Постанова № 31893977, 05.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К-55725/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009

у справі № 11/35/09-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток» (надалі - позивач, ТОВ «Ігросервіс-Восток») до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) задоволено: скасовано рішення від 06.11.2008 № 0003882304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5780,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.2008 працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя здійснена перевірка господарської одиниці філії TOB «Ігросервіс-Восток» у м. Донецьку - залу гральних автоматів, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 72, щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2008 № 000044/0260/05/63/23-4/34374023, яким встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), а саме: надання послуг на 16 гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

Рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 06.11.2008 № 0003882304 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5780,00 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Стаття 2 вказаного Закону визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Водночас, згідно положень ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (стаття 11 вказаного Закону).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» та наказу Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581, якими до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, станом на 01 липня 2008 року держава виконала взятий на себе обов'язок щодо правового врегулювання та технічного забезпечення переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО суб'єктів господарювання, які використовують у свої діяльності гральні автомати.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірку позивача було проведено 21.10.2008, тобто після включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру. Відтак, факт експлуатації позивачем гральних автоматів, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, свідчить про порушення ним порядку використання РРО та, як наслідок, правомірність застосування до нього штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2011 року (справа № 21-340а11), 13 лютого 2012 року (справа № 21-396а11) та у постанові від 04 вересня 2012 року.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Відповідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 23.02.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 у справі № 11/35/09-АП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М. З