Ухвала суду № 31914117, 18.06.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

18 червня 2013 року Справа № 5013/241/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянувши матеріали справи № 5013/241/12 від 21.03.2012 року

за заявою кредитора - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_4,

до боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_5,

про банкрутство

П Р Е Д С Т А В Н ИК И:

від заявника ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" - Рябовол С.В., довіреність № 1750 від 19.09.2012 року;

від банкрута - участі не брали

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 21.03.2012 року господарський суд Кіровоградської області порушив провадження у справі № 5013/241/12 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Постановою від 10.04.2012 року господарський суд визнав громадянина - підприємця ОСОБА_2 банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута громадянина - підприємця ОСОБА_2 на дванадцять місяців. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дьорко А.М.

Ухвалою від 23.04.2013 року господарський суд клопотання № 05/04-4 від 05.04.2013 року ліквідатора, арбітражного керуючого Дьорко А.М. про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута задовольнив. Продовжив строк ліквідаційної процедури банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на шість місяців. Зобов'язав ліквідатора, арбітражного керуючого Дьорко А.М. після завершення усіх розрахунків з кредиторами подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI). Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

17.06.2013 року до господарського суду ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", від імені та в інтересах якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", подана заява № 612 від 17.06.2013 року про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 5013/241/12.

До господарського суду 17.06.2013 року надійшла заява № 613 від 17.06.2013 року кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", про забезпечення та вжиття запобіжних заходів, в межах провадження у справі № 5013/241/12 з відповідним обґрунтуванням. (т. 5 а.с. 126-130)

Ухвалою від 18.06.2013 року, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 43-4 ГПК України, господарський суд розгляд заяви № 613 від 17.06.2013 року кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в частині вжиття запобіжних заходів, призначив на 18.06.2013 року.

За розглядом поданих матеріалів, суд не вбачає підстав для вжиття запобіжних заходів та задоволення вимог заявника, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Відповідно до ст. 43-2 ГПК України, запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. При цьому, перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпним і розширенню не підлягає. Отже, за змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.

Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.

Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу. Витребування і оцінка відповідних доказів, а також доказів наявності у заявника права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт або інший відповідний правочин тощо) здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази.

Заява про витребування доказів має містити відомості про те, який доказ вимагається, підстави, з яких заявник вважає, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами. (Постанова пленуму Вищого господарського суду № 12 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності")

Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України, господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Як зазначено у п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 року № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3;

- імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

При цьому заявником не надано господарському суду жодного доказу обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності застосування запобіжних заходів. Більше того, як зазначалося раніше, господарським судом Кіровоградської області 21.03.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, 17.06.2013 року заявником подано заяву № 612 від 17.06.2013 року про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 5013/241/12.

Відповідно до норм діючого законодавства не передбачена можливість звернення з заявою про вжиття запобіжних заходів після порушення провадження у справі. Інститут витребування доказів після порушення провадження у справі закріплений у ст. 38 ГПК України.

Розглянувши заяву про вжиття запобіжних заходів суд вважає, що заявником необґрунтовано заявлені вимоги та доводи щодо імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Відповідно до частини 6 статті 43-4 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Згідно п. 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" у разі винесення ухвали про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів (частина 6 статті 43-4 ГПК) зазначена заява не повертається судом заявникові, оскільки законом таке повернення не передбачене.

Керуючись ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI), ст. ст. 4-1, 43-1, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви № 613 від 17.06.2013 року кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в частині вжиття запобіжних заходів, відмовити.

На ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів може бути подано апеляційну скаргу в порядку визначеному ГПК України.

Примірники цієї ухвали направити кредиторам: фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_4), Олександрійській ОДПІ Кіровоградської області ДПС, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", від імені та в інтересах якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 52/31), ТОВ "Кредекс Фінанс" (04112, м. Київ, вул. Сікорського, 8, поверх 6, офіс 1), управлінню Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі (28000, м. Олександрія, вул. Шевченка, 76), Кіровоградській митниці (м. Кіровоград, вул. Тореза, 27а), гр. ОСОБА_6 (АДРЕСА_6), гр. ОСОБА_7 (АДРЕСА_7), гр. ОСОБА_8 (АДРЕСА_8); ліквідатору - арбітражному керуючому Дьорко А.М. (за адресами: АДРЕСА_1) та банкруту; ПП "Зоря 2013" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 115, кв. 23), ПП "Олександрійський композит"(28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Карла Лібкнехта, 31, кв. 34), ТОВ "Експерт-Центр" (25015, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 22/12) для відома.

Суддя Н.М. Коваленко