Рішення № 31896388, 12.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8047/13-ц

Провадження №2/761/4430/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Білошапка Ю.О., Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків,

в с т а н о в и в:

в березні 2013 року позивач Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 з січня 2004 року працював на посаді начальника цеху господарського обслуговування в Державній телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення». З ним було укладено Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Проведеною 1 листопада 2012 року інвентаризацією підзвітних ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей виявлено недостачу в розмірі 716,94 грн. 29 листопада 2012 року відповідача було звільнено з роботи за п.2 ст. 41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри. При передачі матеріальних цінностей однієї матеріально відповідальної особи іншій 29.11.2012 року було виявлено недостачу в розмірі 1722,00 грн. У своїх пояснення від 21.11.2012 року ОСОБА_1 визнав факт недостачі, просив суму недостачі утримати з його грошового забезпечення. Однак заподіяної шкоди підприємству не відшкодував. У зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду на захист порушених прав. Просив суд стягнути з відповідача на їх користь матеріальну шкоду в розмірі 5949,17 грн.. з яких 2449,17 грн. матеріальна шкода відповідно до звіту про експертну оцінку та вартість послуг експертної оцінки майна в розмірі 3500,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення (а.с. 129-136) в яких зокрема зазначив, що працював на посаді начальника цеху господарського обслуговування у позивача з 2004 року. Поки не виник у нього конфлікт з заступником генерального директора по загальних питаннях ОСОБА_3 через нераціональне використання бюджетних коштів, претензій до його роботи не було. Після його незгоди з керівництвом, йому було запропоновано звільнитись, на що він не погодився. Після цього щодо нього почався шантаж та переслідування, йому було винесено три догани, а потім було звільнено з роботи у зв'язку з втратою недовіри. Жодної матеріальної шкоди при виконанні ним трудових обов'язків під час видачі паперу не було допущено. Весь перелік матеріальних цінностей знаходився в його підзвіті і він мав право видавати, згідно чинного законодавства по видатковій відомості товар який знаходився в нього на складі, з подальшим його списанням через бухгалтерію. Книги теж могли бути списані, як предмет, який непридатний та застарілий за рішенням керівника УТР Юричка В.В., однак у такому списанні йому було відмовлено. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Суд, вислухавши пояснення представників позивачів, відповідача ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що згідно наказу № 3-к від 02 січня 2004 року ОСОБА_1 був прийнятий по переведенню на посаду начальника цеху господарського обслуговування господарчо-розпорядчої дирекції Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» (а.с.9).

02.01.2004 року з відповідачем був укладений Договір № 13 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.10). Відповідно до п. 1 даного договору відповідач ОСОБА_1 взяв на себе повну відповідальність за збереження схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей і зобов'язувався: дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей і вживати заходи для відвернення шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати участь у інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що відповідно до Протоколу інвентаризаційної комісії ДТРК «Всесвітня служба» УТР від 1 листопада 2012 року та Акту ревізійної комісії було виявлено недостачу 24 книг обліку на 192 арк. та 183 шт. паперу А-4, всього на загальну суму 716.94 грн.

Як вбачається з Актів комісії від 19.11.2012 року відповідач відмовився від підписання згаданих документів (а.с.15) та надання пояснень щодо виявленої недостачі.

З письмових пояснення від 21.11.2012 року ОСОБА_1 (а.с.88) вбачається, що він визнає факт недостачі паперу А-4 та просив суму недостачі утримати з його грошового забезпечення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у поясненнях від 21.11.2012 року признав факт недостачі тому, що не міг на той час згадати всі обставини, а коли все пригадав, факт недостачі заперечує.

Наказом № 114 від 29 листопада 2012 року відповідач ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри (а.с.25).

Відповідно до наказу № 116 від 29.11.2012 року було проведено передачу матеріальних цінностей на відповідальне збереження. Згідно п. 2 наказу в присутності комісії ОСОБА_1 мав передати матеріальні цінності, які рахуються на його відповідальному збереженні.

Згідно Акту передачі матеріальних цінностей від 29.11.2012 року (а.с.28-36) було виявлено відсутність 35 пачок паперу А-4 на суму 1230 грн. та книг в кількості 25 штук на суму 492.00 грн.

На день розгляду справи відповідач заподіяну шкоду внаслідок недостачі матеріальних цінностей позивачу не відшкодував.

Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу законів про працю України, матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках,зазначених у законодавстві.

Відповідно до ст.134 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до вимог ст.1351 вказаного Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей,переданих йому для зберігання або для інших цілей; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків.

Відповідно до п. 8 Пленуму Верховного Суду України Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»№ 14 від 29 грудня 1992 року справи про повну матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей, суд зобовязаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо за чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Відповідно до п. 10 Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затвердженого Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 р. № 4204-IX робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, в таких випадках: коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 11 цього Положення укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ст.130 КЗпП України, працівники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду.

Відповідно до ст. 138 даного Кодексу, для накладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст.130 цього Кодексу.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено факт недостачі допущеної з вини відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Посилання відповідача, що через його незгоду з керівництвом щодо нераціонального використання бюджетних коштів проти нього почався шантаж та переслідування, винесено три догани та звільнено з роботи, суд оцінює критично, оскільки відповідачем догани та звільнення з роботи не оспорювалось, а сам факт нестачі на початку її виявлення визнавався повністю.

Інші наявні в матеріалах справи відомості не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 132, 134, 135-1, 138 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 60, 209, 212 215,218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5949,17 грн. та судовий збір 229,40 грн., а всього 6178 (шість тисяч сто сімдесят вісім) грн.57 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: