2012 року були продані компанії «TMR MIDDLE EAST FZE OAE» (Богота, Колумбія) по 370000,00 дол.США за одиницю, тобто на загальну суму 740000,00 дол.США.

Дана обставина підтверджується, зокрема, вантажною митною декларацією №600020000/2012/002422 від 23.10.2012 року, де проставлені усі відповідні відмітки про перетин кордону авіаційними двигунами ТВЗ-117ВМ сер. 02 №Н78МТ423255 та №Н78МТ443031.

Також, судовою колегією встановлено, що 17.05.2010 року між ВАТ «Мотор Січ» іменоване у подальшому «Виконавець», в особі директора по маркетингу ІІІиркова В.Т., який діє на підставі довіреності ВМС №230023 від 21.05.2009р. з однієї сторони, та TOB «Авиатехпром», іменоване у подальшому «Замовник», в особі директора Мончар А.О., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено договір №1323/658-E10-127-UA804 (ВТД).

Згідно умов даного договору ВАТ «Мотор Січ» здійснює капітальний ремонт авіаційних двигунів АИ-20Д серії 4, з переробкою їх у профіль двигунів АИ-20Д серії 5.

Ціна капітального ремонту двигуна АИ-20Д серії 4, з переробкою у профіль двигунів АИ-20Д серії 5 (згідно додатку до договору) складає 250000 доларів СІЛА., в т.ч. ПДВ 41666,67 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 25.05.2012р. до Договору №1323/65Ь-Е1С- 127-UA804 (ВТД) від 17.05.2010р. змінено найменування Виконавця на ПАТ «Мотор Січ».

Відповідно до акту приймання-передачі від 12.05.2011 року позивач передав, а ВАТ «Мотор Січ» прийняло АИ-20Д сер.4 №Н28114Д049 сер.4 для проведення його капітального ремонту та перемодифікації у профіль двигуна АИ-20Д сер.5.

Згідно з актом приймання-передачі від 03.09.2012р. Виконавець передав, а Замовник прийняв після капітального ремонту з модернізацією авіаційний двигун АИ-20Д серії 5 №Н28114Д049Д5П відповідно до умов договору №1323/658-Е10-127-UA804 (ВТД) від 17.05.2010р.

Загальна вартість послуг склала 1998250,00 грн., у т.ч. ПДВ 333041,67 грн., яка була сплачена позивачем, що підтверджується банківською випискою від 03.09.2012 року.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 25.05.2012р. до Договору №1323/65Ь-Е1С- 127-UA804 (ВТД) від 17.05.2010р. змінено найменування Виконавця на ПАТ «Мотор Січ».

Відповідно акту прийому-передачі від 03.09.2012р. Виконавець передав, а Замовник прийняв після капітального ремонту з модернізацією авіаційний двигун АИ-20Д серії 5 №

Н28114Д049Д5П відповідно до умов договору №1323/658-Е10-127-иА804 (ВТД) від 17.05.2010р.

Відповідно акту виконаних робіт від 03.09.2012р. Виконавець виконав, а Замовник прийняв послуги по капітальному ремонту авіаційного двигуна АИ-20Д серії 4 № Н28114Д049Д5ІІ з переробкою його у профіль двигуна АИ-20Д серії 5 у відповідності з умовами контракту №1323/658-Е10-127-ІІА804 (ВТД) від 17.05.2010р. Загальна вартість послуг склала 1998250,0 грн., у т.р. ПДВ 333041,67 грн.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що авіадвигун АИ-20Д сер.4 №Н28114Д049 був придбаний раніше позивачем у ВАТ «Мотор Січ» на підставі контракту №1323-658-111-090UA804 (ВТД) від 23.03.2011 року про що також свідчить акт приймання-передачі від 12.05.2011 року та банківська виписка від 31.03.2011 року. З матеріалів справи вбачається, що надалі вказаний авіаційний двигун АИ-20Д серії5 №Н28114Д049Д5П на підставі договору комісії від 01.08.2012 року, укладеного позивачем із ВАТ «Мотор Січ» №1323/658-Е12-UA804 (ВТД) був проданий компанії «BAIRD SERVICE CIA LTDA» (Колумбія) за 380000,00 грн.

Так, TOB «Авиатехпром» іменоване у подальшому «Комітент», в особі директора Мончар A.O., який діє на підставі Статуту, та з однієї сторони, та ПАТ «Мотор Січ», іменоване у подальшому «Комісіонер», в особі директора по маркетингу Ширкова В.Т., який діє на підставі довіреності ВРІ №690592 від 15.06.2011р. з іншої сторони, уклали договір комісії №1323/658-E12-238-UA804 (ВТД) від 01.08.2012р.

