Ухвала суду № 31903058, 18.06.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/781/576/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Рудь Н.В.

Категорія - Умисне тяжке тілесне ушкодження

Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Лещенко Р. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Лещенка Р.М.,

суддів Бабича О.П., Петрової І.М.,

за участю прокурора Агеєва В.М.,

засудженого ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_3 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та мешканець АДРЕСА_1, такий, що не має

судимості,

засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 2 місяці.

Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнаний винним у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що потягло смерть потерпілого за таких обставин.

01.06.12 року близько 22 години 30 хвилин в смт. Вільшанка Кіровоградської області Паскаль О.В., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до домоволодіння ОСОБА_5, розташованого по АДРЕСА_2 з метою з»ясувати стосунки з останнім. Знаходячись в приміщенні житлового будинку ОСОБА_5, ОСОБА_3 на підставі особистих неприязних стосунків, реалізовуючи умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно завдав ОСОБА_5 удари кулаками в обличчя, в результаті чого ОСОБА_5 впав на підлогу. Після цього ОСОБА_3 продовжив бити останнього ногами в передню та бокову частину грудної клітини, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: синців /5/ та ссадини /1/ в області обличчя, синців /3/ в області лівої верхньої кінцівки, синців /6/ в області правої верхньої кінцівки, синців /2/ в області правого бедра, закритого перелому грудини у верхній третині з крововиливом в навколишні м'які тканини, закритого перелому з крововиливом в навколишні м'які тканини: шостого ребра по лівій біля грудинної лінії, першого, другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого ребра по лівій середній ключичній лінії, шостого, сьомого, восьмого, дев'ятого ребра по лівій передній підмишечній лінії, першого, другого, третього, четвертого, п'ятого ребер по правій середній ключичній лінії, четвертого, шостого, сьомого, восьмого, дев'ятого, десятого ребра по правій передній підмишечній лінії, які в сукупності у живих осіб відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Наслідком отриманих тілесних ушкоджень, у вигляді множинних переломів ребер, став травматичний шок, розвиток якого привів до смерті ОСОБА_5

В своїй доповненій апеляції засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду стосовно нього, звільнивши його на підписку про невиїзд, а справу повернути на додаткове розслідування через неповноту та неправильність досудового слідства, під час якого провести всі необхідні судово-медичні експертизи, в тому числі і експертизу його ДНК, посилаючись на те, що вирок не відповідає дійсності, так як він не вчиняв злочину стосовно потерпілого ОСОБА_5, і в загалі не був на місці скоєння злочину. Також судом безпідставно було відмовлено в призначенні його матері захисником по справі, а також відмовлено в проведенні додаткових судово-медичних експертиз, та додаткового допиту свідків, які вже допитувались в суді. Крім того, зазначає, що він не згоден з висновками експертизи, згідно якої кров людини, яка виявлена на місці скоєння злочину тим, може належати як потерпілому ОСОБА_5, так і йому. На його думку, не було встановлено коли та де потерпілому були нанесені тілесні ушкодження, тобто не встановлено місце події. Звертає увагу також на те, що під час судового розгляду справи були допущені чисельні порушення кримінально-процесуального законодавства, так в судовому засіданні 24.12.2012 року був відсутній прокурор, потерпіла, свідки, через що суддя вирішили провести засідання в Вільшанському районному суді, однак фіксація перебігу судового засідання технічними засобами в цей день не проводилась. Більш того, вважає, що показання, які він дав в судовому засіданні, у вироку виявились перекрученими, та такими, що не відповідають дійсності. Також не відповідають дійсності показання свідків, на яких посилається суд в своєму вироку, через що не відповідають дійсності й висновки суду щодо його винуватості у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Заслухавши доповідача, вислухавши думку прокурора, який вважає що вирок суду необхідно залишити без зміни, засудженого ОСОБА_3, який в судових дебатах та останньому слові підтримав свою доповнену апеляцію, захисника-адвоката ОСОБА_4, яка підтримала апеляцію свого підзахисного, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, що у повному обсязі підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, зокрема:

- показаннями ОСОБА_3 в якості підозрюваного, за участі захисника та із застосуванням відеозапису, на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, та з яких вбачається що саме він 1 червня 2012 року після 22 години в приміщенні будинку ОСОБА_5 наніс йому приблизно 4 удари кулаками в обличчя, а після того як ОСОБА_5 впав, ще й близько 4-5 ударів ногами в область грудної клітини, після чого залишив потерпілого в будинку (т.№1, а.с.68-69);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_3, в присутності його захисника, під час якого засуджений добровільно розповів та показав на місці як він наносив удари кулаками та ногами потерпілому ОСОБА_5 в приміщенні будинку останнього 01.06.2012 року близько 22-00 (т.№1, а.с.75-77);

- показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні, з яких вбачається, що вони в якості понятих були присутніми під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_3, та бачили, як останній добровільно, без будь-якого тиску показав як він наносив удари потерпілому ОСОБА_5;

- показаннями експерта ОСОБА_8 в судовому засіданні, з яких вбачається, що під час проведення відтворення обстановки та обставин події засуджений ОСОБА_3 добровільно, без будь-якого примусу, розповів та показав на місці скоєння злочину яким чином він наносив удари потерпілому ОСОБА_5;

- висновками судово-медичної експертизи №69 від 19 липня 2012 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_5 були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент нанесення, від яких настала смерть потерпілого (т.№1, а.с. 189-191);

- висновками судово-медичної експертизи №69»А» від 19.07.2012 року, згідно яких не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі трупа ОСОБА_5, за обставин, на які вказав засуджений ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події (т.№1, а.с. 195).

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України є правильною, оскільки під час судового розгляду даної кримінальної справи суд першої інстанції з достовірністю встановив, що він заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що потягло смерть потерпілого ОСОБА_5

Посилання засудженого ОСОБА_3 в своїй апеляції на неповноту та неправильність досудового слідства є надуманими, і такими, що не відповідають дійсності, так як слідство по даній кримінальній справі проведено у повному обсязі, ніяких порушень кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування вироку, і вплинули на правильність прийнятого судом рішення, під час проведення досудового слідства та судового розгляду справи допущено не було.

За відсутністю підстав для призначення та проведення по справі під час судового слідства додаткових експертиз, на яких наполягав засуджений, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в їх призначенні.

Також судом першої інстанції дана належна юридична оцінка показанням засудженого, в яких він заперечує свою причетність до скоєння злочину, який йому інкримінується, так як ці показання в повному обсязі спростовуються показаннями самого засудженого на досудовому слідстві, які він добровільно дав за участі захисника, із застосуванням відеозапису, в яких він повністю визнавав себе винним та детально розповів про обставини скоєння цього злочину, і ці ж показання повністю узгоджуються з іншими вищевикладеними доказами по справі.

Не може бути підставою для скасування даного вироку не проведення фіксації перебігу судового розгляду справи технічними засобами 24.12.2012 року, так як саме в цей день судове засідання не відбулося через неявку потерпілої та свідків, а тому розгляд справи був відкладений на 27.12.2012 року, і в подальшому розгляд справи відбувався з фіксуванням його перебігу технічними засобами.

Також є такими, що не відповідають дійсності посилання засудженого в своїй апеляції на порушення його права на захист через те, що йому безпідставно відмовили в призначенні його матері ОСОБА_9 захисником по даній справі, так як з матеріалів кримінальної справи вбачається, що матір засудженого була неодноразово допитана в якості свідка, через що суд обґрунтовано відмовив в її призначенні захисником (т.№2, а.с. 16). Разом з тим, постановою суду від 12.11.2013 року, за клопотанням засудженого, крім професійного захисника - адвоката, також був призначений захисником його брат ОСОБА_10 (т.№2, а.с.66).

Не можуть бути задоволені і апеляційні вимоги засудженого стосовно не встановлення, на його думку, часу та місця скоєння злочину, а також перекручення його показань та показань свідків в судовому засіданні, так як у вироку суду конкретно зазначено час та місце скоєння даного злочину, а показання самого засудженого та свідків відповідають змісту протоколу судового засідання, на який від учасників судового розгляду справи, в тому числі і від засудженого, заперечення не надійшли.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_3 місцевий суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, в повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і те, що він характеризується негативно, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, через що обґрунтовано призначив йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого та скасування вироку суду.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України (1960 року), п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Доповнену апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2013 року щодо нього - без змін.

Судді: підписи

Згідно оригіналу:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Р.М. Лещенко