Рішення № 31896391, 12.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/25822/2012

Провадження №2/761/2279/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Київського Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, Будинкоуправління №12 Київського Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про його виселення з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Свої вимоги мотивують тим, що за дорученням Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗС України Київським КЕУ МО України було здійснено перевірку з питань використання житлового фонду, який перебуває на балансі підпорядкованих організацій. Внаслідок перевірки було виявлено незаконне утримання відомчого житлового приміщення ОСОБА_2 в відомчому житловому приміщенні АДРЕСА_1. Відповідач вселився в спірну кімнату без будь-яких законних підстав. Спільного рішення адміністрація підприємства та профспілковий комітет щодо заселення відповідача не приймали. Спеціального ордеру відповідачу для вселення в гуртожиток не видавалось, відповідач за спірною адресою не зареєстрований, а отже безпідставно займає спірне жиле приміщення в гуртожитку. Просили в порядку ст. 124 ЖК України виселити відповідача без надання іншого житлового приміщення.

У судовому засіданні представник позивача Київського Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та представник Будинкоуправління № 12 Київського Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України підтримали позовну заяву. Пояснили суду, що правові підстави для проживання в гуртожитку у відповідача відсутні, проте займане жиле приміщення добровільно не звільняє, тому просили виселити його без надання іншого жилого приміщення.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення в яких зазначив, що у гуртожитку проживає з 2003 року, приміщення АДРЕСА_1 до числа службових житлових приміщень не включено. Між ним та Будинкоуправління № 12 було укладеного два договори про надання послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкової території, відкрито особовий рахунок для сплати за житлово-комунальні послуги. В зв'язку з тим, що йому не поступало від БУ № 12 жодного повідомлення про розірвання Договору, вважає, що на даний час Договір чинний до 31.12.2013 року, а тому він має право проживати в спірній кімнаті.

Заслухавши пояснення представників позивача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до акту приймання будинку по АДРЕСА_1 такий має статус гуртожитку. (а.с.7-10).

Будинок по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Будинкоуправління № 12 ККЕУ МО України та обліковується в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні як гуртожиток, що підтверджується актом прийняття-передачі від 27.03.2000 року (а.с.11).

Відповідно до Розпорядження № 208 Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 06.12.2011 «Про надання жилої площі, розгляд звернень та організацій, підприємств і установ району» квартиру АДРЕСА_1 було включено до числа службових (а.с.15-16).

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що відповідач мешкає у спірній кімнаті АДРЕСА_1

Спірна кімната була надана відповідачу ОСОБА_2 на підставі його заяви про заселення від 10.02.2003 року на імя Київського КЕУ МО України (а.с. 17).

Згідно ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

З наявної в матеріалах довідки Міністерства фінансів України від 23.03.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 працює на посаді головного спеціаліста відділу нормативного забезпечення бюджетного процесу Департаменту державного бюджету (а.с.14), який не відноситься до відомства Міністерства оборони України.

Відповідно до ч.1 ст. 119 ЖК України перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до п. 8 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», службові жилі приміщення надаються включеним до зазначеного в п.7 цього Положення переліку працівникам, які постійно проживають, а також прописані в населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства, установи, організації.

Відповідно до положення статті 122 ЖК України, на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради, видає спеціальний ордер, а відповідно до положення статті 129 ЖК України, спеціальний ордер на жилу площу в гуртожитку видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку.

Відповідно до ст. 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Коло осіб, які не можуть бути виселені з службового житлового приміщення без надання їм іншого житлового приміщення визначено в ст. 125 ЖК України, але відповідач ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що він відноситься до визначених в цій статті Кодексу осіб.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження його права на зайняття зазначеної кімнати. Таким доказом може бути рішення про надання жилої площі, на підставі якого видається ордер на право зайняття спірної кімнати. Також відповідач не перебуває у трудових відносинах з позивачем.

Посилання відповідача на Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, як на правову підставу для проживання в гуртожитку, суд розцінює як таку, що не ґрунтується на законі.

Проаналізувавши надані докази та правовідносини сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог стягненню з відповідача на користь позивача Київського Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, згідно ст. 88 ЦПК України підлягає судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок .

Керуючись статтями 52, 53, 98, 99,119, 122, 124 ЖК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) з службового житлового приміщення кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) на користь Київського Квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (код 22991617) 107 грн. 30 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: