Ухвала суду № 31906109, 12.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6525/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Приленського І.Г.

відповідача: Царука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар'єр" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Нігинський кар'єр" до Кам'янець-Подільської державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ДП "Нігинський кар'єр " звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивовано тим, що Кам'янець-Подільською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП "Нігинський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 14.09.2012 року №2066/221/00373741. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року № 0001772342 та №0001792342, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 706563,00 грн., з яких 549295,00 грн. - основний платіж та 157268,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, а також збільшено суму грошового зобов'язання з прибутку підприємств і організацій на суму 23085,00 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити , посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 року скасувати, а позов - задовольнити, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДП "Нігинський кар'єр" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності позивача є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

Кам'янець-Подільською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ДП "Нігинський кар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 14.09.2012 року №2066/221/00373741. Перевіркою було виявлено порушення підприємством вимог п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 п. 138.4, п. 138.8, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п "а" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 579295,00 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 23085,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2012 року № 0001772342 та №0001792342, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 706563,00 грн., з яких 549295,00 грн. - основний платіж та 157268,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, а також збільшено суму грошового зобов'язання з прибутку підприємств і організацій на суму 23085,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що 07.12.2007 року між ДП «Нігинський карєр» та ТОВ «Ресурс-Інвест-2007" укладено договір про спільну діяльність від 07.12.2007 року (Договір). Згідно п 5.2, п.5.5 розділу 5 Договору, сторона 2 приймає на себе обов'язки щодо здійснення бухгалтерських та фінансових операцій, ведення окремого обліку спільного майна учасників та податкового обліку по спільній діяльності за цим Договором і, у відповідності до п.5.5 Договору, обов'язки щодо відкриття окремого розрахункового рахунку для ведення спільної діяльності за цим договором в порядку встановленому чинним законодавством України.

ДП «Нігинський кар'єр» від 07.12.2007 р. доручає ТОВ «Ресурс-Інвест-2007» у відносинах із третіми особами діяти на підставі довіреності від 11.12.2007 р. Дана довіреність видана без права передоручення строком з 11 грудня 2007 року до 31 грудня 2030 року.

Відповідно до п.1.1 розділу 1 Договору сторони договору зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та вкладів спільно діяти в сфері розробки родовищ вапняку, видобування вапняку, гіпсу та крейди, виробництва вапнякового щебеню, вапнякового борошна, вапна гашеного та негашеного з подальшою реалізацією виробленої продукції та відходів виробництва з метою одержання прибутку без створення юридичної особи.

Пунктом 6.1 Договору та додатку № 1 до нього, який є невід'ємною частиною договору, підписаного усіма учасниками договору встановлюється можливість використання майна ДП «Нігинський кар'єр та інших матеріальних цінностей, що належать до виробничих та невиробничих активів, склад якого визначений у додатку до Договору.

Правовий статус майна, можливість використання якого передано ДП "Нігинський кар'єр" у спільну діяльність, залишається незмінним - державне майно, і не є спільною власністю сторін спільної діяльності.

Відповідно до ч. 9 Договору спільні витрати та збитки Сторін покриваються за рахунок спільного майна Сторін та виручки отриманої в результаті спільної діяльності. У випадках недостатності спільного майна для покриття витрат та збитків, що виникли в результаті спільної діяльності, це покриття здійснюється сторонами пропорційно їхнім часткам. Фактичний обсяг спільної діяльності з його розподілом за видами затрат визначається в балансі, що складається ТОВ «Ресурс-Інвест-2007».

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно п.п 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України визначено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає інші доходи, зокрема вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до п. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно актів оприбуткування виробленої продукції від 31.05.2011 року, від 30.06.2011 року, від 31.07.2011 року, від 31.08.2011 року, від 30.09.2011 року, укладеними між ДП «Нігинський кар'єр» та ТОВ «Ресурс-Інвест-2007», якими засвідчено, що за результатами спільної діяльності отримано камінь та щебінь.

Відповідно до норм ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

До складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При видобуванні та виробництві позивачем будівельного каменю, борошна вапнякового, щебеню вапнякового для потреб спільної діяльності, ним не було включено до Актів послуг, понесених для ведення спільної діяльності № 4/11 від 30.04.2011 року, № 5/11 від 31.05.2011 року, № 6/11 від 30.06.2011 року, № 7/11 від 31.07.2011 року, № 8/11 від 31.08.2011 року, № 9/11 від 30.09.2011 року, № 10/11 від 31.10.2011 року сум амортизаційних відрахувань по основних виробничих фондах, які були безпосередньо задіяні у видобуванні та виробництві продукції для потреб такої спільної діяльності, тому дані витрати не були компенсовані позивачу, що призвело до заниження валового доходу.

Згідно п.п. "а" п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що позивач хоч і звертався із заявою до відповідача про надання строку на відновлення втрачених документів, однак у встановлений строк їх не відновив та не надав доказів про вжиття всіх можливих заходів щодо відновлення втрачених документів.

Також з матеріалів справи встановлено, що з квітня по жовтень 2011 року позивачем подавалась звітність з податку на додану вартість. Підприємством до податкового кредиту відповідних звітних періодів було включено суму податку на додану вартість, усього на загальну суму 5549295 грн., що у свою чергу призвело до заниження ним податкового зобов'язання з даного податку, яке підлягає стягненню до бюджету, на таку ж суму.

Підставою для нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість стали викладені в акті перевірки висновки відповідача зокрема про те, що при видобуванні та виробництві Позивачем будівельного каменю, борошна вапнякового, щебеню вапнякового для потреб спільної діяльності, понесені ним витрати, згідно відповідних виставлялись за компенсацію на учасника спільної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Інвест" (код ЄДРПОУ 505494870, селище Сахкамінь, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область), з включенням їх вартості до складу валового доходу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що суми понесених витрат ДП «Нігинський кар'єр» включає до Актів послуг, понесених для ведення спільної діяльності, які підписуються представниками учасників спільної діяльності. Вказані витрати в подальшому компенсуються позивачу в порядку, визначеному Договором. Позивачем нараховувалась амортизація на основні виробничі фонди, які приймали участь у видобуванні та виробництві продукції, але не включалась до вищевказаних актів.

Таким чином, нарахована амортизація відносилась до валових витрат ДП «Нігинський кар'єр», чим зменшено валовий дохід підприємства, оскільки в подальшому вказані витрати мали бути компенсовані позивачу ТОВ «Ресурс-Інвест».

Крім того, правомірність дій Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби щодо збільшення сум грошових зобов`язань позивачу по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по господарській операції з ТОВ «Ресурс-Інвест-2007" по договору про спільну діяльність за період з липня 2008 року по червень 2009 року, підтверджена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року по справі №2-а-4904/10/2270, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.12.2012 року.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Нігинський кар'єр", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.