Постанова № 31906160, 12.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1047/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Потапова Д.А.

відповідача: Горобчишина С.В., Дьоми Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" до Хмельницької митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Будфарфор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що митним органом була проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ "Будфарфор", за наслідками якої складено акт перевірки від 24.01.2013 року № Н/0004/2013/400000000/0032285199. На підставі акту перевірки митним органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми Р відповідача № 015 та № 016 від 15.02.2013 року. Вважаючи висновки митного органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року скасувати, а позов - задовольнити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дали пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Хмельницької митниці проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів за митною декларацією № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012 року.

За результатами перевірки митним органом складено акт № 887/17-020/2548416849 від 09.11.2012 року, на підставі якого відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 015 від 15 лютого 2013 року, яким визначив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито в розмірі 36042,99 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 24028,66 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 12014,33 грн., та № 16 від 15 лютого 2013 року, яким визначив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 7208,60 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 4805,73 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 2402,87 грн.

Підставою для проведення перевірки стало те, що 19.11.2012 року Хмельницькою митницею здійснено митне оформлення товару за поданою позивачем митною декларацією № 400040000/2012/006900, згідно до норм розділу VIII (митне оформлення) Митного кодексу України.

Товар згідно із графою 31 митної декларації має наступний опис: «вироби санітарно-технічного призначення з пластмаси. Маркування виробника: ТОВ «ДиноПласт Рус», «Original», «Futura».

Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом України № 3592-VI від 06.07.2011 року «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» Верховною Радою України ратифіковано Угоду про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав вчинену 20 листопада 2009 року.

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Позивач при декларуванні товару, з метою надання товару режиму вільної торгівлі подав до Хмельницької митниці сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012 року, засвідчений Торгово-промисловою палатою Нижегородської області.

Подання сертифікату є підставою для звільнення позивача від сплати мита при митному оформленні товару.

У графі 9 «Критерій переробки» Сертифікату зазначено критерій переробки товару «Д9404», а товар у митній декларації № 400040000/2012/006900 задекларовано у товарній позиції «3922» згідно із УКТ ЗЕД, тобто відомості зазначені у сертифікаті, поданому при митному оформленні товару, не відповідають інформації у митній декларації в частині товарної позиції товару згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 6.6 розділу 6 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

У акті експертизи № 0050107290с для оформлення сертифіката походження товару форми СТ-1, від 14.11.2012 року критерій переробки зазначений «Д9404» як товар, який підданий достатній переробці/обробці.

Згідно зазначеного акту експертизи однозначно визначити критерій походження товару неможливо, оскільки він виготовлений для оформлення сертифіката походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012 року.

Вирішуючи по суті існуючий спір , суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до пункту 9.1 розділу 9 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого.

В зв'язку з тим, що відомості зазначені у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012 року, засвідченого Торгово-промисловою палатою Нижегородської області, не відповідають відомостям задекларованим позивачем у митній декларації № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012 року, такий сертифікат не визнаний Хмельницькою митницею. На цій підставі суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності рішень митного органу. Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком не погоджується, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України), а митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Одними із форм здійснення митного контролю посадовими особами митних органів, як це передбачено пунктами 1, 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 352 Митного кодексу України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

23.01.2013 року Хмельницькою митницею отримано від позивача лист № 189/01-10 від 22.01.2013 року, у якому визнав, що у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012 року, на сидіння до унітазу, виробник ООО «ДиноПласт Рус», розмитненого по митній декларації № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012 року, допущена помилка, та просить вважати вірним замінний сертифікат № RUUA3005001091 від 16.01.2013 року. До листа доданий оригінал сертифікату походження СТ-1 та акт експертизи.

У замінному сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № RUUA3005001091 від 16.01.2013 року в графі 9 «Критерій переробки» Сертифікату зазначено критерій переробки товару «Д3922», так само як і в митній декларації № 400040000/2012/006900 від 19.11.2012 року. У акті експертизи № 0050107290с для оформлення сертифіката про походження товару форми СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012 року, який доданий позивачем до замінного сертифіката про походження товару форми СТ-1 № RUUA3005001091 від 16.01.2013 року, критерій переробки товару зазначений уже «Д3922» як товар який підданий достатній переробці/обробці.

Відповідно до п. 8.13. Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, замість анульованого з яких-небудь причин сертифіката форми СТ-1 або в разі необхідності переоформлення раніше виданого сертифіката на підставі письмового обґрунтування заявника (декларанта) може бути видано новий сертифікат форми СТ-1, що і має місце в даному випадку. При цьому в графі 5 робиться запис: "Видано замість сертифіката форми СТ-1" із зазначенням номера й дати анульованого (переоформленого) сертифіката. Сертифікату, виданому замість іншого сертифіката форми СТ-1, присвоюється новий реєстраційний номер.

Колегія суддів вважає, що оскільки при проведенні перевірки і складанні акту за її результатами митному органу був наданий сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA3005001091 від 16.01.2013 року, яким було анульовано попередньо поданий (СТ-1 № RUUA2005006017 від 15.11.2012 року), у митного органу були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" до Хмельницької митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Р № 015 та № 016 від 15.02.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "17" червня 2013 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.