Ухвала суду № 31914124, 11.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р.Справа № 815/481/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача та скасування постанови, визнання неправомірною бездіяльності, стягнення з відповідача судового збору та понесених витрат при розгляді справи,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року позивачка звернулася з позовом до суду до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції (далі ВПВР УДВС ГУЮ) в Одеській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо грубого порушення положень ст.ст. 14, 256 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальних та громадянських прав позивача на своєчасне та повне виконання постанови суду, виконавчого листа, на захист прав позивача як стягувача, та щодо винесення постанови від 29 грудня 2012 року про повернення виконавчого листа №2а-7977/10/1570; визнання незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача та скасування постанови від 29 грудня 2012 року; визнання неправомірною бездіяльності по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19 листопада 2010 року, виконавчого листа №2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа №2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню №34569443; стягнення з відповідача судового збору та понесених витрат при розгляді справи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що дії відповідача грубо порушують положення ст.ст. 14, 256 КАС України, ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальні та громадянські права позивачки на своєчасне та повне виконання постанови суду, виконавчого листа, на захист прав позивачки як стягувача, вказана постанова від 29 грудня 2012 року є незаконною, безпідставною, протиправною, такою, що протирічить закону та грубо порушує процесуальні та громадянські права позивача, а тому підлягає скасуванню, а також, що бездіяльність відповідача по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19 листопада 2010 року, виконавчого листа №2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа №2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню №34569443 є неправомірною.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними дії ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області щодо повернення стягувачу виконавчого листа №2а-7977/10/1570, виданого 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом.

Визнано протиправною та скасовано постанову ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 29 грудня 2012 року ВП №34569443.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ВПВР ГУЮ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ВПВР ГУЮ в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В провадженні державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області (ВП №34569443) знаходився виконавчий лист №2а-7977/10/1570, виданий 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.

29 грудня 2012 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до якої виконавчий лист №2а-7977/10/1570, виданий 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., повернуто стягувану.

В постанові від 29 грудня 2012 року зазначено, що при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-7977/10/1570, виданого 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом, про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області (Боржник) на користь ОСОБА_2 (Стягувач) моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області встановлено, що єдиним майном Боржника, на яке можливо звернути стягнення, можуть бути кошти, що містяться на рахунках Боржника. Також в постанові від 29 грудня 2012 року зазначено, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були направлені запити до реєструючих установ з метою виявлення розрахункових рахунків прокуратури Березівського району Одеської області, та згідно з повідомленням УДК в Березівському районі Одеської області розрахункових рахунків на ім'я прокуратури Березівського району Одеської області не відкрито; відповідно до довідки Головного управління статистики в Одеській області прокуратура Березівського району Одеської області в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не значиться; з довідки Державної податкової служби в Одеській області вбачається, що ідентифікувати боржника за назвою та адресою виконавцем здійснено усі заходи, передбачені Законом та вони виявились безрезультатними, у зв'язку з чим виконавче провадження підлягає завершенню, а виконавчий документ поверненню стягувачу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ним були вчинені всі необхідні виконавчі дії по виконанню виконавчого листа №2а-7977/10/1570, виданого 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну виконавчу службу», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5.

В апеляційній скарзі ВПВР УДВС ГУЮ в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки державним виконавцем здійснено усі заходи, передбачені Законом та вони виявилися безрезультатними, так як з довідки Головного управління статистики в Одеській області прокуратура Березівського району Одеської області в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій не значиться, з довідки Державної податкової служби в Одеській області вбачається, що ідентифікувати прокуратуру Березівського району Одеської області за назвою та адресою без коду ЄДРПОУ боржника неможливо. Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з повної відмовою у задоволення позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1, ч.ч. 1,2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому ст. 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Частиною 1 ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно до п.п. 1, 3, 6, 8, 13, 16, 20 ч.3 ст. 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до п.п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому законом та передбачені цією Інструкцією права і обов'язки в точній відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, роз'яснювати особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не було надано суду належних доказів щодо підтвердження того факту, що ним були вчинені всі необхідні виконавчі дії по виконанню виконавчого листа №2а-7977/10/1570, виданого 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем всіх дій, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» для виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року за виконавчим листом №2а-7977/10/1570, виданим 06 вересня 2011 року Одеським окружним адміністративним судом.

Що стосується позовних вимог у частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача по невиконанню своїх обов'язків, невикористанню своїх прав, визначених Законом України «Про виконавче провадження», під час примусового виконання постанови суду від 19 листопада 2010 року, виконавчого листа №2а-7977/10/1570, по невиконанню виконавчого листа №2а-7977/10/1570, постанови суду, яка набрала законної сили, по виконавчому провадженню №34569443, то вони є необґрунтованими, оскільки державним виконавцем вчинялись дії, спрямовані на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та виконавчого листа №2а-7977/10/1570, але не в достатньому обсязі, що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача при виконанні постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та виконавчого листа №2а-7977/10/1570.

Відповідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Колегія суддів вважає, що задоволенню не підлягають позовні вимоги в частині стягнення судового збору та понесених витрат при розгляді справи, оскільки позивачем не надано суду належних доказів, що підтверджують дані витрати.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв