Ухвала суду № 31914118, 13.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р.Справа № 815/1089/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу фірми «Світал» у формі приватного підприємства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом фірми «Світал» у формі приватного підприємства до Головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції нагляду в газовому комплексі та у хімічній промисловості, територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Козлова Олега Даніеловича про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року фірма «Світал» у формі приватного підприємства (надалі - ПП «Світал», позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції нагляду в газовому комплексі та у хімічній промисловості, територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Козлова Олега Даніеловича від 30 січня 2013 року №15/09/02-06 про заборону робіт (виробництва), а саме експлуатацію та устаткування.

В обґрунтування позивач зазначив, що розпорядження підписане Козловим О.Д., а не керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником, до того ж, відповідачем видано відносно одних і тих же порушень і припис і розпорядження, що є порушеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Світал» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт зазначив, що оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, це призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засідання в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечили та просили постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що державним інспектором з охорони праці Козловим О.Д. була проведена планова перевірка АЗС ПП «Світал», за наслідками якої 25 січня 2013 року було складено акт № 15/09/02-06.

На підставі вказаного акту перевірки, 30 січня 2013 року державним інспектором з охорони праці Козловим О.Д., складено припис № 15/09/02-06, в якому зазначено про необхідність усунення порушень вимог чинного законодавства згідно переліку (а.с. 75-78).

Окрім того, 30 січня 2013 року державним інспектором з охорони праці Козловим О.Д. у зв'язку із виявленням 12 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників (а.с. 9-10), винесено розпорядження №15/09/02-06, яким заборонено експлуатація та устаткування перевіряємого об'єкту. Цим розпорядженням, також, накладено пломби на 6 резервуарів та один дизельний генератор.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача, та зазначив, що оскаржуване розпорядження прийняте головним державним інспектором з охорони праці Державної інспекції нагляду в газовому комплексі та у хімічній промисловості Козловим О.Д., у відповідності до приписів діючого законодавства, що підтверджується наданими документами, а, отже, не вбачається правових підстав для його скасування.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Так, апелянт зазначає, що в направленні на перевірку відсутні обов'язкові реквізити, посилаючись на Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України № 826 від 11 серпня 2011 року (надалі - Положення №826) та Додатку №3 до нього, однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними твердженнями на підставі наступного.

Відповідно до п. 2.20, п. 2.21 Положення №826, посадова особа, яка здійснює перевірку, повинна мати при собі службове посвідчення і направлення на проведення перевірки (додаток 3), а у випадку перевірки режимних об'єктів - додатково допуск, оформлений у встановленому порядку.

У разі непред'явлення на вимогу суб'єкта господарювання службового посвідчення і направлення на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу (членів комісії) Держгірпромнагляду України до здійснення такої перевірки.

Оскільки перевірка ПП «Світал» була проведена в присутності директора - Кулішової С.А., та інженера з охорони праці - Кустової Н.А., колегія суддів дійшла висновку, що позивач, не скористався своїм правом не допускати відповідача до проведення перевірки, а тому, доводи з цього приводу є безпідставними.

Стосовно доводів апелянта про те, що відповідач не мав права особисто підписувати розпорядження, яке винесено за результатами здійсненої перевірки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 39 Закону України «Про охорону праці» визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

До того ж, вказані особи, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, твердження апелянта є такими що не засновані на нормах закону, оскільки відповідач мав право підписувати розпорядження особисто.

На думку суду апеляційної інстанції, доводи апелянта про те, що відповідач не мав права видавати і припис і розпорядження, стосовно одних і тих саме порушень, виявлених під час проведення перевірки, є хибними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частинами 8, 9 цього Закону визначено, що припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

З системного аналізу наведених норм закону колегія суддів дійшла висновку про те, що законодавець не забороняє виносити і припис і розпорядження стосовно одних і тих саме порушень оскільки ці документи мають різні юридичні наслідки для суб'єкта господарювання.

Доводи апелянта про те, що у ПП «Світал» не має необхідності отримувати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, суд апеляційної інстанції, також, залишає поза увагою.

Так, приписами ст. 21 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

В термін з 23 лютого 2006 року по 22 лютого 2011 року у ПП фірми «Світал» був наявний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки

Крім того, підстави та процедуру отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки передбачено «Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою КМУ №1107 від 26 жовтня 2011 року.

Зважаючи на те, що позивач здійснює технічне обслуговування механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, роботи у вибухопожежонебезпечних зонах та роботи в замкнутому просторі, колегія суддів дійшла висновку, що позивач повинен отримати дозвіл.

Посилання апелянта на те, що відповідачем не надано доказів того, де і які саме вибухопожежонебезпечні зони є на АЗС, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги та наголошує наступне.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20 грудня 1997 року №1442, стаціонарні автозаправні станції це комплекс споруд для приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів (бензину, дизельного палива, гасу, масел) мастилами з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливороздавальними колонками.

В Технічному регламенті обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 898, визначено, що вибухонебезпечна зона, це простір, у якому вибухонебезпечне середовище існує або може утворюватися за наявності природних або виробничих чинників у обсязі, що потребує вжиття спеціальних заходів під час монтажу та експлуатації обладнання.

Тобто, вже сама по собі АЗС, є потенційно вибухопожежонебезпечною зоною та не повинна створювати підстави для порушення вимог п. 7.12. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МНС України 19 жовтня 2004 року № 126.

Стосовно доводів апелянта про те, що ПРК «SСЕIDТ DВАСН МANN» та дизельний генератор GЕКО ТYР 7401 були придбані ПП «Світал» на території України, а не за кордоном, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 21 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України.

Позивачем ані під час проведення перевірки відповідачем, ані до судів першої та апеляційної інстанцій не надано документів, які б підтверджували проведення експертизи GЕКО ТYР 7401 та ПРК «SСЕIDТ DВАСН МANN» на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, діючим на території України.

Надання апелянтом накладних та інших документів, на підтвердження покупки вказаних приладів на території України, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки обов'язковою умовою для використання GЕКО ТYР 7401 та ПРК «SСЕIDТ DВАСН МANN» є саме експертиза.

Стосовно інших, вказаних у розпорядженні від 30 січня 2013 року порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, стаття 13 Закону України «Про охорону праці» чітко визначає перелік умов праці, які роботодавець повинен забезпечити на робочому місці в кожному структурному підрозділі, з метою правильного функціонування системою управління охорони праці.

Позивачем порушено приписи вказаної норми статті, що було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи.

Розпорядженням від 30 січня 2013 року встановлено, що у позивача на перевіряємому об'єкті відсутня узгоджена електропередавальною організацією електрична схема приєднання автономної електростанції до мережі електропередавальної організації.

Апелянт, не погоджуючись з вказаним порушенням зазначив, що будівля АЗС введена до експлуатації на підставі акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 28 травня 2008 року.

Однак, колегія суддів не приймає вказане твердження, оскільки при проведенні перевірки не були надані саме технологічні схеми електромереж АЗС. До того ж, в розпорядженні не зазначено, що акт не відповідає дійсності, або що він відсутній.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фірми «Світал» у формі приватного підприємства - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом фірми «Світал» у формі приватного підприємства до Головного державного інспектора з охорони праці Державної інспекції нагляду в газовому комплексі та у хімічній промисловості, територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області - Козлова Олега Даніеловича про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова