Ухвала суду № 31900121, 13.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/843/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Заступника голови Державної податкової служби України Ігнатова Андрія Петровича, ДПС України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Заступника голови Державної податкової служби України Ігнатова Андрія Петровича. ДПС України про визнання рішення №1274/О/141-12/П/10-2415 від 20.09.2012 року протиправним та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду першої інстанції з позовом до Заступника голови Державної податкової служби України Ігнатова Андрія Петровича. ДПС України про визнання рішення №1274/О/141-12/П/10-2415 від 20.09.2012 року протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду № 1274/О/141-12/П/10-2415 від 20.09.2012 року за підписом заступника голови Державної податкової служби України Ігнатова Андрія Петровича.

Зобов"язано ДПС України невідкладно розглянути по суті заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 27.08.2012 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянти просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

Сторони, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами. Відповідно, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 6 статті 12 та частина 1 статті 41 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи в заяві ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 від 27.08.2012 року на ім"я голови ДПС України заявники вказують, що 22.05.2012 року в адміністративному порядку оскаржували до ДПС у Хмельницькій області податкові повідомлення рішення. 16.07.2012 року отримали відповідь №945/10/П/10-218 від 13.07.2012 року, яка їм не зрозуміла, тому в них виникли питання: щодо повноти та об"єктивності розгляду їх скарги; питання професійності першого заступника голови ДПС у Хмельницькій області Асеєва О.Л. Просять розглянути цю їх заяву і надати відповідь про прийняте рішення у встановлені Законом терміни.

Заступник ДПС України Ігнатов А.П. розглядає скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 від 27.08.2012 року і приймає рішення №1274/О/141-12/П/10-2415 від 20.09.2012 року, про залишення скарги (заяви) без розгляду, керуючись ст.ст. 55, 56 ПК України та п.12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року.

Залишення заяви без розгляду і стало підставою для звернення позивачів до суду.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Конституція України і Закони України визначають обов"язок ДПС України, щодо розгляду колективного звернення громадян у порядку визначеному законами України, а не тільки ПК України , яким у цьому випадку є Закон № 393/96-ВР на що вказує зміст заяви позивачів від 27.08.2012 року (заявники просять перевірити повноту та об"єктивність вирішення їх скарги та дати оцінку професійності першого заступника ДПС у Хмельницькій області Асєєва О.Л.) і навіть її назва - "Заява", а не скарга від 22.05.2012 року, яка вже була вирішена в адміністративному порядку, відповідно ПК України ДПС України у Хмельницькій області (закінчилось адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень), що чомусь проігнорував заступник голови ДПС України Ігнатов А.П. - відповідач, взявшись її вирішувати у порядку визначеному ПК України, тому рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду № 1274/О/141-12/П/10-2415 від 20.09.2012 року є протиправним.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що вимога про зобов"язання розглянути заяву позивачів повинна стосуватися ДПС України, який доручить вирішити цю заяву повноважній (компетентній) особі, відповідно до службових обов"язків цієї посадової особи, якою може бути не Ігнатов А.П., тому у цій частині позовна вимога залишена без задоволення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли, зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Положеннями статті 15 та 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З огляду на викладене та беручи до уваги матеріали справи, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини підпадають під дію Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. за №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Беручи до уваги положення статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. за №2939-VI, суд дійшов висновку про те, що інформація запитувана позивачем у Державної фінансової інспекції в Житомирській області 02 березня 2012 року не є публічною в розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 за №2939-V, а отже порядок здійснення та забезпечення права на доступ до такої інформації його положеннями не регулюються.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990, № 509-XII, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Пунктами 1 - 2 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі Положення), яке діяло до 29.12.2012 року (час спірних правовідносин) було визначено, що це Положення розроблене відповідно до статей 55 і 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статей 6 - 8, 18 Закону України "Про звернення громадян" та визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби. Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків на податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-які інші рішення органів державної податкової служби щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, крім мита, акцизного податку, податку на додану вартість та інших податків, зборів, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або з території спеціальної митної зони. Згідно п.12 Положення, скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд І інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Заступника голови Державної податкової служби України Ігнатова Андрія Петровича, ДПС України, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.