Згідно вказаного договору Комітент доручає Комісіонеру за винагороду укласти на умовах дійсного Договору та виконати від свого імені, у інтересах Комітента та за його рахунок контракт з компанією «BAIRD SERVICE CIA LTD А» (Колумбія), далі Інозамовник, на постачання одного відремонтованого авіаційного двигуна АИ-20Д серії 5 №Н28114Д049Д5П. Комісіонер укладає від свого імені контракт з Інозамовником на постачання двигуна на умовах СІР, аеропорт м.Богота, Колумбія (Інкотермс 2010) без переходу права власності на двигун до Комісіонера.

Комісіонер здійснює митне оформлення двигуна та забезпечує включення Комітента, як експортера у ВМД, а також вносить у ВМД посилання на номер та дату даного Договору. Комісіонер надає Комітенту звіт після виконання зобов'язань по Договору.

Ціна двигуна по вказаному договору складає 380000,00 доларів СІІІА.

Комісіонер перераховує отримані від Інозамовника грошові кошти на Доларовий рахунок Комітента.

За виконання зобов'язань договору, Комісіонер отримує комісійну винагороду в гривнах, по курсу НБУ на дату перерахування грошових коштів у розмірі 10,53% (з урахуванням ПДВ), від загальної суми дійсного Договору.

Відповідно до акта приймання-передачі від 03.09.2012р. згідно Договору комісії №1323/658-E12-238-UA804 (ВТД) від 01.08.2012р. Комітентом передано, а Комісіонером прийнято для митного оформлення та подальшої відправки Замовнику двигуна АИ-20Д серії 5 № Н28114Д049Д5П та технічну документацію до нього.

Відповідно до звіту Комісіонера від 06.09.2012р.до Договору комісії Ш323/658-Е12- 238-UA804 (ВТД) від 01.08.2012р. Комісіонер виконав, а Комітент прийняв послуги по виконанню умов Договору комісії №1323/658-E12-238-UA804 (ВТД) від 01.08.2012р. у відповідності з умовами Контракту № 1323/658-Е12-257-00170 (FTD) від 23.08.2012р. з компанією «BAIRD SERVICE CIA LTDA» (Колумбія). Комітентом виплачена комісійна винагорода на користь Комісіонера у розмірі 319831,90 грн.

Факт перетину митного кордону України вищезазначеним двигуном підтверджується ВМД №112010000/2012/0002441 від 05.09.2012 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Після виконання послуг з капітального ремонту та переобладнання двигунів контрагентами позивача останньому були виписані податкові накладні, досліджені судом у судовому засіданні та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, судова колегія приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем операцій з придбання товарів та послуг від його контрагентів та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим законодавством на час їхньої виписки, відповідачем в акті перевірки не викладено. Так само, відповідачем не надано таких доказів як суду першої, так й суду апеляційної інстанції.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товарів та надання послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Контрагенти позивача на момент укладення та виконання договорів були зареєстрованими в реєстрі платників ПДВ, ніякої інформації, яка б могла свідчити про порушення ними податкової дисципліни на час вчинення правочинів з позивачем судом не встановлено.

Заявником апеляційної скарги також не було надано жодних доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Судова колегія також критично ставиться до посилань заявника апеляційної скарги, як на доказ безтоварності та нікчемності угод ТОВ «Авиатехпром» з його контрагентами на відсутність калькуляцій виконаних робіт та відсутність інших документів, які б підтверджували зміст та кількість проведених робіт та використаних матеріалів у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так само, необґрунтованими є посилання відповідача, щодо порушення п.200.4 ст. 20 Податкового кодексу України, значення рядка 24 декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2012 року завищено на 1049349,00 грн.

Так, в ході перевірки позивача податковою також було встановлено, що разом із декларацією з ПДВ за жовтень 2012р. платником надано додаток №2 до декларації з ПДВ за жовтень 2012р. (Дата реєстрації: 20.11.2012р., реєстраційний №9073038726) «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються статтею 200 Податкового кодексу України.

У відповідності з вимогами ст. 200.7 ПК України, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форму та Порядок заповнення та надання податкової декларації з ПДВ затверджено Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N1490/20228).

На думку відповідача, законом не передбачено можливості платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування.

Згідно з пп. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічно пп. 102.5 ст. 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем у рядку 24 декларації за жовтень 2012 року «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» зазначено суму від'ємного значення ПДВ, у тому числі за січень-грудень 2008 року та січень-квітень 2009 року.

Відтак, судова колегія вважає, що посилання відповідача на порушення позивачем строку відображення вимог з ПДВ є безпідставним, оскільки позивачем у визначені Податковим кодексом України строки вже заявлялись суми від'ємного значення ПДВ за січень-грудень 2008 року та січень-квітень 2009 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.04.13 у справі № 801/1867/13-а - залишите без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва